Справа № 2-0289-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ВАТ Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж до ОСОБА_1про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6616 грн. 90 коп., судовий збір за подачу позову в сумі 66 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав, що 18.01.2006 року у відповідача проводилася перевірка стану електричних приладів обліку і електроустановок за адресою: м. АДРЕСА_1. Внаслідок перевірки було виявлено безоблікове використання електричної енергії, прихована електропроводка підключена поза засобом обліку, внаслідок чого енергопостачальнику завдано матеріальних збитків. Контролерами ДМЕМ був складений акт про порушення № 00073824 від 18.01.2006 року, з яким відповідачка ОСОБА_1. була згодна і не внесла своїх зауважень до акту. Розмір заподіяного збитку склав 6616 грн. 90 коп., який розрахований на підставі п. 6 Методики обчислення розміру нанесених збитків, заподіяних енергопостачальнику унаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення. У зв'язку з цим, позивач вимушений звернутися до суду для стягнення суми заборгованості.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказавши, що всі докази по справі надані, інших доказів у позивача немає.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають по наступним підставам.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року N 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка проживає за адресою: м. АДРЕСА_1. 30.05.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, за яким відкрито обліковий рахунок № 9512055 (а.с. 7). 18.01.2006 року контролерами ДМЕМ, за місцем проживання відповідачки, був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 00073824 (а.с. 5), згідно якого було виявлено порушення п. 48 Правил, а саме: безоблікове використання електричної енергії, прихована електропроводка поза засобом обліку в кімнаті, в якій знаходиться холодильник «Дніпро», бра - 100 Вт, люстра 4 лампи по 100 Вт, телевізор «Електрон», музичний центр. Також, через стіну в кухню протягнуто подовжувач, в якій увімкнуто радіо приймач. Акт підписано трьома представниками енергопостачальника: ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., та споживачем ОСОБА_5.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що згідно облікового рахунку № 9512055, який відкрито 30.05.2003 року, споживачем електроенергії за адресою: м. АДРЕСА_1 являється відповідачка ОСОБА_1. (а.с. 7). Згідно довідки КЖЕП «Південне» ЖЕК № 11 від 29.08.2007 року (а.с. 9), за адресою: м. АДРЕСА_1, проживають квартиронаймач ОСОБА_1. та члени її сім'ї - дочка ОСОБА_6., чоловік ОСОБА_7., дочка ОСОБА_8., ОСОБА_9., а всього п'ять чоловік.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що споживачем електроенергії за адресою: м. АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5., який був присутній при складанні акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 00073824 від 18.01.2006 року, та який підписав його. З заяви представника позивача слідує, що до матеріалів справи додані всі докази на підтвердження вимог позивача.
Отже, вище наведене підтверджує, що акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 00073824 від 18.01.2006 року було складено з порушенням п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: акт не був підписаний споживачем ОСОБА_1., яка є відповідачкою по справі, або членами її сім'ї, тобто був складений в їх відсутності; не було вручено споживачу або членам її сім'ї примірник акту; споживач була позбавлена права на внесення до акту своїх зауважень. Тому, суд вважає, що акт перевірки № 00073824 від 18.01.2006 року є неналежним доказом, таким, що порушує права відповідачки, передбачені законодавством України, а також таким, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Згідно ч. 1 ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 2, ч. 11 ст. 27 Закону України від 10.10.1997 року № 575/97-ВР “Про електроенергетику”, правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно ч. 11 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику”, методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. 3, 4 п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року N 1357, на підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку кількості не облікованої електроенергії по акту № 00073824 від 18.01.2006 року, обліковий рахунок 9512055, абонент ОСОБА_1., розмір завданих позивачу збитків склав суму 6616 грн. 90 коп. (а.с. 6). Згідно заяви відповідачки ОСОБА_1., яка надійшла до суду 13.02.2008 року, вона вимоги позивача не визнає і просить в задоволені позову відмовити.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, що заподіяла цю шкоду. Статтею 22 ЦК України визначено поняття матеріальної шкоди, в чому вона полягає, порядок визначення та стягнення. Крім того, в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» є роз'яснення, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 00073824 від 18.01.2006 року є неналежним доказом, таким, що порушує права відповідачки, передбачені законодавством України, а також таким, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК), то він не може бути підтвердженням вини відповідачки в заподіянні матеріальної шкоди і неправомірності її дій. У зв'язку з цим, і розмір завданих позивачу збитків в сумі 6616 грн. 90 коп., розрахований по вище зазначеному акту № 00073824 від 18.01.2006 року, являється безпідставним і не може підтверджувати завдані збитки. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6616 грн. 90 коп. являються безпідставними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору сплаченого за подачу позову в сумі 66 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., то вони також задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-61, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 27 Закону України “Про електроенергетику”, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення», ст. ст. 23, 1166 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ВАТ Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж до ОСОБА_1про стягнення суми - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Т. О. Дубіжанська