РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/3322/2012Головуючий суду першої інстанції:Логвінко О.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.
РІШЕННЯ
"05" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМ’ясоєдової Т.М.,
СуддівДаніла Н.М., Сінані О.М.
При секретаріБірковському А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання батьківства, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 28 лютого 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання батьківства, мотивуючи свої вимоги тим, що з травня 1991 року вона проживала спільно з ОСОБА_11 однією сім'єю, вели спільне господарство. В 1994 році на спільні гроші купили будинок АДРЕСА_1 До 2001 року ОСОБА_11 перебував у зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання з ОСОБА_11 у неї ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася дитина - син ОСОБА_12, ім'я та по батькові якого були записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України). За життя ОСОБА_11 визнавав себе батьком дитини, займався його вихованням, хотів зареєструвати на своє ім'я, але не встиг, тому що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер. Після його смерті вона продовжує проживати у вказаному будинку, на який після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина. У разі визнання батьківства ОСОБА_7 буде спадкоємцем першої черги, у зв'язку з чим посилаючись на статтю 128 СК України, просила позов задовольнити.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 28 лютого 2012 року позов ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 задоволений.
Визнано батьківство ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 23 від 07 червня 2004 року, зареєстрованого Ізумрудновською сільською радою, уродженця м. Джанкой АР Крим, народженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою м. Джанкой АР Крим.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_9, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення позивача ОСОБА_6, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_9 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи із наступного.
Згідно статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АП № НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим (а.с. 7).
Із свідоцтва про народження, серії 1-АП № НОМЕР_2, виданого Ізумрудновською сільською радою Джанкойського району АР Крим слідує, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис № 23. батьками зазначені ОСОБА_13 та ОСОБА_6 (а.с. 6).
Довідкою Ізумрудновської сільської ради від 07 червня 2004 року № 10 підтверджений запис від 07 червня 2004 року в книзі реєстрації актів про народження за № 23 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Згідно довідки батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_13 Відомості про батька записані за заявою матері згідно з частиною 1 статті 135 СК України, що також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с. 62, 91).
За даними технічного паспорту житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Джанкойською районною нотаріальною конторою 23 серпня 1994 року, реєстровий № 1711 (а.с. 8).
За довідкою Управління труда і соціального захисту населення Джанкойської міської ради ОСОБА_6, проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 перебуває з 01 вересня 2004 року на обліку і отримує допомогу як одинока мати на дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 61). У зареєстрованому шлюбі ОСОБА_6 з ОСОБА_11 не знаходилась.
Згідно частини 3 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
У даному випадку судом першої інстанції була порушена справедливість судових процедур і порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.
Умови та порядок визнання батьківства визначено законом.
Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
В пункті 7 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства, суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК.
Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.
Вирішуючи спір, місцевий суд наведеного на врахував і виходив із наявності спору між сторонами з приводу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_11
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, тому що вони зроблені на припущеннях, не підтверджених допустимими доказами.
Із пояснень позивача та відповідача ОСОБА_9 слідує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, визнають позовні вимоги ОСОБА_6, що свідчить про відсутність між ними спору щодо предмету позову.
При розгляді справи місцевим судом усупереч положенням статті 212 ЦПК України не дано належної оцінки тому, що ОСОБА_6 з 01 вересня 2004 року перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Джанкойської міської ради, як одинока мати, яка проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 61, 80, 81).
За правилами частин 1, 4 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Усупереч наведеній нормі закону позивач не надала будь-яких доказів про наявність спору з відповідачами щодо спадщини і проте, що зазначені особи прийняли спадщину і оформили право на нерухоме майно.
З огляду на те, що при апеляційному перегляді справи встановлено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, то рішення суду першої інстанції на підставі пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 відмовити.
На підставі наведеного, керуючись пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, пунктом 2 частини 1 статті 307, статтями 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 28 лютого 2012 року скасувати і постановити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання батьківства, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: