Справа №1-141/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2011 р. Сокальський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Веремчук О. А.

при секретарі Кисель О.Я., Семенюк Н..Ю.

з участю прокурора Семчук Б.Р., Онишкевич З.Я.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня ,не одруженого, не працюючого , не військовозобов'язаного, раніше судимого згідно вироку Сокальського районного суду від 23.10. 2008 року за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі та згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 1 рік 6 місяців ,- за ст..ст. 185 ч.3, 187 ч.1, 304 , 15 ч.3- 186 ч.2 КК України,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня , не одруженого, не працюючого , не військовозобов'язаного, раніше не судимого згідно ст..89 КК України,- за ст.185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 30 січня 2011 року приблизно о 15 годині, за попередньою змовою на крадіжку чужого майна в групі із ОСОБА_4, зламавши решітку вікна проникли у виробниче приміщення ПП "Лев-С", що по АДРЕСА_2, звідки таємно викрали 95 метрів електрокабелю марки ПВС-4х6,0 вартістю 2565 гривень, що належить ОСОБА_5, чим завдали останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2, 1 лютого 2011 року приблизно о 16 годині за попередньою змовою на крадіжку чужого майна в групі із ОСОБА_4, повторно, тим же шляхом проникли у виробниче приміщення ПП "Лев-С", що по АДРЕСА_2, звідки таємно викрали належні ОСОБА_5 асинхронний електродвигун технічними характеристиками 50 Hz 380V 4,1A 1,5kW 700r/min КПД 7,6% cos 0,74 ГОСТ 183-74 № 3144518 вартістю 1500 гривень, редуктор бетонозмішувача вартістю 1200 гривень та 40 метрів електрокабелю марки ПВС 3х4,0 вартістю 720 гривень, чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 3420 гривень.

Крім того ОСОБА_2, 01 грудня 2009 року, о 21-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, в парку культури та відпочинку міста Сокаль, розташованого на вул. Шетицького міста Сокаль Львівської області, вчинив напад на ОСОБА_6, під час якого з метою відкритого заволодіння чужим майном, застосував до потерпілого насильство, яке було поєднано з небезпекою для життя та здоров"я останнього під час якого, відкрито для потерпілого та таємно для присутнього неповнолітнього ОСОБА_7, заволодів майном ОСОБА_6, а саме телефоном Самсунг С-140 вартістю 300 гривень, а також заподіяв ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_2, у вищевказаний час та у вищевказаному місці, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, в парку культури та відпочинку міста Сокаль, розташованого на вул. Шетицького міста Сокаль Львівської області, вчинив побиття громадянина ОСОБА_6, які були сприйняті неповнолітнім ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, як дії з хуліганських спонукань, грубо порушуючі громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим циннізмом, впливаючи таким чином на свідомість неповнолітнього ОСОБА_7, переконуючи його своїми діями у доцільності такої поведінки, завідомо знаючи про те, що ОСОБА_7 являється неповнолітнім, втягнув останнього у злочинну діяльність, яка виразилась у вищевказаних хуліганських діях вичнених останнім в групі з ОСОБА_2 відносно потерпілого ОСОБА_6

