Справа № 2-0059-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої - судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа редакція газети «Своё Мнение» про захист честі та гідності шляхом визнання розповсюджених відомостей в друкованих засобах масової інформації недостовірними, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2004 року позивачка звернулася до суду з позовом до редакція газети «Своё Мнение» та ОСОБА_2., в якому просила постановити рішення на захист її честі та гідності шляхом визнання розповсюджених про неї відомостей в друкованих засобах масової інформації недостовірними, а саме: що вона являється лідером секти із смт. Ювілейного; що результатом її діяльності стали сім'ї, що розпалися, та таке інше …; яка надрукована в газеті «Своё Мнение» № НОМЕР_1року, в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4?», яка підписана редакцією вказаної газети та юрисконсультом Центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог»; також просила зобов'язати редакцію даної газети опублікувати у найближчому номері газети «Своё Мнение» спростування преамбули «Или дети, или секта …» і принести публічні вибачення за дачу неправдивої інформації в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4?» № НОМЕР_1року; зобов'язати ОСОБА_2 опублікувати у найближчому номері газети «Своё Мнение» спростування його «ІНФОРМАЦІЯ_2», надрукованого в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4?» цієї газети № НОМЕР_1року, і принести публічні вибачення за друкування неправдивої інформації; стягнути з редакції газети «Своё Мнение» на її користь спричинену моральну шкоду в сумі 1000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь спричинену моральну шкоду в сумі 1000 грн.
В обґрунтуванні своїх вимог позивачка вказала на те, що НОМЕР_1 була опублікована стаття, яка підписана редакцією вказаної газети та юрисконсультом Центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог» ОСОБА_2., під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4?», в якій була розповсюджена недостовірна інформація про існування секти, лідером якої, нібито, є ОСОБА_1із смт. Ювілейного, результатом діяльності якої, стали сім'ї, що розпалися, за ствердженням співробітника у справах неповнолітніх ОСОБА_4та спеціалістів із Центру «Діалог». З даного питання 05.01.2004 року та 25.06.2004 року позивачка зверталася до редакції цієї газети з проханням опублікувати публічне вибачення, однак редакція публічне вибачення та спростування інформації не опублікувала. Вона вважає, що дана інформація суперечить висновкам відділу у справах релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, Дніпропетровської районної державної адміністрації, Підгороднянської міської ради, Ювілейної посилкової ради, в яких зазначено, що на території м. Підгородне та смт. Ювілейне ніяких релігійних організацій під її - ОСОБА_1 лідерством не існує. Також, не існує і розпад сімей у зв'язку із релігією, що підтверджується судовими рішеннями та іншими документами. На її думку, співробітник у справах неповнолітніх ОСОБА_4 вийшла за межі своїх посадових обов'язків стверджуючи згадану вище інформацію, а спеціаліст із Центру «Діалог» ОСОБА_2. не мав права давати будь-яку інформацію про неї, оскільки являється юрисконсультом Запорізького центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог», діяльність якого поширюється тільки на м. Запоріжжя, згідно статуту даного центру. Разом з цим, 30.09.2004 року позивачка отримала відповідь від Молодіжного суспільного об'єднання Дніпропетровського міського центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог» про те, що даним об'єднанням ніякої інформації і матеріалів про неї для друкування статті в газеті «Своё Мнение» не надавалося. Публікація в газеті «Своё Мнение» недостовірної інформації заподіяла позивачці велику моральну шкоду, яка полягає в тому, що редакція газети «Своё Мнение» та ОСОБА_2. розповсюдили відомості, що порочать її, умаляють її честь та гідність, формують навколо неї негативну думку, що підриває її авторитет, виставляючи її на загальний огляд, її особисте життя стало надбанням широкого кола громадськості. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює в сумі 2000 грн.
