ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
Іменем України
05.06.2012Справа №5002-8/1131-2012
За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь
до відповідача - ОСОБА_1, м. Феодосія
про стягнення 21124,00 грн.
Суддя С.А. Чумаченко
Представники:
від позивача - представник ОСОБА_2, довіреність № 121-Д від 30.12.2011, у справі.
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: позивач - Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1, просить стягнути на користь позивача матеріальний збиток у сумі 21124,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-5/4412-2010 від 06 грудня 2010 року було розірвано договір купівлі - продажу майна, що належить Автономній Республіці Крим, укладеного між сторонами 28 листопада 2011 року. Фондом майна Автономної Республіки Крим була створена відповідна комісія, щодо повернення майна в державну власність. Об'єкт був повернений, але при поверненні майна було встановлено, що під час дії договору була зменшена кількість позицій будівельних матеріалів, в наслідок чого були завдані збитки, розмір яких складає 21124,00 грн. Відповідачу був направлений лист відносно відшкодування в добровільному порядку збитків, але останній завдані збитки до сьогоднішнього часу не відшкодував, це й стало підставою позивачем для звернення із позовною заявою до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2005 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (продавець за договором) та ОСОБА_1 (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу майна, що належить Автономній Республіці Крим - незавершені будівництвом 2 та 3 блоки-секції житлового будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно-механічний завод".
Актом приймання - передачі майна від 30.12.2005 Фондом майна Автономної Республіки Крим передано у власність ОСОБА_1 продане на аукціоні майно, що належить Автономній Республіці Крим, - незавершені будівництвом 2 та 3 блоки-секції житлового будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно-механічний завод" (а.с. 41).
Рішенням господарського суду Автономній Республіці Крим від 06 грудня 2010 року у справі № 5002-5/4412-2010 було вирішено:
- розірвати договір купівлі - продажу майна, що належить Автономній Республіці Крим - незавершені будівництвом 2 та 3 блоки - секції житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод", укладений 28.11.2005 року між Фондом майна Автономній Республіці Крим та ОСОБА_1;
- спонукати ОСОБА_1 повернути майно, що належить Автономній Республіці Крим - незавершені будівництвом 2 та 3 блоки - секції житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод" за актом приймання - передачі (повернення) Фонду майна Автономній Республіці Крим;
- стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету Автономній Республіці Крим штраф у сумі 2490,00 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету м. Сімферополя державне мито у сумі 152,56 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення матеріального збитку у сумі 937385,40 грн. відмовлено (а.с. 10-12).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу майно, що належить Автономній Республіці Крим - незавершені будівництвом 2 та 3 блоки-секції житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що не ввійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно-механічний завод", а відповідач зобов'язався прийняти зазначений об'єкт та сплатити вартість відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
Пунктом 5 договору визначені обов'язки відповідача, у томі числі забезпечити умови збереження об'єкту у належному санітарному стані і благоустрій прилеглої до об'єкту території; не продавати об'єкт та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, до моменту завершення будівництва і введення його до експлуатації; забезпечити виконання вимог техніки, екологічної та протипожежної безпеки,охорони навколишнього середовища під час добудови та подальшого введення об'єкта в експлуатацію завершити будівництво і введення об'єкта в експлуатацію до 2010 року; питання відведення, оренди або приватизації земельної ділянки вирішуються за ініціативою покупця самостійно після укладення договору купівлі-продажу об'єкту згідно з чинним законодавством; на вимогу позивача відповідач зобов'язаний протягом добудови до часу введення об'єкта в експлуатацію та підписання акт підсумкової перевірки виконання умов договору надавати позивачу для ознайомлення необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору.
Згідно п.7.6 договору при невиконанні інших, ніж передбачені п.п.7.1-7.5 договору, умов договору, вказаних у п.5, відповідач сплачує штраф у сумі 1% від вартості продажу об'єкту.
Рішенням господарського суду Автономній Республіці Крим від 06 грудня 2010 року у справі № 5002-5/4412-2010 було зобов'язано ОСОБА_1 повернути майно, що належить Автономній Республіці Крим - незавершені будівництвом 2 та 3 блоки - секції житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод" за актом приймання - передачі (повернення) Фонду майна Автономній Республіці Крим.
Відповідно до пункту 9 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.
Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 12.05.2011 № 166 було прийнято рішення щодо повернення до складу майна, яке належить Автономній Республіці Крим, об'єкту незвершеного будівництва - 2 та 3 блок - секції житлового будинку, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та створено комісію по інвентаризації та поверненню об'єкту (а.с. 13).
16.06.2011 проведено обстеження об'єкту. За результатами обстеження складено акт обстеження будівельного майданчика та технічного стану об'єкту незавершеного будівництва 2 та 3 блок - секції житлового будинку, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).
