АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/427/2012

Головуючий по 1-й інстанції Святська

Суддя-доповідач: Давиденко Е. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м.Полтава

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Давиденка Е.В.

суддів Голубенко Н.В., Томилка В.П.

з участю прокурора - Столяра Д.Є.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.03.2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кременчука Полтавської області, освіта вища, одружений, працює приватним підприємцем, мешкає за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимий, -

засуджений за ч.1 ст.122 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, з покладанням обов'язку періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 222 грн. 36 коп., моральної шкоди - 2000 грн. та витрати на правову допомогу - 1000 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винуватим у злочині проти здоров'я особи, вчиненому за наступних обставин.

Так, 01 листопада 2011 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебував поряд з подвір'ям ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_2 Між ОСОБА_5 та ОСОБА_2. виникла сварка з приводу повернення драбини, яку розпочав та спровокував ОСОБА_2 Під час сварки ОСОБА_5 наніс ОСОБА_2 удар шоломом по правій руці, від якого останній впав на праве коліно. Після цього ОСОБА_2 потягнув на себе ОСОБА_5 Впавши на землю вони почали наносити один одному удари, доки їх не розборонили. Таким чином, діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Потерпілий ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій зазначив, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_5 м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого, а крім того не задовольнивши цивільний позов в повному обсязі, суд не врахував моральні страждання потерпілого та його дружини. А тому просив вирок суду скасувати. Призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі з реальним відбуттям та стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_2 та в його інтересах представника ОСОБА_3, які підтримали подану апеляцію, просили призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі з реальним відбуттям та стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн., думку прокурора Столяра Д.Є., який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, пояснення засудженого ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7, які просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляції з наступних підстав.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_5 у заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 в умисному заподіянні тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку, та не оскаржується учасниками процесу.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.122 КК України.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 призначено покарання відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, який фактично був спровокований протиправною поведінкою потерпілого, а також з врахуванням особи засудженого, який раніше не судимий, працює, має сім'ю, позитивно характеризується.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_5 можливо без відбування покарання, а тому суд першої інстанції відповідно до ст.75 КК України правомірно звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк.

На думку колегії суддів, саме призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нових злочинів, а також відповідає принципу економії заходів процесуального примусу.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про часткове відшкодування матеріальної шкоди, відповідно до вимог ст.23 ЦК України та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив та зазначив, що не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2 про тяжкість моральної шкоди заподіяної внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5, а саме не було потерпілим доведено причинний зв'язок між вчиненим злочином та перериванням вагітності у жінки потерпілого ОСОБА_2

Крім того, суд правильно визнав, що фактично конфліктну ситуацію спровокував сам потерпілий ОСОБА_2, оскільки після з'ясування питання про повернення драбини, ОСОБА_5 пішов з місця сварки, повернувшись до свого мопеду, проте потерпілий ОСОБА_2 переслідував його, продовжуючи конфлікт та бійку.

З огляду на наведене, апеляція потерпілого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.03.2012 року ОСОБА_5 - залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий: Е. В. Давиденко

Судді: