ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2012 р.Справа № 5016/2614/2011(1/154)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 381 від 25.05.2012р.)
при секретарі: Чеголі Є.О.
За участю представників сторін:
від ТОВ „ДОРПРОМ" -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 31.08.2010р.
від ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України "- не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.2012р.
по справі № 5016/2614/2011 (1/154)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОРПРОМ"
до Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про стягнення 24 199,99 грн.
Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Встановила:
У серпні 2011року ТОВ „ДОРПРОМ" звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованості за договором поставки № 16-5/10/08 від 16.10.2008р. в розмірі 24 199,99 грн., з яких : сума основної заборгованості -20 150,51 грн., 3 % річних -717,12 грн., втрат від інфляції -2 317,30 грн. та пені -1 015,06 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.04.2012р., з урахуванням ухвали суду від 23.05.2012р. про виправлення описки (суддя Васильєва Л.І.) позов ТОВ „ДОРПРОМ" задоволено повністю. Стягнуто з ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ „ДОРПРОМ" 20 150,51 грн. основного боргу, 2 317,30 грн. інфляції, 717,12 грн. - 3 % річних, 1 015,06 грн. пені, державне мито в сумі 242,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що з матеріалів справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст.ст. 525, 526, 625, 629, 712 ЦК України
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та стягнути з ТОВ „ДОРПРОМ" на користь скаржника сплачений збір в сумі 804,75 грн., з посиланням на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.2012р. без змін, посилаючись на те, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх помилковість.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце справи повідомлений належним чином. Враховуючи обставини, що участь у судову засіданні на підставі ст. 22 ГПК України є правом сторони, його явка не визнавалась обов'язковою, судова колегія вирішила розглядати справу без представника ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2008р. між ТОВ „ДОРПРОМ" та філією „Варварівська ДЕД "ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки № 16-5/10/08, відповідно до вимог п.1 якого позивач зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, найменування, марка і кількість яких вказується в додатках, які є невід'ємними частинами договору, на умовах, що викладені у цьому договорі. (а.с. 12)
Згідно з п. 2.1 договору поставки ціна на товар встановлюється для кожної партії окремо і вказується в додатках до договору поставки.
Відповідно до п.3.3. договору постачальник зобов'язаний надати покупцеві на товар, що постачається наступні документи: рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, паспорт якості товару (копія), сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання (копія).
За умовами п.п. 3.3, 3.4 договору поставки датою поставки товару вважається дата отримання цього товару покупцем, та одночасного надання постачальником покупцю документів, що вказані в п.3.3 цього договору, що підтверджується актом прийому - передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін. В разі ненадання документів, передбачених п.3.3. договору, датою поставки товару вважається дата отримання покупцем всіх документів, які зазначені в п.3.3. цього договору.
Кількість товару, який планується до поставки за цим договором, вказується в додатках до цього договору +/- 10 %. (п. 4.1 договору)
Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору постачальник протягом 10-ти робочих днів із дати поставки товару, але не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем, надає покупцю товарну накладну на цей товар і податкову накладну, копії паспорту якості товару, товаротранспортну накладну. Покупець при виконанні постачальником пункту 6.1. цього договору, здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами постачальника. Порядок і термін оплати за постачений за договором товар обговорюються для кожної партії окремо і вказується в додатку.