Крім того ОСОБА_2 25 грудня 2009 року близько 17 години 00 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою особистого збагачення, виявивши по вулиці Підкови, в місті Сокаль, Львівської області одиноку перехожу, ОСОБА_8, із метою пограбування почав її переслідувати. Наздогнавши ОСОБА_8 в неосвітленому безлюдному місці, поруч із будівлею млина по вулиці Підкови, в місті Сокаль, Львівської області почав наносити численні удари кулаками по обличчю та повалив її на тротуар. Використовуючи безпорадний стані потерпілої ОСОБА_8, яка лежала на тротуарі, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_8 декілька ударів ногами по різних частинах тіла, після чого з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_8 почав виривати з рук останньої жіночу сумку вартістю 150 грн., в якій знаходилось наступне майно : мобільний телефон "Самсунг 8ОН-Х640" вартістю 600 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора "Діджус" вартістю 25 грн., на балансі якої знаходилось 35 грн., гаманець вартістю ЗО грн., гроші в сумі ЗО гривень та один долар США, що згідно курсу НБУ станом на 25.12.2009 року становило 7,97 грн., пластикова картка КБ "Приватбанк" № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8, ощадна книжка Ощадного банку України на ім'я ОСОБА_8, на рахунок № НОМЕР_3. ОСОБА_8 не даючи ОСОБА_2 можливості заволодіти належним майном, почала кликати по допомогу сторонніх осіб та чинити ОСОБА_2: активний опір, утримуючи в руках свою сумку. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його дії можуть бути викриті сторонніми громадянами, не вчинивши всіх дій, які були необхідними для відкритого заволодіння майном ОСОБА_8, не довів свій злочинний умисел до кінця по незалежних від його волі причинах та з місця скоєння злочину втік. Своїми злочинними діями ОСОБА_2 намагався завдати потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 877,97 грн. та заподіяв легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій половині обличчя, синця та садна лівій скроневій ділянці, синця на лівій вушній мушлі, синця на правому плечі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочинів визнав повністю і показав, що влітку 2010 року він планував влаштуватись на роботу, а саме на виробництво тротуарної бруківки до приватного підприємця ОСОБА_5 в с. Забужжя, а тому кілька разів приходив на роботу та допомагав робочим. Перебуваючи на виробництві бував у виробничих приміщеннях, добре знав розташування робочого обладнання, а також наявність електрокабелів, які підєднані до устаткування з допомогою якого виготовлялась бруківка. Також знав, що підприємство, де розташовувалось виробництво не охороняється, не обладнане сигналізацією, а лише є собаки. 30 січня 2011 року зустрів свого колегу ОСОБА_4 з яким у розмові вирішили вчинити крадіжку майна із приватного підприємства ОСОБА_9, оскільки не мали грошей яких потребували. 30 січня 2011 року приблизно о 15 годині він та ОСОБА_3 пішли до місця розташування виробничих приміщень ПП ОСОБА_5 в с. Забужжя. Виробниче приміщення, в яке вони мали на меті проникнути розташоване з краю території і одна його стіна являється краєм огорожі, а тому собаки до вікон приміщення доступу не мають. Він та ОСОБА_3 за допомогою власних фізичних зусиль зламали металеву решітку вікна, яка була закріплена до дерев'яної рами вікна і після того через віконний пройом залізли в середину. Перебуваючи в середині приміщення безперешкодно пройшли до виробничого цеху, у якому ліворуч від воріт на стіні знаходиться основний електрощит. Спочатку вимкнули електроавтомати на щитку, а далі застосовуючи фізичні зусилля вирвали із електроавтомату електричний кабель із зовнішньою ізоляцією чорного кольору. Вказаний електрокабель від електрощитка був змотаний у 10-12 мотків та прикріплений до щита, а далі він кріпився на стіні та був прокладений до іншого електрощита, котрий кріпився на іншій стіні поблизу розміщення великого бетонозмішувача. Електрокабель до стіни кріпився кріпленнями з яких вони його зривали тягнучи удвох. Також ми вирвали кабель з іншого електрощита. Крім того, від вказано щита також було прокладено такий же кабель до бетонозмішувача, який розміщувався на відстані 3 метрів від електрощита, проте на бетонозмішувачі також було намотано приблизно 10-15 мотків електрокабелю, який був прикріплений до електрощитка на бетонозмішувачі. Електрокабель з щитка вони також вирвали за допомогою власних фізичних зусиль. Таким чином вони мали два відрізки електрокабелю, які змотали у мотки. Вказані відрізки мали по чотири мідні жили. Крім того, за допомогою господарської сокири, яку він взяв попередньо в себе вдома відрубав ще один відрізок електрокабелю, який йшов від першого електрощита до стіни приміщення, тобто відрубав при стіні, а з електрощита кабель вирвав. Таким чином в загальному вони демонтували та викрали приблизно 90 метрів електрокабелю у чорній ізоляції із чотирма мідними жилами і всі три відрізки кабелю були одинакові, тобто тієї ж марки. Далі вони викрадені електрокабелі через вікно яким поникали поперекидали назовню, після чого са через це ж вікно вилізли назовню. Далі він та ОСОБА_3 перенесли відрізки електрокабелю у закинуту споруду, що розташована приблизно на відстані 150 метрів від центральних воріт до ПП "ОСОБА_5" біля залізничної колії, де розпалили багаття і обпалили ізоляцію кабелю у вогні. Після того вони скрутили обпалений дріт у жмут та пішли у смт. Жвирка до ТзОВ "Опрон Україна", щоб здати як брухт. В смт. Жвирка дізнались, що у вихідний день металоприймальний пункт не працює, а тому повертались додому і дорогою, на вулиці, неподалік залізничного вокзалу побачили невідомого мужчину, який купував у людей старі акумулятори від автомобілів. Йому і збули вищевказаний мідний дріт. Вказаний мужчина важив дріт і заплатив їм за нього 400 гривень. Він запам'ятав, що вказаний мужчина пересувався легковим автомобілем марки "Москвич" білого кольору, оскільки жмут дроту, який у них придбав, поклав у багажник вказаного автомобіля номерний знак якого не запам'ятав. Ні він, ні ОСОБА_3 не повідомили мужчині, що дріт є краденим, а сказали, що дріт є з їх господарства. Отримані гроші розділили на двох і свою частину витратив на продукти харчування, сигарети та пиво.

1 лютого 2011 року він зустрівшись із ОСОБА_4 вирішили ще раз вчинити крадіжку майна з виробничого приміщення приватного підприємця ОСОБА_5 і приблизно о 16 годині через теж саме пошкоджене вікно залізли у середину того ж самого приміщення та пройшли у виробничий цех. З собою мали санки, так як мали на меті викрасти якийсь металобрухт. Проходячи по цеху та шукаючи майно, яке можна було б викрасти виявили електродвигун, який знаходився біля бетонозмішувача. Поряд із ним знаходився і редуктор, який вирішили викрасти. Вказані предмети не були прикріпленими, а просто нами і знаходились на підлозі. Ми удвох перенесли їх до віна, яким проникли і повернулись назад у цех, оскільки хотіли ще викрасти електрокабель. Ми вирвали із електрощита, що ліворуч на стіні за вхідними воротами у цех електрокабель у ізоляції білого кольору, який налічував три мідні жили та почали зривати його із кріплень на дерев'яних балках перекриття даху. Ми зірвали приблизно 30-40 метрів електрокабелю який було прокладено майже у протилежну частину цеху. Кабель ми скрутили у моток і разом із двигуном та редуктором перекинули назовню та самі вилізли через вказане вікно. Після того ми удвох відтранспортували викрадені предмети на 150 метрів до того ж самого закинутого приміщення поблизу залізничної колії, де обпалили ізоляцію кабелю. Ввечері ми направлялись із викраденим в смт. Жвирка та спішили потрапити на ТзОВ "Опрон Україна", де проводиться прийом металобрухту. Йдучи узбіччям автодороги в с. Забужжя у напрямку до смт. Жвирка біля нас зупинився автомобіль міліції. До них вийшло кілька працівників міліції, яким вони одразу зізнались у крадіжці майна.

