Справа № 2-0181-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору про навчання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
У травні 2007 року ОСОБА_1. пред'явила позов до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», вказавши третьою особою Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна», та просила постановити рішення, яким розірвати договір про навчання № 54 від 14.09.2006 року, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 3 500 грн., моральну шкоду в сумі 6 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 150 грн., сплачений судовий збір за матеріальну шкоду в сумі 51 грн., за моральну шкоду в сумі 08 грн. 50 коп., та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. В обґрунтуванні своїх вимог позивачка вказала на те, що 19 лютого 2005 року між нею та Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі Дніпропетровської філії був укладений договір про навчання № 11/05, за яким університет взяв на себе зобов'язання за рахунок її коштів здійснити навчання студента ОСОБА_2. За вказаним договором позивачка сплатила кошти за 2005-2006 навчальний рік. 22 лютого 2006 року вона також сплатила на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» кошти за навчання студента в 2006-2007 навчальному році в сумі 3 500 грн. Однак, за ініціативою Дніпропетровської філії університету, 14 вересня 2006 року позивачка уклала з Приватним вищим навчального закладу «Катеринославський університет» договір про навчання № 54, за яким даний університет взяв на себе зобов'язання здійснити навчання студента ОСОБА_2. в 2006-2007 навчальному році. Кошти за вказаним договором позивачка не сплачувала, оскільки 22 лютого 2006 року вже сплатила на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» кошти за навчання студента в 2006-2007 навчальному році. 03 листопада 2006 року прокуратурою Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» освітньої діяльності без одержання ліцензії за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. Наказом Міністерства освіти та культури України № 2237-Л від 23.11.2006 року, була припинена освітня діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». У зв'язку з цим, позивачка вважає, що укладений між нею та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» договір про навчання № 54 від 14.09.2006 року необхідно розірвати, оскільки відповідач не виконує зобов'язання за вказаним договором, та відповідно до умов договору і вимог закону відповідач повинен повернути їй сплачені кошти за навчання студента в 2006-2007 роках в сумі 3 500 грн. На неодноразові звернення позивачки до відповідача про повернення сплачених за договором коштів в сумі 3 500 грн., відповідач не реагував, кошти не повернув. Крім того, незаконними діями відповідача позивачці була завдана моральна шкода, яка полягає в перенесених душевних стражданнях та хвилюваннях через втрату можливості одержати студентом своєчасно спеціальність і втратою коштів сплачених за навчання, які вона брала в кредит у банку. Її дочка - студент ОСОБА_2. два роки навчалася у даних вищих навчальних закладах, а зараз з вини відповідача повинна поступати в інший навчальний заклад на перший курс, що також спричиняє позивачці хвилювання. Зазначені вище хвилювання та страждання негативно вплинули на здоров'я позивачки, її чоловіка та дочки, що підтверджується медичними документами. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює в сумі 6 000 грн. Таким чином, позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В ході розгляду справи судом був виключений із статусу відповідача Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» та притягнутий до участі у справі в якості відповідача Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Також, в якості третьої особи у справі судом була притягнута ОСОБА_2.
