Справа №11-156/12Головуючий у І інстанціїКарпович

Категорія51Доповідач у 2 інстанції Авраменко

07.02.2012

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого -Шроля В.Р.,

суддів -Авраменка М.Г., Полосенка В.С.,

з участю прокурора -Стаховської Н.О.,

засудженого -ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Яготинського району Київської області та захисника ОСОБА_2 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 14 листопада 2011 року, яким засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Яготин Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого спеціалістом відділу Української служби порятунку, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 14.08.1997р. Яготинським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 81, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі,

- за ч. 1 ст. 263 КК України до двох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

За ч. 2 ст. 309 КК України - виправдано.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Яготин Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 307 КК України до трьох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі.

За правилами ст. 70 КК України ОСОБА_1 шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю два роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Постановлено солідарно стягнути з засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 1 860грн. 48коп. витрат за проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, і з ОСОБА_3 1 043грн. 93коп. витрат за проведення судової балістичної експертизи.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

в с т а н о в и л а:

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він незаконно придбав, зберігав і перевозив з метою збуту, а також 05.05.2010р. близько 16год. біля дорожнього знаку «Дати дорогу»на узбіччі автодороги «Київ-Яготин»на відстані приблизно 3,5км від м. Яготин Київської області в напрямку м. Київ за відсутності безпосереднього контакту з ОСОБА_1 незаконно збув останньому раніше придбану ним психотропну речовину у великих розмірах -амфетамін масою 2,167г та наркотичний засіб -кокаїн масою 0,303г.

Крім того, ОСОБА_3 визнано винним в незаконному придбанні та зберіганні без передбаченого законом дозволу по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1 вогнепальної зброї -револьвера системи «Наган»та бойових припасів -32 патронів до військової вогнепальної зброї калібру 7,62мм.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 05.05.2010р. близько 16год. біля дорожнього знаку «Дати дорогу»на узбіччі автодороги «Київ-Яготин»на відстані приблизно 3,5км від м. Яготин Київської області в напрямку м. Київ за відсутності безпосереднього контакту з ОСОБА_3 незаконно придбав у останнього психотропну речовину у великих розмірах -амфетамін масою 2,167г та наркотичний засіб -кокаїн масою 0,303г, які він незаконно перевіз та зберігав по місцю свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 для власного вживання та з метою збуту.

ОСОБА_1 19.05.2010р. близько 22год. біля станції метрополітену «Харківська»в м. Київ незаконно збув ОСОБА_4 частину раніше придбаної ним психотропної речовини -амфетамін масою 0,356г та наркотичний засіб -кокаїн масою 0,303г, а іншу частину психотропної речовини -амфетамін масою 1,811г 22.05.2010р., будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України, незаконно зберігав та перевіз без мети збуту на маршрутному таксі з місця свого проживання до м. Києва, де того ж дня близько 16год.25хв. біля будинку № 6 по вул. Гришка був затриманий працівниками міліції.

На вирок суду подали апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисник засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_2

Прокурор, не оспорюючи вирок суду в частині доведеності вини засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

На думку прокурора, рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням є немотивованим. У вироку не наведені переконливі доводи про необхідність застосування щодо нього положень ст. 75 КК України.

Суд при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання в повній мірі не врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та особу засудженого, злочинна діяльність якого носила системний характер.

Прокурор в апеляції вказує, що призначене ОСОБА_1 покарання є явно несправедливим внаслідок м'якості.

Суд належним чином не надав оцінки непослідовним показам ОСОБА_1, не дослідив та не перевірив покази ОСОБА_3 про незаконні дії працівників міліції щодо нього під час досудового розслідування кримінальної справи, про те, що ОСОБА_1 є його боржником та не бажаючи повернути борг оговорив його. Не дослідженими також залишились покази ОСОБА_3 про сфабрикованість протоколу огляду транспортного засобу «ЗАЗ», яким керував останній на підставі доручення.