У вчиненні крадіжки щиро кається.

Крім того 1 грудня 2008 року у його односельця та товариша ОСОБА_10 був день народження, на святкування якого він був запрошений. Крім того, були також присутні неповнолітній ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ще двоє незнайомих йому дівчат. Під час святкування дня народження усі вживали спиртні напої - горілку, пиво. Приблизно о 21 годині він, ОСОБА_7 та інші пішли у міський парк, де сиділи на лавочках, розмовляли та пили пиво. Він у той момент відійшов від компанії його товаришів і на стежці зустрівся із жителем с. Забужжя ОСОБА_6, який на вигляд перебував у нетверезому стані. Йому не сподобалось, як ОСОБА_6 щось сказав на його адресу і сприйнявши слова останнього за образу він кілька разів кулаками вдарив останнього, від чого той впав. Далі він продовжив копати ОСОБА_6 ногами по тулубу. У той момент до нього підбіг ОСОБА_7, який також два-три рази копнув ОСОБА_6 по тулубу. Під час побиття, з кишені одягу ОСОБА_6 випав мобільний телефон, який ОСОБА_7 поклав назад до кишені потерпілого. Побачивши це він вирішив викрасти мобільний телефон у ОСОБА_6 тому непомітно від ОСОБА_7 викрав вказаний телефон. За мить до нього підбіг ОСОБА_3 та відштовхнув від ОСОБА_6 після чого побиття останнього припинилось. Далі він та ОСОБА_7 направились до території колишнього заводу «Квант», що по вул. Яворницького в м. Сокаль. Приблизно через 15 хвилин вони удвох повертались назад до своїх колег, де на місці побиття ОСОБА_6 виявили чоловічий кашкет, який ОСОБА_7 забрав із собою.

2 грудня, ввечері він разом із ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_13, який є сином співмешканки ОСОБА_6 і під час розмови ОСОБА_13 наполіг на тому, щоб він повернув викрадений мобільний телефон. Він намагався заперечувати у причетності до викрадення у ОСОБА_6 телефону, однак зізнався у скоєному та повернув викрадений телефон ОСОБА_14 Того ж дня, ОСОБА_7 віддав і кашкет. Він добровільно відшкодував ОСОБА_6 завдані ним матеріальні та моральні збитки. У вчиненому кається. а.с. 120

Крім того 25 грудня 2009 року біля 13 години він вийшов з дому та пішов до свого колеги ОСОБА_7, з яким проводив день. Близько 14.30 год. до них прийшов ОСОБА_3, і вони вирішили йти гуляти в місто Сокаль. Дізнавшись про це, баба ОСОБА_7 попросила на пошті заплатити за світло та газ. Виходячи з дому, ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_11 і запропонував йому піти погуляти з ними. Прийшовши в місто Сокаль, ОСОБА_2 та його колеги зайшли на пошту, де ОСОБА_7 оплатив комунальні послуги, після чого вирішили випити горілки, а тому ОСОБА_7 та ОСОБА_3 придбали 750 грамову пляшку горілки та закуску, після чого вони пішли її розпивати до приміщення старого млина, що розташований на вулиці Підкови в місті Сокаль. Там вони на чотирьох розпили дану горілку і від випитого ОСОБА_2 сп'янів. Після цього вирішили піти в гуртожиток Сокальського ліцею, щоб сходити в гості до знайомої дівчини на ім'я ОСОБА_15. З 2006 по 2007 рік ОСОБА_2 навчався в даному ліцеї, але не закінчив його, ОСОБА_11 там навчається по даний час, а також там навчався ОСОБА_3 Підійшовши до прохідної ОСОБА_2. попросив вахтера, щоб вона покликала його знайому на ім'я ОСОБА_15, але вахтер сказала йому, що її в гуртожитку немає, так як всі поїхали по домівках. Тому хлопці вирішили повернутися додому в село Забужжя. На даний час ОСОБА_2 не пам'ятає всіх обставин того дня, так як був сильно п'яний і події пригадує лише уривками. ОСОБА_2 вказав, що бачив, як з гуртожитку вийшла жінка, яка тримала в руці сумку, вона повернула направо від будівлі і пішла в напрямку старого млина. В цей час у ОСОБА_2 виникла думка викрасти в даної жінки с умку так як вважав, що в ній є гроші. Хлопцям ОСОБА_2 не пропонував йти з ним, лише їм сказав, щоб вони йшли додому, а він їх наздожене, про намір пограбувати дану жінку ОСОБА_2 нікому не сказав. Відійшовши від хлопців, ОСОБА_2 пішов в напрямку старого млина за даною жінкою, а хлопці пішли стежкою повз туберкульозну лікарню, в центр міста Сокаль. ОСОБА_2 не пригадує як наздоганяв дану жінку, яким чином її бив, а також не пригадує як саме намагався забрати в неї сумку. Також ОСОБА_2 не пригадує як наздогнав хлопців і як дійшов з ними додому, а також про що з ними говорив. ОСОБА_2 повернувшись додому цього ж вечора знову пішов до ОСОБА_4, який йому розповів, що коли ОСОБА_2 наздогнав їх, то був задиханий і розповів, що побив якусь жінку і намагався викрасти в неї сумку, але це не вдалося. При яких обставинах це відбувалося ОСОБА_3 ОСОБА_2 не розповів, так як сам цього не знав. Після цього ОСОБА_2 повернувся додому, де побув деякий час, а потім знову пішов додому до ОСОБА_4, де вже знаходились працівники міліції, які ОСОБА_2 та ОСОБА_3