У лютому 2008 року позивачка, на підставі ст. 31 ЦПК України, надала до суду позовну заяву, в якій уточнила вимоги, просила постановити рішення, яким розірвати договір про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року, укладений між нею ОСОБА_1., третьою особою ОСОБА_2. та відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна», стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 3 500 грн., моральну шкоду в сумі 6 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 150 грн., сплачений судовий збір за матеріальну шкоду в сумі 51 грн., за моральну шкоду в сумі 08 грн. 50 коп., а також сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. Також, вона змінила підставу позову, вказавши на те, що 19.02.2005 року між нею, третьою особою та відповідачем в особі Дніпропетровської філії був укладений договір про навчання № 11/05, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання за рахунок її коштів здійснити навчання студента ОСОБА_2. Позивачка сплатила на рахунок відповідача за вказаним договором за навчання студента в 2006-2007 році суму 3 500 грн. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, послуги по навчанню студента в 2006-2007 році не надавав. Отже, позивачка вважає, що укладений договір про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року необхідно розірвати і повернути їй сплачені за 2006-2007 навчальний рік кошти в сумі 3 500 грн. Цими незаконними діями відповідача позивачці була завдана моральна шкода, яка полягає в перенесених душевних стражданнях та хвилюваннях через втрату можливості одержати студентом своєчасно спеціальність і втратою коштів сплачених за навчання, які вона взяла в кредит у банку. Її дочка - студент ОСОБА_2. два роки навчалася у відповідача, а зараз з його вини повинна поступати в інший навчальний заклад на перший курс, що також спричинило позивачці хвилювання. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює в сумі 6 000 грн. Таким чином, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
У судовому засіданні позивачка уточненні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні уточненні вимоги позивачки не визнав в повному обсязі та просив в задоволені позову відмовити, вказавши на те, що Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» на даний час здійснює діяльність по наданню освітніх послуг, а його Дніпропетровська філія вже не знаходиться за адресою вказаною в договорі про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року. Про зміну адреси філії відповідач повідомляв сторони через оголошення, які були розвішені у навчальному закладі. Він вважає, що вимоги позивачки суперечать пунктам 5.7., 5.10., 5.11. договору про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року, оскільки дані пункти не передбачають повернення відповідачем коштів сплачених за поточний навчальний рік в разі припинення або дострокового розірвання вказаного вище договору.
Третя особа у судовому засіданні вимоги позивачки підтримала, вказавши на те, що ніяких об'яв в учбовому закладі відповідач не розвішував, а за даною адресою став здійснювати діяльність по наданню освітньої послуги Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет». Їй та іншим студентам повідомили, що змінилася тільки назва учбового закладу.
Вислухавши сторони та третю особу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У судовому засіданні встановлено, що 19 лютого 2005 року між позивачкою ОСОБА_1. - замовником, третьою особою ОСОБА_2. - студентом та відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі ОСОБА_2., який є директором його Дніпропетровської філії, - університетом був укладений договір про навчання № 11/05, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі освітня послуга) студента, а саме: за напрямом 0501 «Економіка і підприємництво» із спеціальності банківська справа за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст у Дніпропетровській філії університету у строки, які визначаються датою зарахування студента та датою її відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним навчальним планом та графіком навчання. Згідно розділу 2 договору, університет зобов'язався надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти; забезпечити студента під час дії договору дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до діючого законодавства України; при успішному виконанні студентом навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм і повному дотриманні умов цього договору сторонами видати студенту документ про освіту державного зразка; інформувати замовника і студента про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання таких послуг; у разі дострокового розірвання договору (незалежно від підстав його розірвання) у зв'язку з ненаданням студенту освітньої послуги - повернути замовнику частину коштів, що були внесені ним як попередня плата за надання освітньої послуги, відповідно до умов, визначених цим договором. Згідно розділів 3, 4 вказаного договору, замовник взяла на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах, порядку та у строки, що встановлені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору; не передавати своїх зобов'язань за цим договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на це університету; відшкодувати університету шкоду, яка завдана студентом під час виконання своїх зобов'язань за цим договором. Студент зобов'язалася виконувати вимоги законодавства України і університету з організації надання освітніх послуг; додержуватися законодавства України, Статуту університету, Положення про Дніпропетровську філію університету, Положення про організацію навчально-виховного процесу, моральних та етичних норм, внутрішнього розпорядку університету, положень відповідних структурних підрозділів університету; виконувати графік навчального процесу, вимоги навчального плану, розпорядження та накази керівництва університету, а також вимоги викладачів щодо засвоєння студентом навчальних програм; дбайливо користуватися майном університету; нести солідарну з замовником матеріальну відповідальність за нанесену університету шкоду. В абз. 2 п. 5.5 договору зазначено, що замовник повинна вносити плату за навчання по навчальних роках до 25 травня поточного року, як сплата за наступний навчальний рік; по семестрах: за перший семестр наступного навчального року до 25 травня поточного календарного року, за другий семестр поточного навчального року за 45 діб до початку другого семестру, або щомісячно в розмірі 20 % від річної вартості навчання до 25 числа кожного поточного місяця, починаючи з вересня. Плата за надання освітньої послуги по навчальних роках або по семестрах (щомісяця) може визначатись в різних співвідношеннях та за іншим графіком, які встановлюються університетом. (а.с. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру від 19.02.2005 року, 26.02.2005 року та 12.12.2005 року третя особа ОСОБА_2. сплатила на рахунок відповідача Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» за І, ІІ семестри І курсу денного відділення 2005-2006 навчального року, факультет «Банківська справа», суми 1 640 грн., 565 грн. та 1 771 грн. (а.с. 11).
