ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13липня2006року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – судді Ліпського Д.В. ,
суддів: Амєліна С.Є., Гордійчук М.П., Чумаченко Т.А., Леонтович К.Г.
секретар Проценко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської МДПІ на рішення господарського суду Сумської області від 14 березня 2005 року та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2005 року по справі за позовом ТОВ «Маркон» до ОДПІ в м.Лебедин та ВДК у Сумській області про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Маркон» звернулось до суду з позовом до Лебединської ОДПІ, Сумської МДПІ та відділення Державного казначейства у Сумській області про стягнення 49 331, 06 грн. за заподіяння шкоди яке було встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 25 червня 2002 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2005 року залишено без змін рішення господарського суду Сумської області від 14 березня 2005 року, яким позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач – Сумська МДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарги відповідач просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2005 року та рішення господарського суду Сумської області від 14 березня 2005 року, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Посилаються на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, а саме: не повне з’ясування обставин справи, рішення суду апеляційної інстанції повинно було бути ухвалено за наслідками КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи , колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору №15 від 20 березня 2002 року, укладеному між фірмою "Кон-Стар" і позивачем, останній зобов’язувався поставити товар, визначений в договорі та специфікації, протягом 30 днів з моменту укладання договору. У зв’язку з невиконанням умов договору ТОВ фірма "Кон-Стар" відмовився від договору, письмово повідомивши про це ТОВ "Маркон" та подала до господарського суду Харківської області позов про стягнення неустойки в розмірі 47025 грн., який був задоволений.
Причиною невиконання ТОВ "Маркон" договірних зобов'язань явилось те, що під час транспортування виготовленого товару позивачем, 03 квітня 2002 року, співробітниками ВПМ Сумської МДПІ зазначений вище товар було вилучено і він знаходився в приміщенні Лебединської ОДПІ. Позивач звернувся до господарського суду Сумської області із позовом про зобов'язання Лебединської ОДПІ повернути зазначений товар.
Рішенням господарського суду Сумської області від 25 червня 2002 року по справівідповідача було зобов'язано повернути з незаконного володіння вилучене майнов строк до 05 липня 2002 року позивачу та виданий відповідний наказ.
Судом першої та апеляційної інстанції також встановлено, що наказ господарського суду Сумської області від 25 червня 2002 року був виконаний частково, а саме, позивачу повернуто майно не в повному об’ємі (вартість неповернутого майна склала 222 грн. 09 коп.), про що державним виконавцем складено відповідний акт вилучення у боржника предметів.
Згідно зі ст.440 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) заподіяна шкода, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну податкову службу» збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно Положення «Про Державне казначейство», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 31.07.1995р., органи Державного казначейства України здійснюють відшкодування з державного бюджету. Оскільки, за рішенням господарського суду Сумської області №2438-10/242, Лебединська ОДПІ була зобов’язана вчинити дії по поверненню майна позивачу (несвоєчасне повернення якого призвело до спричинення збитків останньому), відповідальність по відшкодуванню збитків повинна бути покладена на Лебединську ОДПІ, оскільки незаконне рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 05.04.2002 р. винесене начальником Лебединської ОДПІ. У зв'язку з реорганізацією, відповідальність по відшкодуванню збитків покладається на належного відповідача, яким є Сумська МДПІ.
Враховуючи наведене суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнили позов, оскільки рішенням суду , що набрало законної сили, встановлено факт протиправних дій посадовими особами Лебединської ОДПІ які стали причиною невиконання ТОВ «Маркон» умов договору.
Скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції постановив рішення за правилами ГПК України, хоча справа підлягає розгляду за правилами КАС України, але колегія суддів приходить до висновку що це порушення норм процесуального права не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Судоми першої та апеляційної інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій належним чином мотивовани і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішеннь та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Сумської МДПІ залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2005 року та рішення господарського суду Сумської області від 14 березня 2005 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
М.П. Гордійчук
Т.А. Чумаченко
К.Г. Леонтович