Відповідно до акту обстеження будівельного майданчика та технічного стану об'єкту уявляв собою наступне:
- будівництво 2-ї блок - секції завершилося на етапі будівництва цокольної частини будинку і складається з наступного: фундамент - з бетонних блоків, стіни - із блоків інкерманського каменя, перекриття - залізобетонні пустотні плити. Конструкції перетерпіли сильний фізичний знос;
- будівництво 3-ї блок - секції являє собою котлован, що заріс рослинністю. На будівельному майданчику знаходяться будівельні матеріали: сходові площадки, плити балконні, блоки вентиляційні, перемичні блоки.
Технічний стан об'єкту визначений, як: будівельна готовність - низька, збільшено фізичний знос, у зв'язку з невиконанням консервації об'єкта, спостерігається часткове руйнування матеріалів і конструкцій будинків і споруд. Будівельний майданчик не обгороджено, об'єкт не охороняється. Межи земельної ділянки в натурі не виділені, межові знаки відсутні.
Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 07.09.2011 № 382 затверджено протокол № 1 від 02.09.2011 засідання комісії з інвентаризації та поверненню об'єкту незавершеного будівництва - 2 та 3 блок - секції житлового будинку, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який підлягає поверненню покупцем ОСОБА_1 згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2010 у справі № 5002-5/4412-2010. Комісію з інвентаризації та поверненні об'єкту зобов'язано скласти акт приймання - передачі про повернення до складу майна зазначено об'єкту, який належить Автономній Республіці Крим (а.с. 16).
Протоколом № 1 засідання комісії з інвентаризації та поверненню об'єкту незавершеного будівництва об'єкту від 07.09.2011 № 382 вирішено прийняти заходи щодо стягнення з покупця - ОСОБА_1 відшкодування шкоди в сумі 21124,00 грн. Повернути до складу майна Автономної Республіки Крим об'єкт незавершеного будівництва - 2 та 3 блок - секції житлового будинку, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом складання та підписання балансоутримувачем, комісією та колишнім покупцем акту приймання - передачі (а.с. 17-18).
Висновком про вартість майна, складеним приватним підприємством «Крим-Експерт», затвердженим Фондом майна Автономної Республіки Крим 29.07.2011 було встановлено, що справедлива ринкова вартість майна - об'єкту незавершеного будівництва - 2 та 3 блок - секції житлового будинку, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 склала 935073,00 грн. без ПДВ; у технічному стані, в якому об'єкт знаходиться на момент останньої приватизації (31.07.2005) на дату оцінки склала 1006468,00 грн. без ПДВ (а.с. 15).
Комісією було встановлено, що об'єм будівельних конструкцій об'єкту на дату оцінки (31.05.2011) та акту приватизації (31.07.2005) не змінився. Але по кількості будівельним матеріалам є суттєва недостача, а саме - зменшилося кількість позицій з 10 до 6, загальна кількість одиниць скоротилося з 64 до 36.
Таким чином, комісією встановлено, що недостача в частині наявності будівельних матеріалів складає 28 одиниць.
Вартість матеріалів у складі об'єкта на дату оцінки, у стані на дату приватизації у 2005 році становить без врахування ПДВ 42438,00 грн., а вартість матеріалів у складі об'єкта на дату оцінки (31.05.2011) становить без врахування ПДВ 21314,00 грн.
Різниця між вартістю матеріалів у складі об'єкта на дату оцінки у стані на дату приватизації у 2005 році та на дату оцінки 31.05.2011 становить 21124,00 грн. (42438,00 грн. - 21314,00 грн. = 21124,00 грн.)
Керуючись пунктом 11 Порядку проведення звірення результатів інвентаризації об'єкта, що вертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об'єкта до приватизації та затвердження його результатів, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 14.11.2001 № 2107 було встановлено розмір збитку, який було заподіяно ОСОБА_3 об'єкту в розмірі 21124,00 грн.
Актом приймання - передачі від 24.10.2011 № 457 об'єкт незавершеного будівництва - 2 та 3 блок - секції житлового будинку, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський ремонтно - механічний завод", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 повернуто у власність Автономної Республіки Крим (а.с. 20-21).
Фондом майна Автономної Республіки Крим 17.10.2011 була направлена відповідачу претензія щодо відшкодування суми збитків, що були заподіяні за час дії договору купівлі - продажу (а.с. 22).
Претензія ОСОБА_3 залишена без відповіді, завдані збитки не відшкодовані.
На сьогоднішній день ОСОБА_3 збитки в розмірі 21124,00 грн. не відшкодовані.
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 386 Цивільного кодексу України передбачає, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (стаття 22 Цивільного кодексу України).
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського процесуального кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (стаття 226 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, суд перш за все з'ясовує правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
Водночас необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо відшкодування позадоговірної шкоди.
У випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України).
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
У випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_3 під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати матеріального збитку у розмірі 21124,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
05 червня 2012 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 07 червня 2012 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим матеріальний збиток у розмірі 21124,00 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
4. Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.