Наведені вище обставини підтверджують виконання сторонами умов договору про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року в 2005-2006 навчальному році.
22.02.2006 року третя особа ОСОБА_2. сплатила на рахунок відповідача Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за ІІ курсу денного відділення 2006-2007 навчального року, факультет «Банківська справа», суму 3 500 грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с. 11). Однак, 14.09.2006 року між позивачкою ОСОБА_1. - замовником, третьою особою ОСОБА_2. - студентом та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» в особі президента ОСОБА_5., який діє на підставі Статуту навчального закладу, - університетом був укладений договір про навчання № 54, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання студента, а саме: за напрямом 0501 «Економіка і підприємництво» із спеціальності банківська справа за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст в університеті в строки, які визначаються датою зарахування та датою відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним навчальним планом та графіком навчання. (а.с. 9).
Разом з тим, згідно довіреності від 23.04.2005 року № 1/26-43 відповідач Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» в особі президента ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, уповноважив ОСОБА_5, директора Дніпропетровської філії Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» здійснювати керівництво зазначеною Дніпропетровською філією. (а.с. 48). З листа Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» № 55 від 14.12.2006 року вбачається, що 10.07.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». Університет створений на базі Дніпропетровської філії Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» є правонаступником всіх прав і обов'язків Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». (а.с. 49).
Проте, у відповідності до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Ч. 2 ст. 104 цього Кодексу передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
З пояснень представника відповідача у судовому засіданні слідує, що відповідач Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» не припинив свою діяльність по наданню освітніх послуг. Також, згідно сертифікату про акредитацію серії РІ - ІІІ № 111606, виданого 24.05.2007 року Міністерством освіти і науки України, Вищий навчальний заклад «Відкрити міжнародний університет розвитку людини «Україна» відповідно до рішення ДАК від 19.04.2005 року, протокол № 55 (наказ МОН України від 27.04.2005 року № 853-Л) визнано акредитованим за статусом вищого закладу освіти ІІІ (третього) рівня. Термін дії сертифіката до 01.07.2010 року. (а.с. 42). Відповідно до положення про Дніпропетровську філію Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», затвердженого 29.08.2006 року президентом вказаного університету ОСОБА_4., Дніпропетровська філія університету знаходиться за адресою: 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, буд. 6-А. (а.с. 46-47).
03.11.2006 року, за результатами перевірки, прокуратурою Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» без одержання ліцензії освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, яке пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. (а.с. 17). З даного приводу прокуратурою Дніпропетровської області 07.11.2006 року було направлено лист Вих. № 07/3-164 до Міністерства освіти і науки України. Згідно п. 4 наказу Міністерства освіти та науки України від 23.11.2006 року № 2237-Л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації», освітню діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», що діє без ліцензії міністерства, припинено. (а.с. 50, 51-53).
Отже, суд приходить до висновку, що оскаржений договір про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року, укладений між позивачкою ОСОБА_1. - замовником, третьою особою ОСОБА_2. - студентом та відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі ОСОБА_5., який є директором його Дніпропетровської філії, - університетом діє до теперішнього часу, оскільки згідно умов Розділу 7 даного договору він не був змінений, припинений або розірваний.