доставили в Сокальський РВ, які питали їх про те, де вони знаходились протягом дня і чи був ОСОБА_2 біля старого млина та в гуртожитку Сокальського ліцею. ОСОБА_2 розповів працівникам міліції, що дійсно там був, а також розповів про те, що дізнався зі слів ОСОБА_3, що намагався пограбувати незнайому жінку. Крім цього, ОСОБА_2 написав явку з

повинною, в якій зізнався у вчиненні даного злочину. У вчиненні даного злочину ОСОБА_2 щиро розкаюється, просить суворо не карати , врахувати припризначенні покарання активне сприяння слідству у розкритті злочинів, прохання потерпілих суворо не карати підсуднього, відшкодування заподіяної шкоди. . а.с.139-141

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєнні злочинів визнав повністю і показав, що влітку 2010 року разом із своїм колегою ОСОБА_2 хотів влаштуватись на роботу на виробництво тротуарної бруківки до приватного підприємця ОСОБА_5 в с. Забужжя. Кілька днів приходили на роботу та допомагали робочим. Перебуваючи на виробництві бував у виробничих приміщеннях, добре знав розташування робочого обладнання, а також наявність електрокабелів, які живили різні електроустановки з виготовлення бруківки. Також знав, що підприємство, де розташовувалось виробництво не охороняється людьми, а лише собаками і не обладнане сигналізацією. 30 січня 2011 року зустрівся із своїм колегою ОСОБА_2 з яким у розмові вирішили вчинити крадіжку майна із приватного підприємства ОСОБА_9, оскільки не мали грошей. 30 січня 2011 року приблизно о 15 годині він та ОСОБА_2 пішли до місця розташування виробничих приміщень ПП ОСОБА_5 в с. Забужжя. Виробниче приміщення, в яке мали на меті проникнути розташоване з краю території і одна його стіна являється так би мовити краєм огорожі, а тому собаки до вікон приміщення доступу не мали. Він та ОСОБА_2 за допомогою власних фізичних зусиль зламали металеву решітку вікна, яка була закріплена до дерев'яної рами вікна після чого через віконний пройом залізли в середину. Перебуваючи у приміщенні вони безперешкодно пройшли до робочого цеху, оскільки внутрішні двері та ворота зачинені не були. Далі він та ОСОБА_2 пройшли у виробничий цех, у якому ліворуч від воріт на стіні знаходиться основний електрощит. Спочатку вони вимкнули електроавтомати на щитку, а далі застосовуючи фізичні зусилля вирвали із електроавтомату електричний кабель із зовнішньою ізоляцією чорного кольору. Вказаний електрокабель від електрощитка був змотаний у 10-12 мотків та прикріплений до щита, а далі він кріпився на стіні та був прокладений до іншого електрощита, котрий кріпився на іншій стіні поблизу розміщення великого бетонозмішувача. Електрокабель до стіни кріпився кріпленнями і ми зривали кабель з кріплень тягнучи його обоє. Також ми вирвали кабель з іншого електрощита. Крім того, від вказано щита також було прокладено такий же кабель до бетонозмішувача, який розміщувався на відстані 3 метрів від електрощита, проте на бетонозмішувачі також було намотано приблизно 10-15 мотків електрокабелю, який був прикріплений до електрощитка на бетонозмішувачі. Електрокабель з щитка вирвали за допомогою власної фізичної сили. Таким чином мали два відрізки електрокабелю, які змотали у мотки. Вказані відрізки мали по чотири мідні жили. Крім того, за допомогою господарської сокири, яку ОСОБА_2 взяв з дому відрубали ще один відрізок електрокабелю довжиною приблизно 5 метрів, який був прокладений від першого електрощита до стіни приміщення, а з електрощита кабель вирвав. Таким чином в загальному вони демонтували та викрали приблизно 90 метрів електрокабелю у чорній ізоляції із чотирма мідними жилами і всі три відрізки кабелю були одинакові, тобто тієї ж марки. Далі змотали відрізки та перенесли їх до вікна, яким проникли та через нього перемістили на завню викрадені відрізки кабелів, після чого самі вилізли через дане вікно. Далі разом з ОСОБА_2 перенесли відрізки електрокабелю у закинуту споруду, що розташована приблизно на відстані 150 метрів від центральних воріт до ПП ОСОБА_5 біля залізничної колії, де розпалили багаття і обпалили ізоляцію кабелю у вогні. Після того, скрутили обпалений дріт у жмут та пішли у смт. Жвирка до ТзОВ "Опрон Україна", щоб здати, як брухт. В смт. Жвирка дізнались, що у вихідний день металоприймальний пункт не працює, а тому повертались додому і дорогою, на вулиці, неподалік залізничного вокзалу побачили невідомого мужчину, який купував у людей старі акумулятори йому вони і продали вказаний обпалений мідний дріт 400 гривень. Він запам'ятав, що вказаний мужчина пересувався легковим автомобілем марки "Москвич" білого кольору, оскільки жмут дроту, який тому збули поклав у багажник вказаного автомобіля. На номерний знак автомобіля уваги не звертав. Зазначеному мужчині не говорили, що дріт є краденим і повідомили, що дріт є з їх господарства. Після того, пішли додому в с. Забужжя і більше вказаного мужчину не бачили. Про те, що вчинили крадіжку він та ОСОБА_2 нікому не розповідали. Гроші розділили на двох і свою частину витратив на особисті потреби. 1 лютого 2011 року зустрівшись із ОСОБА_2 вирішили ще раз вчинити крадіжку майна з виробничого приміщення приватного підприємця ОСОБА_5 і приблизно о 16 годині через теж саме пошкоджене вікно залізли в середину того ж самого приміщення та пройшли у виробничий цех. З собою взяли санки, так як мали не меті викрасти якийсь металобрухт. Проходячи по цеху та шукаючи майно, яке можна було б викрасти виявили електродвигун, який знаходився біля бетонозмішувача та редуктор, які вони викрали. Удвох перенесли їх до вікна, яким проникли і повернулись назад у цех, оскільки хотіли ще викрасти електрокабель. Вирвали із електрощита, що ліворуч на стіні за вхідними воротами у цех, електрокабель у ізоляції білого кольору, який налічував три мідні жили та почали зривати його із кріплень на дерев'яних балках перекриття даху. Зірвали приблизно 30-40 метрів електрокабелю, який було прокладено майже у протилежну частину цеху. Кабель скрутили у моток і разом із двигуном та редуктором перекинули назовню через вікно через яке вилізли і самі. Після того, ми удвох відтранспортували викрадені предмети на 150 метрів до того ж самого закинутого приміщення поблизу залізничної колії, де обпалили ізоляцію кабелю. Ввечері, вони направлялись із викраденим в смт. Жвирка та спішили потрапити до ТзОВ "Опрон Україна", де проводиться прийом металобрухту. Йдучи узбіччям автодороги в с. Забужжя у напрямку до смт. Жвирка біля них зупинився автомобіль з якого вийшли працівники міліції яким вони зізнались про крадіжку майна. У вчиненому щиро кається. а.с.185-187

