ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
У Х В А Л А
06.06.12 Справа № 5в/5014/1369/2012.
Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В., розглянувши матеріали позовної заяви
Приватного акціонерного товариства «Сегежа Оріана Україна», м. Калуш Івано-Франківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Пак», м. Попасна Луганської області
про розірвання договору та стягнення 25 430 грн. 30 коп.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача сплаченої передплати в сумі 21 600 грн. 00 коп., пені в сумі 3 830 грн. 30 коп. та розірвання договору № 7/06 від 07.06.2011, укладеного між ТОВ "Майстер-Пак" та ПАТ "Сегежа Оріан Україна" на виготовлення та поставку гідравлічного вертикального пакетувального пресу мод. ОД16-01.
Розглянувши матеріали позову, суд встановив наступне.
З вказаним позовом ПАТ «Сегежа Оріана Україна»звертається повторно.
При первісному вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду господарським судом Луганської області була винесена ухвала від 15.05.2012 по справі № 6в/5014/1146/2012 про повернення позовної заяви та доданих до неї документів заявнику без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- до даної позовної заяви заявником не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених розмірі та порядку;
- до позовної заяви позивачем не подано доказів надсилання відповідачам копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Ухвала суду від 15.05.2012 № 6в/5014/1146/2012 оскаржена не була та є чинною на даний час.
Так, законність вказаного судового рішення не може піддаватися сумніву при повторному вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду.
Разом з тим, при подачі 06.06.2012 позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Сегежа Оріана Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Пак»про розірвання договору та стягнення 25430 грн. 30 коп. позивачем було усунено лише невідповідності позовної заяви вимогам
п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час позивачем не усунено порушення вимог
п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що також було підставою повернення судом позовної заяви і доданих до неї документів (п. 4
ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
До позовної заяви, одержаної господарським судом Луганської області 06.06.2012, не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п.п.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»(який набрав чинності з 01.11.2011) від 08.07.2011 № 3674-VІ за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірі.
Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1073 грн. 00 коп.
Позивачем платіжним дорученням № 697 від 07.05.2012 судовий збір сплачено у розмірі 1 641 грн. 00 коп. Так, судовий збір у встановленому розмірі сплачено лише за вимогою майнового характеру.
За вимогою про розірвання договору (немайнового характеру) судовий збір сплачено лише у сумі 31 грн. 50 коп., в той час як слід було сплатити за даною вимогою судовий збір в сумі 1 073 грн. 00 коп..
Крім того, згідно із п. 14 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита»на зворотній стороні платіжного доручення повинна бути відмітка банку про зарахування державного мита в доход Державного бюджету України такого змісту "Зараховано в доход бюджету ---- грн.", цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки банку.
Проте, на доданому до позовної заяви платіжному дорученні така відмітка відсутня.
Виходячи з вищевикладеного позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, у зв'язку з чим та згідно із
п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву та додані до неї матеріали слід повернути без розгляду.
Такого правового висновку дійшов господарський суд Луганської області в ухвалі від 15.05.2012 № 6в/5014/1146/2012, яка оскаржена не була та відповідно є чинною на даний час.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011
№ 18 (пункт 3.7), зокрема, вказано, що недопустимим є повертати позовну заяву з підстав, які мали місце й при первісному зверненні з позовом, але не були встановлені й зазначені судом як підстави для повернення первісно поданої позовної заяви.
Позивач не оскарживши (до цього часу) ухвалу господарського суду Луганської області від 15.05.2012 про повернення позовної заяви без розгляду, погодився з висновками суду щодо підстав її повернення, в тому числі і щодо порушення правил щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України), але не виправивши вказане порушення повторно звернулися з такою ж позовною заявою.
Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення (ухвали) у справі № 6в/5014/836/2012. Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг»проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії»встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»згадане судове рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду.
Так, господарський суд Луганської області при вирішення питання щодо порушення провадження у справі не міг дійти іншого правового висновку, ніж вказано в вищезгаданій ухвалі від 15.05.2012, у разі не усунення позивачем встановлених у ній порушень чинного законодавства щодо вимог до позовної заяви, зокрема, ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Дане повторне звернення суперечить положенням ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 резолютивної частини ухвали від 15.05.2012 по справі № 6в/5014/1146/2012, за якими повторне звернення після повернення без розгляду позовної заяви можливе лише після усунення допущених порушень.
За таких обставин, у зв'язку з тим, що позивачем не усунено порушення
п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що було підставою повернення позовної заяви за неоскарженою та чинною на даний час ухвалою від 15.05.2012 по справі № 6в/5014/1146/2012, керуючись п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.
Крім того, слід зазначити, що згідно із правилами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України копії матеріалів повинні бути належним чином засвідчені підписом уповноваженої особи з прикладенням печатки підприємства (установи).
При цьому, відповідно до п. 5.27 Уніфікованою системою організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Додані до позовної заяви копії документів не посвідчені належним чином.
Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачений платіжним дорученням № 697 від 07.05.2012 судовий збір у розмірі
1 641 грн. 00 коп. за подання позову слід повернути платнику із Державного бюджету України.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Повернути заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду.
2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Сегежа Оріана Україна», (м. Калуш Івано-Франківської області, вул. Заводська, 2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30721394) сплачений за платіжним дорученням № 697 від 07.05.2012 судовий збір у сумі 1 641 грн. 00 коп. Підставою для повернення сплаченого судового збору є дана ухвала, підписана суддею та скріплена печаткою суду.
Додаток (тільки позивачу): -на «14»аркушах, у тому числі платіжне доручення № 697 від 07.05.2012 про сплату судового збору в сумі 1 641 грн. 00 коп.
СуддяС.В.Вінніков