В ході розгляду справи позивачка, на підставі ст. 31 ЦПК України, пред'явила позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, вказавши редакцію газети «Своё Мнение» третьою особою, та просила постановити рішення на захист її честі та гідності шляхом визнання розповсюджених відомостей в друкованих засобах масової інформації недостовірними, надрукувати ухвалене судове рішення в друкованих засобах масової інформації, зобов'язати ОСОБА_2. та ОСОБА_3. принести публічні вибачення через друковані засоби масової інформації, стягнути з ОСОБА_2. на її користь моральну шкоду в сумі 3000 грн., стягнути з ОСОБА_3. на її користь моральну шкоду в сумі 1000 грн.
В обґрунтуванні своїх вимог позивачка посилалася на підстави зазначені в первісній позовній заяві, а також вказала на те, що колишній редактор газети «Своё Мнение» ОСОБА_3. дозволила опублікувати в даній газеті статтю під назвою «Или дети, или секта…», автор якої редакція газети, та статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», автор якої ОСОБА_2., в яких була розповсюджена недостовірна інформація про неї. Разом з цим, вона доповнила обґрунтування завданої їй моральної шкоди, зазначивши, що опублікування відповідачами недостовірної інформації про неї принесли їй великі душевні хвилювання, в результаті чого погіршився стан її здоров'я.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1не з'явилася, але надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, а у разі неявки у судове засідання відповідачів, не заперечувала проводити розгляд справи у заочному порядку. Крім того, вона уточнила свої позовні вимоги та просила:
- визнати недостовірними відомості опубліковані в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» газети «Своё Мнение», № НОМЕР_1року, автор якої ОСОБА_2юрист - консультант Центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог», а саме: перше та друге речення абзацу восьмого на сторінці чотири газети - «Крики, бессвязная речь, рычание, доносящиеся из дома прорицателей - была ли это «птичья и звериная энциклопедия», как уверяет сегодня ОСОБА_5? Или же это проявление «святаго духа» в их учении?»; частину п'ятого речення абзацу восьмого на сторінці чотири газети - «Из происходящего на судебном заседании видно многое: как они ведут себя в суде, как вводят в заблуждение суд и т.д.,…»;
- визнати недостовірними відомості опубліковані в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» газети «Своё Мнение», № НОМЕР_1року, автор якої ОСОБА_2юрист - консультант Центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог», а саме: перше та друге речення абзацу восьмого на сторінці чотири газети - «Крики, бессвязная речь, рычание, доносящиеся из дома прорицателей - была ли это «птичья и звериная энциклопедия», как уверяет сегодня ОСОБА_5? Или же это проявление «святаго духа» в их учении?»; частину п'ятого речення абзацу восьмого на сторінці чотири газети - «Из происходящего на судебном заседании видно многое: как они ведут себя в суде, как вводят в заблуждение суд и т.д.,…»;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.;
- стягнути з ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причин неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи газети «Своё Мнение» у судове засідання не з'явився, але від головного редактора даної газети ОСОБА_6. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.
Згідно ч. 1 ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У судовому засіданні встановлено, що в статтях ІНФОРМАЦІЯ_1та «ІНФОРМАЦІЯ_2», надрукованих в газеті «Своё Мнение» № НОМЕР_1року на сторінці чотири, автори яких редакція газети та ОСОБА_2юрист - консультант Центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог» (а.с. 52-53), про ОСОБА_1була поширена інформація про те, що на території Дніпропетровської області існує релігійна секта, лідером якої, нібито, є ОСОБА_1із смт. Ювілейного, результатом діяльності якої, стали сім'ї, що розпалися, за ствердженням співробітника у справах неповнолітніх ОСОБА_3та спеціалістів із Центру «Діалог». Також, була поширена інформація про саму діяльність, нібито, існуючої релігійної секти, яка розташована в будинку ОСОБА_1. На час публікації в газеті «Своё Мнение» № НОМЕР_1року, статей ІНФОРМАЦІЯ_1та «ІНФОРМАЦІЯ_2», на посаді редактора даної газети перебувала ОСОБА_3.
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України від 16.11.1992 року № 2783-ХІІ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем.