Крім повного визнання підсудніми ОСОБА_2 та ОСОБА_4 їх вина у вчиненні інкримінованих злочинів повністю доведена доказами зібраними по справі, зокрема показами потерпілих, свідків , протоколами слідчих дій.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав , що він являється директором приватного підприємства "ЛЕВ-С", що розташоване по АДРЕСА_1. Підприємство займається виготовленням тротуарної бруківки, шлакоблоків та інших бетонних виробів. Виробництво є сезонним і у зимовий період призупиняється. Виготовлення виробів проводиться у двох приміщеннях колишніх ферм, які відповідним чином переобладнані під виробничі приміщення і розташовані на території підприємства. Стіна одного із приміщень являється і огорожею приватного підприємства, решта території огороджено бетонною огорожею і вільного доступу на територію немає.

1 лютого 2011 року приблизно об 11 годині, він приїхав на територію підприємства, зайшов в одне з виробничих приміщень та виявив, що електропроводи біля основного електрощита, який розташовано на стіні праворуч від входу у виробничий цех, відрізані, електроприлади пошкоджені. Оглянувши детально виробниче приміщення виявив відсутність електрокабелю марки ПВС-4х6.0, загальною довжиною 95 метрів. Частина з вказаної довжини, а це приблизно 40 метрів була змотана у моток та прикріплена дротом до основного щита і далі була прокладена по стіні на висоті приблизно двох метрів, аж до іншого розпридільчого електрощита із корпусом коричневого кольору, який також було зірвано зі стіни та пошкоджено. З вказаного електрощита здійснювалось електроживлення двох бетонозмішувачів. Увесь той кабель було демонтовано та викрадено. Крім того, з вказаного розпридільчого щита, що живив два бетонозмішувача було прокладено такий же електрокабель марки ПВС-4х6,0 до одного із бетонозмішувачів, який знаходився приблизно на відстані трьох метрів від електрощита і більша частина електрокабелю, а це приблизно 45 метрів була змотана у моток та прикріплена до бетонозмішувача та кінець кабелю було приєднано до розпридільчої коробки на бетонозмішувачі. Така довжина кабелю була необхідна для того, щоб під час робочого процесу бетонозмішувач можна було переміщати на двір та інші частини цеху. Вказаний відрізок електрокабелю також було демонтовано та викрадено. Крім того, виявив, що ще було демонтовано та викрадено відрізок лектрокабелю довжиною приблизно 10 метрів, який було прокладено зі стіни до основного електрощита. Вказаний викрадений електрокабель загальною довжиною 95 метрів придбав на Червоноградському ринку за ціною 27 гривень за метр погонний влітку 2010 року і ним замінив старий кабель з меньшими характеристиками. Кабель купував за свої особисті гроші для функціонування виробництва. Документів чи чеків на вказаний електрокабель у продавця не брав. Вказаний електрокабель практично не експлуатувався, оскільки виробництво у 2010 році проводив у малому обсязі і він був майже новим, тому крадіжку електрокабелю йому завдано матеріальних збитків на суму 2565 гривень. Також виявив, що невідомими особами була зламана металева решітка одного із вікон приміщення, що розташоване у споруді, звідки вчинено крадіжку електрокабелю. Крім того, крадіями було пошкоджено металевий водопровід діаметром 20 міліметрів, частина якого була зірвана із кріплень та знаходилась на підлозі. Також були пошкоджені два електрощити і у них пошкоджено електроавтомати та інші прилади. Крадіжки іншого майна не виявив. Того ж дня звернувся із заявою у міліцію про крадіжку.

