Справа № Провадження №33-401/12 33/1090/3571/12 Головуючий у І інстанції

КатегоріяДоповідач у 2 інстанціїНечипоренко

16.05.2012

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2012 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Нечипоренко Ю.А., за участю прокурора Калітенка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2012 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку РФ м. Москва, громадянку Російської Федерації, проживаючої за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 339 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації вилучених валютних цінностей відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0109/125000001/12 від 28.01.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2012 року о 18 годині 15 хвилин під час проходження митного контролю у громадянки України ОСОБА_2, яка прилетіла до України з Російської Федерації м. Москва, рейсом № 408, після перетину нею білої лінії в залі «Приліт»терміналу «В»ДП МА «Бориспіль» в службовій кімнаті митниці, куди було запрошено пасажирку, було виявлено іноземну валюту: 27255 доларів США та 8 700 російських рублів, які знаходилися в одному з відділень дорожньої сумки, яка була у руках пасажирки без ознак приховування.

Своїми діями пасажир обрав проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», де передбачено наявність у громадян іноземної валюти у сумі, що не перевищує 10 000 євро.

Під час митного контролю у громадянки ОСОБА_2 було виявлено грошові кошти, а саме: 27255 доларів США та 8700 російських рублів, які відповідно до Постанови Правління НБУ №148 від 27.05.2008 року «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України»підлягають обов'язковому декларуванню.

З виявленої суми пасажиру було пропущено 13 445 доларів США, на які законодавство не встановлює правил обов'язкового декларування, а 13 810 доларів США та 8700 російських рублів були вилучені у пасажира як предмети порушення митних правил.

Відповідно до ч.3 ст. 97 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей встановлюється Національним банком України.

Згідно постанови Правління НБУ №148 від 27.05.2008 року «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України»в якій зазначено, що фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків або фінансових установ, обмежено переміщення валюти через митний кордон України.

Своїми діями ОСОБА_2 порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбаченого ст.339 МК України.

За ці дії, постановою Бориспільського міськрайонного суду від 24.02.2012 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 339 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації 13 810 доларів США та 8 700 російських рублів вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0109/125000001/12 від 28.01.2012 року.

Не погоджуючись з постановою судді, представник правопорушника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Бориспільського міськрайонного суду від 24.02.2012 року в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 та застосувати стягнення у виді штрафу, посилаючись на те, що стягнення накладене на ОСОБА_2 є занадто суворим і не відповідає обставинам правопорушення, особі правопорушника та вимогам КУпАП.

Крім того, в апеляційній скарзі представник правопорушника просить поновити пропущений ним строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки через поважні причини ОСОБА_2 не могла скористатися своїм правом на оскарження постанови суду, про наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності дізналася лише 05.04.2012 року під час отримання даної постанови її представником в канцелярії суду, що підтверджується відповідним записом у матеріалах справи. При цьому на момент розгляду справи ОСОБА_2 знаходилась за межами України, так як є громадянкою Російської Федерації та постійно проживає в м. Москва. Розгляд справи відбувся за відсутності правопорушника, про прийняте рішення не було повідомлено належним чином.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, пояснення представника правопорушника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи, якими представник правопорушника ОСОБА_4 обґрунтовує причини пропуску десятиденного строку на апеляційне оскарження, вважаю, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення відсутні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності винесена 24.02.2012 року, а апеляційна скарга подана ним лише 23.04.2012 року (згідно штампу вхідної кореспонденції Бориспільського міськрайонного суду Київської області), тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнено до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що розгляд суддею справи про адміністративне правопорушення відбувся 24.02.2012 року за відсутності правопорушника -ОСОБА_2, яка відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу про порушення митних правил від 28.01.2012 року № 0109/125000001/12 (а.с. 2-4), була належним чином повідомлена про розгляд справи саме 24.02.2012 року, крім того копію зазначеного протоколу вона особисто отримала (а.с.-4). Проте в судове засідання ані вона, ані її представник не з'явились. Будь-які заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Також встановлено, що представник правопорушника дійсно отримав копію постанови 05.04.2012 року, проте апеляційну скаргу подав до відділення поштового зв'язку 17.04.2012 року (згідно штампу відділення поштового зв'язку -а.с.-22), однак, навіть з врахуванням дати отримання копії постанови десятиденний строк для подачі апеляційної скарги представником правопорушника пропущений.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови в судовому засіданні представником правопорушника не наведено.

Виходячи з наведеного, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду не вбачаю і вважаю необхідним відмовити апелянту у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на оскарження постанови, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2012 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_4 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2012 року, якою ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 339 МК України, повернути ОСОБА_4.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя(підпис) Ю.А. Нечипоренко

З оригіналом згідно

Суддя Ю.А. Нечипоренко