Як вбачається з пояснень позивачки, третьої особи та представника відповідача у судовому засіданні, відповідач Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» не виконував зобов'язання взяті за договором про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року щодо надання студенту освітньої послуги в 2006-2007 навчальному році, за який позивачка сплатила на рахунок відповідача суму 3 500 грн., що підтверджено квитанцією від 22.02.2006 року.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України від 01.12.2005 року № 3161 «Про захист прав споживачів», за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Таким чином, суд вважає, що необхідно розірвати договір про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року, укладений між позивачкою ОСОБА_1., третьою особою ОСОБА_2. та відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна», оскільки відповідач не виконував в 2006-2007 навчальному році взяті на себе зобов'язання за вказаним договором про навчання, що є істотним недоліком у надані послуги та істотним порушення договору через неможливість усунення цього недоліку та позбавлення позивачки того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Оскільки у судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1., як замовник за договором про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року, 22.02.2006 року сплатила саме на рахунок відповідача Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» суму 3 500 грн. за 2006-2007 навчальний рік за вказаним вище договором, який розірвано у зв'язку з істотним недоліком у надані послуги та істотним порушення договору відповідачем, то суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на користь позивачки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 3 500 грн.
Що стосується стверджень представника відповідача про те, що відповідач повідомляв про зміну адреси його Дніпропетровської філії, то вони являються безпідставними та необґрунтованими, оскільки адреса філії та адреса Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» співпадають в договорах про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року та № 54 від 14.09.2006 року, укладених між позивачкою, третьою особою і даними навчальними закладами, а з довіреності від 23.04.2005 року № 1/26-43 відповідача Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» вбачається, що відповідач уповноважував ОСОБА_2. здійснювати керівництво його Дніпропетровською філією, який в подальшому очолював керівництво Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», за адресою Дніпропетровської філії відповідача. Зміни щодо адреси Дніпропетровської філії додатковими угодами до оскарженого договору не вносилися, що передбачає п. 7.14. договору. Також, представником відповідача не було надано до матеріалів справи жодного доказу, що підтверджує повідомлення позивачки - замовника та третьої особи - студента про зміну адреси Дніпропетровської філії відповідача.
Що стосується доводів представника відповідача про те, що вимоги позивачки суперечать пунктам 5.7., 5.10., 5.11. договору про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року, то вони також являються безпідставними та необґрунтованими, оскільки в своїх вимогах позивачка ставить питання про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної їй внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року, що передбачено умовами п. 7.12. оскарженого договору та вимогами закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В судовому засіданні встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» умов договору про навчання № 11/05 від 19.02.2005 року у позивачки порушилися її життєві зв'язки, вона іспитувала душевні страждання та хвилювання через втрату можливості одержати студентом своєчасно спеціальність та втратою коштів сплачених за навчання. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачки та глибину її душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» в рахунок відшкодування моральної шкоди - 500 грн.
Що стосується заявлених вимог позивачки про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 150 грн., то вони підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне. Згідно ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу. Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанції № 240 від 08.05.2007 року (а.с. 12), позивачка сплатила Адвокатському об'єднанню «Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація» за складання позовної заяви, яка подана до суду 08.05.2007 року, суму 150 грн., а тому дана сума повинна бути стягнута з відповідача Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» на користь позивачки.
Крім того, відповідно до вимог ст. 81, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» на користь позивачки необхідно стягнути сплачений судовий збір за матеріальну шкоду в сумі 51 грн., за моральну шкоду в сумі 08 грн. 50 коп., а також сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., оскільки судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 104, 510, 526, 611, 623, 653, 901, 1167 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 59-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору про навчання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Розірвати договір № 11/05 від 19.02.2005 року укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна».
Стягнути з Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3500 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., витрати на правову допомогу у сумі 150 грн., сплачений за подачу позову судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 4 239 грн. 50 коп.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Т. О. Дубіжанська