Справа № 2-0052-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 травня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
за участю представника позивача ОСОБА_2.
за участю представника відповідача Петрушкова І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ «Монпельє» про стягнення грошових коштів за неякісний товар, -
встановив:
У грудні 2005 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму 201 213 грн. 20 коп. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що 25.06.2003 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу дверей, за ціною 201 213 грн. 20 коп. Вказана сума була сплачена позивачем в касу відповідача частинами, а саме: 25.06.2003 року він сплатив 162 624 грн., що еквівалентно 26 400 євро на день сплати; 26.12.2003 року він сплатив 38 589 грн. 20 коп., що еквівалентно 7 240 доларам США на день сплати. Відповідач в свою чергу передав позивачу двері. Через рік експлуатації дверей виявилося, що проданий товар є неякісним, двері провисли, перекосилися та стали затирати підлогу. За таких обставин, позивач протягом другої половини 2005 року неодноразово звертався до відповідача з вимогою усунути недоліки проданого товару. Однак відповідач на його звернення не реагував, ніяких дій не здійснював. Внаслідок цього, 20.12.2005 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відмову від договору, в якій вимагав повернути кошти сплачені за неякісний товар. Проте відповідач у день розірвання вказаного договору кошти позивачу не повернув. Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам діючого законодавства України, що регулюють дані правовідносини. У зв'язку з цим, він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2. позовні вимоги уточнив, просив розірвати договір від 25.06.2003 року, укладений між позивачем і відповідачем, та стягнути з відповідача на користь позивача суму 201 213 грн. 20 коп., посилаючись при цьому на підстави зазначені у позовній заяві. Крім того, він зазначив, що двері, придбані позивачем за договором від 25.06.2003 року, були встановлені відповідачем 26.12.2003 року. Ці двері мали приховані недоліки, що підтверджено експертизою. Він вважає, що строк звернення позивача до суду з позовом щодо даних спірних відносин не сплинув.
Представник відповідача - Петрушков І.С. у судовому засіданні вимоги позивача не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вказавши на те, що дійсно 25.06.2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу дверей, за яким відповідач отримав від позивача кошти в сумі 201 213 грн. 20 коп. У відповідності до умов укладеного договору, позивач при виникненні питання щодо якості проданого йому товару повинен був звернутися до відповідача з вимогою перевірки товару за якістю, надіслав відповідачу повідомлення про перевірку. У разі неявки представника відповідача на перевірку, перевірка відбувається представником експертної організації, яка має необхідні повноваження, відповідно до законодавства України. Відповідач приймає претензії не пізніше 30 днів від дати поставки товару, а претензії щодо якості товару до підписання накладної на передачу товару. Однак позивач з претензіями до відповідача в період 30 днів від дати поставки дверей не звертався, а тому представник відповідача вважає, що позивачу були продані двері належної якості. Також він зазначив, що на час укладання оскарженого договору та на час повного виконання сторонами його умов діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963 року, норми якого встановлюють строк позовної давності для даних спірних правовідносин, посилався на ст. ст. 235, 237 ЦК України (в редакції 1963 року) та ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», якими встановлено строк звернення позивача до суду з позовом щодо недоліків проданого товару, який становить шість місяців з дня передачі речі. Крім того, він вказав на норму ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», якою встановлено строк звернення позивача до суду з вимогою про розірвання договору, який складає межі гарантійного терміну товару. Він вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом. Також, на його думку, позивач пропустив і двохрічний строк пред'явлення до суду позову у зв'язку з недоліками проданого товару, передбачений ст. 680 ЦК України (в редакції 2003 року), пред'явив позов 26.12.2005 року. Тому він просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вимоги позивача являються необґрунтованими у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України (в редакції 2003 року) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У судовому засіданні встановлено, що 25.06.2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір, за яким відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар номенклатури, по кількості та ціні (в подальшому «товар») згідно специфікації до даного договору, яка є невід'ємною його частиною. Згідно п. 1.2 договору, загальна вартість даного договору складає суму 33 000 євро. Позивач, відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору, зобов'язався внести попередню оплату ціни товару за договором в сумі 26 400 євро (30 386 доларів США), а другу частину ціни товару в сумі 6 600 євро оплатити відповідачу в трьохденний строк після отримання повідомлення про надходження товару на склад відповідача. Згідно п. п. 3.1, 3.3 договору, відповідач в свою чергу зобов'язався поставити позивачу товар, що продається за даним договором, за свій рахунок відповідно відвантажувальним реквізитам, за адресою: «Парковий» кв. 46, через 120 днів, починаючи від дати отримання попередньої оплати згідно п. 2.1 цього договору. В п 3.4 договору зазначено, що поставка позивачу товару виконується відповідачем після отримання доплати за товар згідно п. 2.2 цього договору. (а.с. 4-6).
