Справа № 1-1095/2011 Провадження №11/0390/316/2012 Головуючий у 1 інстанції:Барчук В.М.

Категорія: ч.1 ст. 125 КК УкраїниДоповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді -Хомицького А.М.,

суддів - Оксентюка В.Н., Силки Г.І.,

захисника -адвоката ОСОБА_5,

засудженого -ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 07 березня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Луцька, Волинської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, приватний підприємць, раніше не судимий, -

засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Вироком задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 і стягнуто з ОСОБА_2 в її користь 5000 (п'ять тисяч ) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 23 квітня 2010 року близько 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс потерпілій ОСОБА_3 удари руками та ногами по різних частинах тіла, душив за шию, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження у виді синців правого і лівого стегон, лівого плеча, внутрішньо-шкірний крововилив шиї зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок щодо себе та постановити новий -виправдувальний. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, в основу обвинувального вироку покладено лише показання ОСОБА_3 та її дочки -свідка ОСОБА_4, яка є заінтересованою особою, оскільки перебуває у матеріальній та психологічній залежності своєї матері. Також судом не враховано, що ініціатором конфліктних ситуацій на протязі тривалого часу виступає ОСОБА_3, яка поводить себе неадекватно та безпричинно викликає міліцію.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5, які підтримували апеляцію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно ст. 65 КПК України доказами в кримінальній справі є усякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд установлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів порушеної за скаргою ОСОБА_3 в порядку ст. 27 КПК України щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України кримінальної справи, суд як на доказ, який підтверджує наявність в потерпілої легких тілесних ушкоджень, послався на акт судово-медичного обстеження останньої, проведеного ще 26 квітня 2010 року.

Проте, дані вказаного акту не мають доказового значення, оскільки вони не відповідають вимогам ч. 2 ст. 65 КПК України.

Для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень, а також з'ясування механізму їх заподіяння, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 76 КПК України обов'язково призначається експертиза. У даній справі судово-медична експертиза не проводилася, експерт судом не допитувався.

Проведення у справі лише медичного обстеження потерпілої призвело до порушення права на захист ОСОБА_2, оскільки він був позбавлений права поставити свої питання експерту, визначитися з тим, чи не має підстав для його відводу.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання, потерпіла ОСОБА_3 взагалі не допитана в судовому засіданні з приводу обставин заподіяння їй тілесних ушкоджень. Між тим, звернулась вона до суду з заявою про це побиття більш ніж через півтора року після самої події.

Зазначене свідчить про те, що вирок суду першої інстанції постановлено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що згідно з п. 3 ст. 370 КПК України є безумовною підставою для його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду слід усунути вказані недоліки, допитати потерпілу, всебічно дослідити та оцінити обставини та докази у справі, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляції засудженого про його непричетність до виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, і, в залежності від установленого, прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

На підставі наведеного апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково, вирок Луцького міськрайонного суду від 07 березня 2012 року щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Головуючий

Судді