Справа № Провадження №11-703/12 11/1090/2894/12 ст.286 ч.2 КК УкраїниГоловуючий у І інстанціїЛисенко В.В.

Категорія43Доповідач у 2 інстанції Нагорний А.М.

18.05.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі

Головуючого -Шроля В.Р.

Суддів - Нагорного А.М., Матюшка М.П.

з участю прокурора -Скрипки І.М., засудженого та його адвоката ОСОБА_3

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.03.2012 року.

Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, житель АДРЕСА_1 раніше не судимий, -

засуджений за ч.2 ст.289, ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135, 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75, 104 КК України він звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він 20.06.2008р. о 09.30 хв. перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 незаконно заволодів автомобілем марки «Ауді-80»д/н НОМЕР_2, що знаходився у їхньому дворі на тимчасовому зберіганні, і належав потерпілій ОСОБА_5 На вказаному автомобілі ОСОБА_4 поїхав в напрямку поля, де в цей же день, близько 11 год. напроти сільськогосподарського товариства по вул. Т.Г. Шевченка в с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну, на викраденому автомобілі ОСОБА_4 виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з мотоциклом марки ММВЗ-3.11212 д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 та бетонним парканом. Внаслідок даного зіткнення водій мотоцикла загинув на місці, а засуджений ОСОБА_4 з місця події зник, залишивши потерпілого в небезпеці.

В поданій апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок суду неправильним в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. На думку прокурора суд, призначаючи покарання, - не врахував тяжкість скоєння злочину, ставлення засудженого до скоєного та його особу.

Крім того, прокурор зазначає, що судом належним чином не надано оцінки тим обставинам, що засуджений грубо порушив правила дорожнього руху, що потягли за собою тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого. Прокурор вважає, що судом неправомірно та незаконно звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з призначенням іспитового строку, що не відповідає загальним засадам та меті покарання.

Прокурор просить вирок суду скасувати, постановити свій, яким засудити ОСОБА_4 із застосуванням ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід змінити з підписки про невиїзд - на взяття під варту.

В своїх запереченнях на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_4 не погоджується з апеляцією прокурора та просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав апеляцію, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляцію необґрунтованою.

Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.

Винність ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена показами самого підсудного, який не заперечував проти заволодіння ним автомобілем, показами потерпілого, свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих дій і другими матеріалами справи.

Призначаючи покарання, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його скоєння і особу засудженого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані збитки, позитивну характеристику по місцю проживання, вчинив злочин будучи неповнолітнім і призначив покарання у межах санкції закону. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що злочин засудженим було склоєно в неповнолітньому віці, з часу події минуло майже 4-ри роки, за цей час засуджений до будь-якої відповідальності не притягувався, і тільки позитивно характеризується.

При таких обставинах судова колегія вважає, що рішення суду про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства є обґрунтованою, а тому вирок суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.03.2012 року

стосовно ОСОБА_4 - без зміни.

Судді: Шроль В.Р. Нагорний А.М. Матюшко М.П.