1 лютого 2011 року приблизно о 19 годині йому зателефонували працівники міліції та повідомили, що встановили осіб, які вчинили крадіжку із виробничого приміщення підприємства "ЛЕВ-С". Приїхавши до підприємства виявив, що із приміщення того ж самого цеху було викрадено електродвигун потужністю 1,5 кВт, 4,1 А, 700 об/хв., який був ним демонтований із бетонозмішувача, оскільки планував замінити шестерню на валу та редуктор бетонозмішувача, який також демонтував через проведення його ремонту. На той час огляду у приміщенні не було електромережі та освітлення у зв'язку із викраденням електрокабелю, а тому у заяві вказав, що було викрадено лише двигун та редуктор, так як не зауважив ще й викрадення іншого електрокабелю у тому ж виробничому приміщенні. Викрадений електрокабель був марки ПВС 3х4 і він був прокладений частково по стіні, а частково по дерев'яних балках перекриття. Крадіжку вказаного електрокабелю виявив лише наступного дня при природному освітленні. Електрокабель був закріплений не міцно за допомогою пластмасового кріплення і його легко можна було зірвати. Викрадений електрокабель живив лампи освітлення та був прокладений до розеток та іншого електрощита. Всього було викрадено 40 метрів кабелю марки ПВС-3х4, який придбав за власні кошти восени 2010 року на ринку в м. Червоноград за ціною 18 гривень за метр погонний, а тому на момент крадіжки оцінює його за тією ж ціною, тобто 18 гривень за метр погонний на суму 720 гривень. Чеку чи інших документів у продавця не брав. Викрадений електродвигун, редуктор, 95 м кабелю ПВС-4х6,0 та 40 метрів кабелю ПВС 3х4 належали мені особисто і являлись його майном, а не майном ПП "Лев-С". Двигун оцінюю у 1500 гривень, а редуктор у 1200 гривень. Двома крадіжками було викрадено належного майна на загальну суму 5985 гривень. Пошкодженням майна йому завдано матеріальних збитків на суму 3000 гривень. а.с.39-41

" протоколом відтворення обстановки та обставин події з проведеного з участю ОСОБА_2 під час якого він розповів та показав обставини та обстановку за яких ним 30.01.2011 року та 01.02.2011 року в групі з ОСОБА_4 були вчиненні крадіжки матеріальних цінностей, що належать ОСОБА_5, з виробничих приміщень ПП "Лев-С" на АДРЕСА_1, та фототаблицею до протоколу відтворення обстановки та обставин події. а.с.139-146

" протоколом відтворення обстановки та обставин події проведеного з участю ОСОБА_4 під час якого він розповів та показав обставини та обстановку за яких ним 30.01.2011 року та 01.02.2011 року в групі з ОСОБА_2 були вчиненні крадіжки матеріальних цінностей, що належать ОСОБА_5, з виробничих приміщень ПП "Лев-С" на АДРЕСА_1 та фототаблицею до протоколу відтворення обстановки та обставин події. а.с.147-154

" явкою з повинною ОСОБА_2 від 01.02.2011 року, якою він чистосердечно зізнається у вчиненні 01.02.2011 року в групі з ОСОБА_4 крадіжки належного ОСОБА_5 електрокабелю з належної останньому фірми в АДРЕСА_1. а.с.28

" явкою з повинною ОСОБА_4 від 01.02.2011 року, якою він чистосердечно зізнається у вчиненні 30.01.2011 року в групі з ОСОБА_2 крадіжки належного ОСОБА_5 електрокабелю з належної останньому фірми в с. Забужжя Сокальського району Львівської та у вчиненні 01.02.2011 року крадіжки з вказаної ж фірми належного ОСОБА_5 майна - електродвигуна, редуктора та електрокабелю. а.с.31

" заявою ОСОБА_5 від 01.02.2011 року про крадіжку належного йому майна (електрокабелю) з будівель ПП "Лев-С" в АДРЕСА_1. а.с.5