Всього в рамках договору поставки було здійснено позивачем 7 поставок партій нафтопродуктів на загальну суму 196 408,15 грн., згідно специфікаціям на постачання товару, довіреностям, актам прийому-передачі документів, видатковим та товарно-транспортним накладним, а саме :
- додаток № 1 від 10.07.2009р. (специфікація на постачання товару) на 2 424,00 л. бензину А-76, на суму 15 721,72 грн., з оплатою 24.07.2009р.;
- додаток № 2 від 13.07.2009р. (специфікація на постачання товару) на 4 848,00 л. дизпалива, на суму 29 655,97 грн., з оплатою 27.07.2009р.;
- додаток № 3 від 23.10.2009р. (специфікація на постачання товару) на 15,00 т. бітумної емульсії , на суму 76 079,98 грн., з оплатою 07.12.2009р.;
- додаток № 4 від 18.12.2009р. (специфікація на постачання товару) на 2 424,00 л. дизпалива , на суму 16318,37 грн., з оплатою 01.01.2010р.;
- додаток № 5 від 21.12.2009р. (специфікація на постачання товару) на 800,00 л. дизпалива, на суму 5 385,60 грн., з оплатою 04.01.2010р.;
- додаток № 6 від 05.02.2010р. (специфікація на постачання товару) на 4 925,00 л. дизпалива, на суму 33 096,00 грн., з оплатою 19.02.2010р.;
- додаток № 7 від 15.05.2010р. (специфікація на постачання товару) на 2 860,00 л. дизпалива, на суму 20 150,51 грн., з оплатою 29.05.2010р. Згідно банківським випискам оплату відповідач здійснив частково у сумі 176 257,64 грн., тобто відповідачем не оплачено поставку згідно додатку №7 до договору поставки № 16-5/10/08 від 16.10.2008р.
Відповідач доказів сплати зазначеної частини товару не надав, заборгованість становить за отриманий товар 20 150,51 грн., та підлягає стягненню.
На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом першим ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перед ТОВ „ДОРПРОМ" у розмірі 20 150,51 грн.
Доводи апелянта щодо відсутності доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачем від позивача вимог про сплату заборгованості, відхиляються судовою колегію з огляду на те, що акти прийому-передачі документів на кожну з 7 поставок за договором № 16-5/10/08 від 16.10.2008р., засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, підписані та скріплені печатками обох сторін. Зазначене свідчить про те, що уповноваженим представником відповідача було відомо про виникнення грошових зобов'язань. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судам при вирішенні судових спорів слід керуватись рекомендаціями, наведеними у листі Верховного Суду від 03.04.1997р. № 62-97р щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Згідно приписів зазначеного листа, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, помножити між собою.
За даними Державного комітету статистики України, індекс інфляції за період з серпня 2010р. по червень 2011р., складає 112,09%.
Таким чином, сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції за період з серпня 2010р. по червень 2011р. складає 2 436,75 грн.
Разом з тим, згідно з п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
За змістом зазначеної статті апеляційний господарський суд вважає, що оскільки відповідне клопотання заінтересованої сторони в матеріалах справи відсутнє, господарський суд не має право виходити за межі позовних вимог.
Оскільки ТОВ „ДОРПРОМ" були заявлені вимоги про стягнення 2 317,30 грн. індексу інфляції, враховуючи вимоги п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції за період з серпня 2010 року по червень 2011 року у розмірі 2 317,30 грн.
Доводи апеляційної скарги, що інфляційне подорожчання боргу за період прострочення з 29.05.2010р. по 25.07.2011р. складає 2 015,05 грн., не приймаються до уваги як необґрунтовані та не підтверджені належним розрахунком.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та пені, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 3% річних нараховано за 432 дні прострочення виходячи з розміру суми заборгованості.
Перевіряючи розмір пені судова колегія погоджується з судом першої інстанції щодо правильності розрахунків позивача, оскільки зазначену суму стягнуто з урахуванням строку давності та обмеженням подвійної облікової ставки НБУ.
Доводи скаржника про те, що місцевим судом проігноровано клопотання позивача про витребування у позивача оригіналів актів прийому передачі документів, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії зазначених в.п.3.3 договору документів.
Судова колегія зазначає, що суд має право за наявності сумнівів щодо відповідності копій документів витребувати у встановленому ГПК порядку оригінали таких документів, але це не є обов'язком суду.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову ТОВ „ДОРПРОМ" та не вбачає підстав щодо зміни або скасування оскаржуваного рішення, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.2012р. у справі №5016/2614/2011 (1/154) - без змін.
Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 07.06.2012р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя І.Г. Філінюк