На думку прокурора, суд не надав належної оцінки наявним у справі доказам і не навів мотиви прийнятого рішення про те, чому саме він взяв до уваги одні та відкинув інші.

Прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суду.

Захисник засудженого вважає вирок незаконним в зв'язку з неправильним застосуванням норм кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

В доводах апеляції зазначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду справи вимоги кримінально-процесуального законодавства України дотримані не були, обставини справи розглянуті поверхнево, докази належним чином не досліджені, а частина з них зібрана і досліджена з порушенням вимог законодавства.

Суд не надав належної оцінки показанням засудженого ОСОБА_1, який неодноразово їх змінював в ході розслідування кримінальної справи, зацікавлений в результатах розгляду справи та має неприязні стосунки з іншими учасниками процесу.

Поклавши в основу обвинувачення ОСОБА_3 виключно показання іншого засудженого, суд не врахував правову позицію з приводу того, що показання одного підсудного при відсутності інших об'єктивних доказів не можуть бути покладені в основу обвинувачення як доказ участі іншого підсудного у вчиненні злочину.

Висновки суду про виправдання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України та одночасно притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України за наявності однієї і тієї ж доказової бази по справі свідчить про нелогічність рішення суду, вибірковість та діаметрально протилежну оцінку одних і тих же доказів по справі.

Суд першої інстанції під час розгляду справи по суті не допитав свідків обвинувачення, показання яких мають істотне значення для встановлення істини у справі, в зв'язку з чим порушно вимоги ст. 306 КПК України та проігноровано положення ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Захисник просить вирок суду скасувати частково, виправдати ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала свою апеляцію та заперечила вимоги апеляції захисника, пояснення ОСОБА_1, який заперечив апеляцію прокурора і просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і захисника підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту вироку, суд виправдав ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України та виключив з пред'явленого обвинувачення епізоди: в частині незаконного придбання і зберігання пістолета «ТТ»та чотирьох патронів; 16 патронів калібру 7,62мм, які вилучені в атомобілі «ЗАЗ-110206»та 0,16г психотропної речовини -метамфетаміну.

В мотивувальній частині вироку у разі виправдання засудженого повинно міститись відповідно до положень ст. 334 КПК України формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається виключення у вироку формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданого.

Цих положень процесуального закону судом першої інстанції дотримано не було. Так в мотивувальній частині вироку зазначено(т. 3, а.с.231): таким чином ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, і в той же час, в резолютивній частині вироку за ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_3 виправдано.

Також суд у мотивувальній частині вироку вказав про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України -незаконному зберіганні вогнепальної зброї -пістолета «ТТ»та 20 патронів.

Таким чином вирок суду містить суттєві зауваження, що є, на думку колегії суддів, підставою для його скасування в цій частині.

Також слушними є доводи апеляції прокурора про те, що ні суд, ні орган досудового слідства не перевірили заяви ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів дізнання.

Щодо доводів апеляції прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання, то вони є безпідставними. Обираючи йому покарання не пов'язане з позбавленням волі суд належним чином обґрунтував своє рішення і взяв до уваги, що він активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому розкаявся, а також його сімейний стан.

Призначене покарання ОСОБА_1 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про особу винного і є достатнім для виправлення останнього та запобігання новим злочинам.

Доводи апеляції адвоката про істотні порушення судом вимог кримінально-процесуального законодавства є слушними, оскільки судом фактично не були допитані свідки, на показах яких ґрунтувалося обвинувачення і частину яких суд поклав в основу вироку.

При новому розгляді справи суду необхідно ретельно перевірити як докази обвинувачення, так і доводи підсудного в частині його причетності/непричетності в скоєнні інкримінованих йому злочинів та перевірити належним чином заяви ОСОБА_3 про недозволені методи дізнання і досудового слідства.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції прокурора і захисника задовольнити частково.

Вирок Яготинського районного суду Київської області від 14 листопада 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати і справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею, а цей же вирок щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України залишити без зміни.

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року про розшук ОСОБА_3 скасувати.

Головуючий (підпис)

Судді