25.06.2003 року позивач сплатив відповідачу за договором від 25.06.2003 року в повному обсязі попередню оплату ціни товару в гривнях по курсу на день сплати, що підтверджено написом на вказаному договорі з підписом під ним ОСОБА_8. (а.с. 6).
26.12.2003 року позивач - ОСОБА_1. передав ОСОБА_3 для відповідача - ТОВ «Монпельє» суму в розмірі 7 240 доларів США, в якості доплати за відвантажувальний товар, згідно договору, що підтверджено розпискою ОСОБА_3. від 26.12.2003 року. (а.с. 7).
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що позивачем дійсно була сплачена відповідачу вся сума за договором від 25.06.2003 року, що складає в гривнях по курсу на день сплати суму 201 213 грн. 20 коп. Предметом вказаного договору були продані відповідачем позивачу двері. Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно п. 11.1 оскарженого договору, даний договір вступає в силу в дату, що вказана в правому верхньому куті першої сторінки цього договору, та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. (а.с. 6).
Таким чином, суд дійшов висновку, що 26.12.2003 року відбулося повне виконання сторонами зобов'язань за оскаржуваним договором, а саме відповідач передав у власність позивача товар - поставив позивачу двері, а позивач оплатив за двері повну суму 201 213 грн. 20 коп.
Згідно ч. 2 ст. 680 ЦК України (в редакції 2003 року) якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 680 ЦК України (в редакції 2003 року) строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.
Як було встановлено в судовому засіданні, 26.12.2003 року відповідач поставив позивачу двері, а позивач доплатив за відвантажувальний товар суму, що залишилася 7 240 доларів США, а всього 201 213 грн. 20 коп. Укладений між позивачем та відповідачем договір від 25.06.2003 року не встановлює гарантійного строку на продані двері. (а.с. 4-6). Згідно факсимільного повідомлення директора салону «Монпельє» ОСОБА_4., вона у листопаді 2005 року повторно зверталася на фабрику „Move” з питань недоліків проданих позивачу дверей, а саме: провисання підвісних конструкцій, що привело до затирання по підлозі полотен в двох (із трьох) розсувних системах. (а.с. 10). Крім того, 20.12.2005 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відмову від оскаржуваного договору, оскільки в процесі експлуатації дверей було виявлено, що проданий йому товар є неякісним - через рік експлуатації двері провисли, перекосилися та стали затирати підлогу. Дану заяву відповідач отримав 20.12.2005 року, що підтверджено підписом на заяві ОСОБА_5. та повідомленням «Експрес доставки» від 20.12.2005 року про вручення вказаної заяви відповідачу. (а.с. 8, 9).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до відповідача з вимогою у зв'язку з недоліками поставлених дверей в межах двох років (з 26.12.2003 року по 20.12.2005 рік), що відповідає вимогам ч. 2 ст. 680 ЦК України (в редакції 2003 року).
Згідно ст. 681 ЦК України (в редакції 2003 року) до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
З позовної заяви вбачається, що позивач 26.12.2005 року пред'явив позов до відповідача щодо недоліків проданих дверей, що підтверджено штампом канцелярії Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Виходячи з того, що договором від 25.06.2003 року не встановлено гарантійного строку на продані позивачу двері, а їх недоліки були виявлені позивачем 20.12.2005 року, через що він звернувся з заявою до відповідача про відмову від вказаного договору, яку останній отримав 20.12.2005 року, то пред'явив 26.12.2005 року позов до відповідача позивач не пропустив строк позовної давності, що встановлений в один рік до даних вимог, відповідно до ст. 681 ЦК України (в редакції 2003 року).