У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 23 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», редактор (головний редактор) друкованого засобу масової інформації є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками). Редактор (головний редактор) керує діяльністю редакції в межах повноважень, визначених її статутом, представляє редакцію у відносинах із засновником (співзасновниками), видавцем, авторами, державними органами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами, а також у суді і третейському суді та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа відділу у справах релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 246 від 19.05.2004 року (т. 1, а.с. 13), будь-якої релігійної громади на території Дніпропетровського району на чолі з ОСОБА_1не зареєстровано. З листів Підгородненської міської ради та Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області № 149 від 22.03.2004 року та № 253 від 02.06.2004 року (т. 1, а.с. 14, 15) вбачається, що релігійної організації під керівництвом ОСОБА_1на території м. Підгородне та смт. Ювілейне не встановлено. Даний факт підтверджується також листом начальника Дніпропетровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 30.08.2003 року, листом з прокуратури Дніпропетровської області від 05.03.2004 року (т. 1, а.с. 16, 17).
У відповідності до ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.
Виходячи з вище наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачами було поширено недостовірну інформацію щодо позивачки, а тому її необхідно визнати недостовірною.
Ч. 6 ст. 277 ЦК України визначає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Що стосується вимог позивачки щодо стягнення з відповідачів на її користь заподіяної моральної шкоди, то вони також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В судовому засіданні встановлено, що відповідачами було поширено недостовірну інформацію щодо позивачки в статтях ІНФОРМАЦІЯ_1та «ІНФОРМАЦІЯ_2», надрукованих в газеті «Своё Мнение» № НОМЕР_1року на сторінці чотири. Внаслідок опублікування даної інформації позивачка відчувала сильні душевні хвилювання, навколо неї сформувалася негативна думка, що підриває її авторитет, у неї погіршився стан здоров'я. Таким чином, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачки та глибину її душевних страждань, межі поширення недостовірної інформації, суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідачки ОСОБА_3. на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., з відповідача ОСОБА_2. на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди - 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 275, 277, 1167 ЦК України, Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа редакція газети «Своё Мнение» про захист честі та гідності шляхом визнання розповсюджених відомостей в друкованих засобах масової інформації недостовірними, стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Визнати недостовірними відомості опубліковані в статті ІНФОРМАЦІЯ_1газети «Своё Мнение», № НОМЕР_1року, автор якої редакція газети, а саме: абзац четвертий на сторінці чотири газети - «И вот днепропетровские СМИ поведали нам о новой секте, действующей на территории нашей области. На сей раз в роли посланницы Божией выступила некая ОСОБА_1 из п.г.т. Юбилейный, результатом деятельности которой, по заверениям сотрудника по делам несовершеннолетних ОСОБА_4и специалистов из Центра «Диалог», стали развалившиеся семьи.»; перше речення абзацу п'ятого на сторінці чотири газети - «И вот в газете «Лица» от 3.12.03 появляется статья «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_7, в которой тот защищает деятельность «божественной» пары.»; частину другого речення абзацу п'ятого на сторінці чотири газети - «Со слов ОСОБА_7выясняется, что религиозная организация ОСОБА_1(к слову, учение, проповедуемое в секте - новое, изобретённое лично ОСОБА_1, по их мнению, ближе всего они стоят к адвентистам), - это своего рода клуб по интересам,….»; частину першого речення абзацу шостого на сторінці чотири газети - «… в данный момент в Днепропетровске идёт судебное разбирательство по данному вопросу.».
Визнати недостовірними відомості опубліковані в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» газети «Своё Мнение», № НОМЕР_1року, автор якої ОСОБА_2юрист - консультант Центру допомоги жертвам деструктивних культів «Діалог», а саме: перше та друге речення абзацу восьмого на сторінці чотири газети - «Крики, бессвязная речь, рычание, доносящиеся из дома прорицателей - была ли это «птичья и звериная энциклопедия», как уверяет сегодня ОСОБА_5? Или же это проявление «святаго духа» в их учении?»; частину п'ятого речення абзацу восьмого на сторінці чотири газети - «Из происходящего на судебном заседании видно многое: как они ведут себя в суде, как вводят в заблуждение суд и т.д.,…».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т.О. Дубіжанська