" протоколом огляду місця події від 01.02.2011 року, яким являється територія ПП "Лев-С" на АДРЕСА_1 та розміщенні на ній будівлі, звідки 01.02.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було вчинено крадіжку належних ОСОБА_5 матеріальних цінностей, а саме електрокабелю, та фото таблицею до протоколу огляду місця події. а.с.7-13

" заявою ОСОБА_5 від 01.02.2011 року про крадіжку належного йому майна (електродвигуна, редуктора та кабелю) з будівель ПП "Лев-С" в АДРЕСА_1. а.с.23

" протоколом огляду місця події від 01.02.2011 року, яким являється ділянка АДРЕСА_2 біля якої виявлено гр.гр. ОСОБА_15 та ОСОБА_4 при яких знаходяться санки на яких знаходилось викрадене ними 01.02.2011 року з будівлі ПП "Лев-С" в с. Забужжя Сокальського району Львівської області майно, що належить ОСОБА_5, а саме: електродвигун, редуктор та електрокабель та знаряддя - сокира, яку використовували для вчинення крадіжки. а.с.25-26

" протоколом огляду місця події від 01.02.2011 року, яким являється територія ПП "Лев-С" на АДРЕСА_2 та розміщенні на ній будівлі, звідки 01.02.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було вчинено крадіжку належних ОСОБА_5 матеріальних цінностей, а саме електродвигуна, редуктора та електрокабелю. а.с.34-35

" речовими доказами, що були оглянуті 14.02.2011 року, якими являються: електродвигун 50 Hz 380V 4,1A 1,5kW 700r/min КПД 7,6% cos 0,74 кл изол В ГОСТ 183-74 № 3144518 із фланцевим з'єднанням, редуктор із фланцевим з єднанням, жмут електропроводу без ізоляції - предмети, що були викрадені 01.02.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з виробничих приміщень ПП "Левс-С" в АДРЕСА_2 та сокира і санки, які вони використовували для вчинення крадіжки, та фото таблицею до протоколу огляду місця події. а.с.50-54

" довідками про вартість електрокабелів та електродвигуна. а.с.15-17

" договором дарування нежитлової будівлі громадянином ОСОБА_16 громадянину ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2. а.с. 45

" рапортом ст. лейтенанта міліції ОСОБА_17 про те, що 01.02.2011 року близько 17.30 год під час відпрацювання Сокальського району львівської області в с. Забужжя були затримані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зі собою мали санки на яких перевозили викрадене з ПП "Лев-С" майно, а саме електрокабель, електродвигун, редуктор, а також знаряддя з допомогою якого вчиняли злочин - сокиру.а.с. 24

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_6 про те, що 1 грудня 2008 року приблизно о 21 годині він йшов до автобусної зупинки у м. Сокаль з с. Забужжя. Щоб скоротити шлях він пішов через міський парк. Проходячи парком, до нього раптово підбіг незнайомий хлопець та почав бити руками по голові. За мить до кривдника приєднався ще один хлопець і вони удвох продовжили його бити та звалили з ніг на землю. Лежачи на землі його копали ногами по тулубу та голові. Лиць осіб, які напали на нього він не розгледів, оскільки було темно. Побиття тривало приблизно 5-7 хвилин. Під час побиття до нього ніяким чином не звертались і нічого не говорили. Його спробували перевертати, однак він міцно схопився руками за кущ і не давався. Далі він відчув, що нишпорить по кишенях одягу, у який він був одягнений та виймають їх вміст. Коли хлопці відійшли він полежав дві хвилини та підвівся на ноги і одразу відчув сильний біль у ділянці ребер зліва. Перевіривши кишені він не виявив свій мобільний телефон Самсунг С-140 із вмонтованою у нього сім-карткою мобільного оператора зв'язку «Лайф» та коштами на рахунку у сумі 10 гривень, гроші в сумі 86 гривень, розпочату пачку сигарет «Пріма». Крім того, під час побиття у нього з голови спав кашкет, якого він так і не знайшов. Він вирішив повернутись до своєї співмешканки в с. Забужжя, оскільки самостійно добратись додому в м. Червоноград він не міг через стан свого здоров'я. Через кілька днів його співмешканка повернула йому мобільний телефон та кашкет. Йому стало відомо, що син співмешканки - ОСОБА_13 якимсь чином довідався про осіб, що його побили та відібрали речі та повернув їх йому. Приблизно через тиждень після побиття до нього звернувся ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які зізнались у вчиненому і відшкодували йому в повній мірі матеріальні та моральні збитки, тому жодних притензій до них у нього на даний момент немає. а.с. 59

· Допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_7 показав , що вчинити хуліганські діяння його не спонукав ОСОБА_2, оскільки він сам підбіг та почав бити потерпілого. ОСОБА_2 не втягував його у злочинну діяльність, що полягала у хуліганських діяннях, вчинених стосовно ОСОБА_6, претензій до ОСОБА_2 він немає. Пояснити чому він бив потерпілого ОСОБА_6 він не може. а.с. 108

· Допитана в судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_18 показала , що їй відомо, що її онук ОСОБА_7 1 грудня 2008 року у міському парку разом із ОСОБА_2 побив ОСОБА_6, а ОСОБА_2 ще й викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон. а.с. 110

