ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-27/4837-2012 29.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до1) Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» 2) Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»

простягнення 98 253, 02 грн.

Суддя Дідиченко М.А. Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 13.02.2012 року;

Від відповідачів:1) ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 22.09.2011 року; ОСОБА_3 -представник за довіреністю від 25.11.2011 року; 2) ОСОБА_4 -представник за довіреністю від 29.03.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комунального підприємства «Житлоремфонд»про стягнення заборгованості у розмірі 98 253, 02 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630565 від 01.01.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі № 5011-27/4837-2012 та призначено розгляд справи на 14.05.2012 року.

Представник позивача у судове засідання 14.05.2012 року з'явився, однак вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2012 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, згідно Розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації за № 4333 від 29.12.2001 року «Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва», було передано на баланс останнього житловий та нежитловий фонд, що перебував на балансі ДКП «Житлоремфонд». Враховуючи зазначене, 01.02.2002 року між відповідачем та КП «Житлоремфонд»було укладено договір доручення, згідно якого споживачем послуг позивача з 01.02.2002 року було саме КП «Житлорембудсервіс», яке й повинно розраховуватися з позивачем. У зв'язку із зазначеним, відповідач просить суд залучити до участі у справі КП «Житлорембудсервіс»у якості співвідповідача.

Відповідно до ст. 24 ГПК України, Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Дослідивши матеріали справи, суд залучив до участі у справі у якості співвідповідача Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 року відкладено розгляд справи до 29.05.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2012 року підтримав позовні вимоги заявлені до відповідача 1 та зазначив, що вимоги до відповідача 2 відсутні.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 29.05.2012 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у позові відмовити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 29.05.2012 року зазначив, що він договір про постачання теплової енергії з позивачем не укладав та просив задовольнити позовні вимоги до відповідача 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.01.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кивенерго»(надалі -постачальник) та Державним комунальним підприємством «Житлоремфонд»Ватутінського району ЖЕК 1306 (надалі - споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630565 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в договорі.

Згідно із п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору встановлено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивач зазначає, що за період з 01.11.2009 року по 01.03.2012 року у відповідача1 перед позивачем утворилася заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 88 996, 04 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови вищезазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із п. 4.2 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.3 договору).

Отже, сторони встановили, що договір діє до 31.12.2001 року. При цьому, у разі відсутності письмових повідомлень будь-якої із сторін договору про припинення дії договору за місяць до його закінчення, він пролонгується на кожний наступний рік.

01.02.2002 року, згідно із розпорядженням держадміністрації Деснянського району № 433 від 29.12.2001 року «Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва, весь житловий і нежитловий фонд, що перебував на балансі ДКП «Житлоремфонд»переданий новоствореному підприємству.

На підставі зазначеного, керуючись правом встановленим у пункті 4.3 договору, 01.12.2003 року відповідач 1 направив позивачеві лист № 08/1085 про припинення строку дії договору № 1630565 від 01.01.2001 року з 01.01.2004 року.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Враховуючи умови передбачені п. 4.3 договору та лист відповідача 1 № 08/1085 від 0112.2003 року, суд приходить до висновку, що договір № 1630565 від 01.01.2001 року припинив свою дію з 01.01.2004 року, а отже зобов'язання сторін, що виникли на підставі вищевказаного договору припинилися.

Частиною 4 ст. 631 ЦК України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що позивач просить суд стягнути заборгованість за використану теплову енергію за період з 01.11.2009 року по 01.03.2012 року, тобто за період коли дію договору № 1630565 від 01.01.2001 року було припинено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості за використану теплову енергію на підставі договору № 1630565 від 01.01.2001 року за період з 01.11.2009 року по 01.03.2012 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, об'єкт теплопостачання за договором № 1630565 від 01.01.2001 року, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 19, згідно акту від 01.02.2002 року був переданий на баланс КП «Житлорембудсервіс».

01.01.2004 року між Державним комунальним підприємством «Житлоремфонд», у якості довірителя, та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс», у якості повіреного, був укладений договір доручення, відповідно до якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання отримувати послуги АЕК «Київенерго»на постачання теплової енергії, які надані АЕК «Київенерго»за новими поставками, з 01.01.2004 року та перераховувати кошти за вищезазначені послуги постачальнику. В разі заключення прямого договору між КП «Житлорембудсервіс»та АЕК «Київенерго»на постачання теплової енергії, та електроенергії даний договір втрачає свою чинність (п. 5.3 договору доручення).

Судом встановлено, що відповідач 2 не укладав договір на постачання теплової енергії щодо вищезазначеного об'єкту. До того ж, позивач не висуває до відповідача 2 жодних позовних вимог.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищевказаного, суд припиняє провадження у справі відносно Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс».

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 202, 509, 525, 626 ЦК України та ст.ст. 33, 49, 75 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволені позовних вимог щодо Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» відмовити.

2. Припинити провадження у справі щодо Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М.А.

дата підписання 05.06.2012 року