Згідно ч. 2 ст. 214 ЦК України (в редакції 2003 року) особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України (в редакції 2003 року) у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
У відповідності до п. 1 абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 01.12.2005 року № 3161-IV «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
В ході розгляду справи, ухвалою суду від 17.03.2006 року, по справі була призначена судово-технічна експертиза розсувних дерев'яних дверей, що придбані позивачем - ОСОБА_1. у ТОВ «Монпельє» та встановлені за адресою: м. АДРЕСА_1. Як вбачається з доданого до матеріалів справи висновку № 1429 від 22.02.2008 року (а.с. 65-73), дослідження проводив судовий експерт ОСОБА_6., яка має 4 клас судового експерта та кваліфікацію судового експерта за фахом 4.2 «Дослідження механізмів, агрегатів інструментів, холодної зброї й залишених ними слідів, ідентифікація цілого вроздріб», посвідчення № 296, стаж роботи з 2006 року, а також судовий експерт ОСОБА_7., яка має 4 клас судового експерта та кваліфікацію судового експерта за фахом 12.1 «Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання», посвідчення № 203, стаж роботи з 2001 року. Дане дослідження було проведено виїздом експерта за місцем знаходження дверей та відповідно до ГОСТ 16371-93.
Так, згідно вказаного вище висновку № 1429 від 22.02.2008 року розсувні дерев'яні двері (дверне полотно та скло), що придбані ОСОБА_1. у ТОВ «Монпельє», мають зовнішні ознаки деформації. Виявлено провисання середньої частини обох дверних блоків, які виникають при розсуванні та засуванні дверей. Причиною провисання стулок розсувних дерев'яних дверей є частковий зсув - пружна деформація напрямних частин (балок) роликового механізму, яка виникає внаслідок впливу дії маси на роликовий механізм. Провисання дверних стулок розсувних дверей класифікується як недолік якості товару, який виник в зв'язку невідповідністю маси дверей до можливостей навантаження роликового механізму. Недолік провисання дверних стулок розсувних дверей класифікується як прихований виробничий дефект, виявлений в процесі експлуатації. (а.с. 65-73).
Наведені вище обставини, що встановленні висновком експертизи, підтверджують істотне порушення вимог щодо якості товару - дверей, проданих відповідачем позивачу за договором від 25.06.2003 року, а саме виявлення недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу.
Згідно факсимільного повідомлення директора салону «Монпельє» ОСОБА_4., вона у листопаді 2005 року повторно зверталася на фабрику „Move” з питань недоліків проданих позивачу дверей, а саме: провисання підвісних конструкцій, що привело до затирання по підлозі полотен в двох (із трьох) розсувних системах. (а.с. 10). Відповідно до заяви позивача - ОСОБА_1., він 20.12.2005 року звертався до відповідача - ТОВ «Монпельє» з вимогою про відмову від договору від 25.06.2003 року на підставі ст. 678 ЦК України, оскільки в процесі експлуатації дверей було виявлено, що проданий йому товар є неякісним - через рік експлуатації двері провисли, перекосилися та стали затирати підлогу. Відповідач отримав дану заяву 20.12.2005 року, що підтверджено підписом на заяві ОСОБА_5. та повідомленням «Експрес доставки» від 20.12.2005 року про вручення вказаної заяви відповідачу. (а.с. 8, 9).
Згідно п. п. 6.1, 6.2 оскарженого договору, у випадку поставки товару, не відповідної якості або кількості, передбаченому умовами даного договору, відповідач за свій рахунок усуває виявленні невідповідності. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавству України. (а.с. 5).
З пояснень представника відповідача вбачається, що вони не визнають вимоги позивача лише у зв'язку з пропуском строку позовної давності, а тому вважають вимоги позивача необґрунтованими.
Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України (в редакції 2003 року) у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно задовольнити вимоги позивача в повному обсязі та розірвати договір від 25.06.2003 року, укладений між ТОВ «Монпельє» та ОСОБА_1, а також стягнути з ТОВ «Монпельє» на користь ОСОБА_1 201 213 грн. 20 коп. сплачених за договором від 25.06.2003 року, оскільки ТОВ «Монпельє» допустило істотне порушення вимог щодо якості товару - дверей, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, та допустило порушення п. 6.1 договору щодо усунення виявлених невідповідностей проданих дверей, внаслідок чого позивач 20.12.2005 року звертався до відповідача з вимогою про відмову від договору від 25.06.2003 року на підставі ст. 678 ЦК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 8 Закону України від 01.12.2005 року № 3161-IV «Про захист прав споживачів» продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті).
Що стосується стверджень представника відповідача про застосування до даних правовідносин норм Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року), то вони являються безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.
Пунктами 9.1, 9.2 договору від 25.06.2003 року передбачено, що претензії можуть бути пред'явлені не пізніше тридцяти днів від дати поставки товару позивачу. Претензії повинні бути пред'явлені в письмовій формі з доданням документів, що їх обґрунтовують. Сума претензії не може перевищувати вартість даного договору. Претензії по якості або кількості відвантажувальної продукції приймаються до підписання накладної на передачу товару позивачу, а при її відсутності претензії по якості відвантажувальної продукції не приймаються. (а.с. 6).
З пояснень представників сторін у судовому засіданні вбачається, що позивач з 26.12.2003 року (день передачі дверей) не звертався до відповідача з претензіями щодо переданих дверей, як під час їх відвантажування так і протягом тридцяти днів, що передбачено п. п. 9.1, 9.2 договору.
Згідно ст. 235 ЦК України (в редакції 1963 року) покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу не застережених продавцем недоліків проданої речі, на яку не встановлено гарантійний строк, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців з дня передачі.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін у судовому засіданні, укладений між позивачем та відповідачем договір від 25.06.2003 року не встановлює гарантійного строку на продані двері, а позивач не звертався до відповідача з претензіями щодо не застережених недоліків товару протягом шести місяців з дня передачі дверей.
Відповідно до ст. 237 ЦК України (в редакції 1963 року) позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або день її заявлення встановити неможливо - не пізніше шести місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення претензії (стаття 235 цього Кодексу).
Отже, строк пред'явлення позивачем позову з приводу недоліків проданих дверей, відповідно до законодавства, що діяло раніше, становить: 26.12.2003 року (день передачі дверей) + шість місяців (строк заявлення претензії) + шість місяців (день закінчення строку для заявлення претензії) = 26.12.2004 року - останній день пред'явлення позивачем позову, розрахований згідно ч. 2 ст. 87 ЦПК України (в редакції 1963 року).
У відповідності до пунктів 1, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) даний Цивільний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
З наведеного вище слідує, що при розгляді даного спору необхідно застосовувати строк позовної давності, передбачений ЦК України (в редакції 2003 року), який набрав чинності 1 січня 2004 року, оскільки строк пред'явлення позивачем позову не сплив до набрання чинності цим Кодексом - з 26.12.2003 року по 26.12.2004 року.
Що стосується доводів представника відповідача про необґрунтованість вимог позивача у зв'язку з пропуском строку позовної давності, то вони являються безпідставними та необґрунтованими і такими, що не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки даний недолік був скритим недоліком, і позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків, не сплинула.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 161, 235, 237 ЦК України (в редакції 1963 року), прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України (в редакції 2003 року), ст. ст. 214, 651, 678, 680, 681 ЦК України (в редакції 2003 року), Законом України «Про захист прав споживачів» від 01 грудня 2005 року № 3161, ч. 2 ст. 87 ЦПК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 10, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1до ТОВ «Монпельє» про стягнення грошових коштів за неякісний товар - задовольнити.
Розірвати договір від 25.06.2003 року укладений між ТОВ «Монпельє» та ОСОБА_1.
Стягнути з ТОВ «Монпельє» на користь ОСОБА_1 201 213 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Т. О. Дубіжанська