· Допитаний в судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_7, кримінальна справа стосовно якого закрита в порядку ст. 7-3 КПК України пояснив, що 1 грудня 2008 року, він разом із ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3 та іншими товаришами був запрошений на святкування дня народження його односельчанина та товариша на ім'я ОСОБА_10. Близько 21 години, коли вони перебували у міському парку до них приєднались ОСОБА_12 та ще дві незнайомі йому дівчини. Вони усі знаходились у парку на лавочках та розмовляли. У певний момент ОСОБА_3 та іменинник ОСОБА_10 відійшли у сторону, а він разом із ОСОБА_2 пішли за ними. Йому та ОСОБА_2 на зустріч надійшов якийсь мужчина, який щось сказав до них. ОСОБА_2 підбіг до вказаного мужчини та почав шарпати останнього і штовхнув на землю, а далі став на мужчину і почав скакати по тулубу. Він, з незрозумілої для нього причини також підбіг до ОСОБА_2 і приєднався до нього та два-три рази копнув мужчину, який прикривав обличчя від ударів руками. Під час побиття мужчини, з кишені одягу випав мобільний телефон, який він підняв та поклав телефон у кишеню одягу мужчини, якого вони били. В той момент ОСОБА_3, побачивши те, що ОСОБА_2 б'є мужчину, підбіг до них і штовхнув ОСОБА_2 від чого той впав. Далі ОСОБА_3 відвів ОСОБА_2 в сторону і він також послідував за ними. Після того він та ОСОБА_2 ще якийсь час пробули у товаристві своїх друзів, а далі пішли додому. Проходячи повз місце, де вони побили мужчину, на землі він побачив кашкет, який ймовірно належить мужчині, якого вони побили, а тому забрав його із собою, оскільки на той момент йому стало відомо, що побитий ними мужчина співмешкає із односельчанкою, а тому мав намір повернути головний убір власнику. Крім того, дорогою додому ОСОБА_2 показав йому мобільний телефон, той самий, що під час побиття випав із кишені мужчини та повідомив йому, що мобільний телефон він особисто викрав у мужчини. Про побиття мужчини та викрадення ОСОБА_2 телефону він нікому не розповідав. Приблизно 2-3 грудня 2008 року він разом із ОСОБА_2 зустрілись із односельцем ОСОБА_13, під час чого ОСОБА_2 повернув викрадений ним мобільний телефон ОСОБА_14, а він того ж дня віддав кашкет. У вчиненому кається. а.с. 102

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_19 вбачається, що вона приблизно чотири роки співмешкає із ОСОБА_6 1 грудня 2008 року приблизно о 21 годині ОСОБА_6 вийшов із її будинку та направився в м. Сокаль на автозупинку, щоб поїхати в м. Червоноград. Приблизно о 22 годині ОСОБА_6 повернувся. Його обличчя було побите. Він повідомив, що проходячи алеєю парку його побили двоє незнайомих хлопців, які відібрали у нього мобільний телефон, 86 гривень готівки та кашкет. Оскільки ОСОБА_6 відчував сильний біль у ділянці ребер то його було доставлено у Сокальську районну лікарню. Наступного дня її син ОСОБА_13 прийшов додому та повідомив, що ОСОБА_6 побили ОСОБА_2 та ОСОБА_7 і повернув їй мобільний телефон і кашкет, які вона наступного дня передала ОСОБА_6 Ще через кілька днів до них додому приходив ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які просили у ОСОБА_6 вибачення за свій вчинок. а.с. 69

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_13 вбачається , що 1 грудня 2008 року приблизно о 21 годині співмешканець його матері ОСОБА_19 - ОСОБА_6 вийшов із їхнього приватного господарства та направився на автобусну зупинку у м. Сокаль, щоб поїхати в м. Червоноград. Приблизно о 22 годині ОСОБА_6 повернувся до них із побитим обличчям і повідомив, що проходячи парком його побили двоє хлопців, під час чого викрали мобільний телефон, гроші в сумі 86 гривень та шкіряну кепку. Його мати викликала швидку медичну допомогу, яка доправила ОСОБА_6 у лікарню. Підозра у нього одразу спала на ОСОБА_2, який раніше був судимий. 3 грудня 2008 року він зустрівся із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у яких намагався дізнатись про їхню причетність до побиття ОСОБА_6 та викрадення у останнього майна. ОСОБА_2 звісно заперечував у побитті та викраденні майна у ОСОБА_6, однак згодом зізнався, що саме він під час побиття ОСОБА_6 викрав у останнього мобільний телефон, який того ж дня при їхній зустрічі йому повернув. Крім того, ОСОБА_7 віддав і чоловічу кепку. Телефон та кепку він віддав своїй матері, яка передала їх ОСОБА_6

а.с. 81

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_20 вбачається, що 1 грудня 2008 року приблизно о 22 годині вона перебувала на своєму робочому місці у торгівельному ларьку, що знаходиться по вул. Сонячній поблизу пішохідного мосту через річку Західний Буг, де працює продавцем. У той момент у віконечко постукав якийсь незнайомий їй мужчина, обличчя якого було побите та у крові. Він попросив у неї вони та ганчірку щоб помитись і повідомив, що щойно його у парку побили двоє невідомих хлопців та забрали гроші і мобільний телефон. Мужчина хотів викликати міліцію, однак вона не мала телефону і він пішов у напрямку с. Забужжя. а.с. 83

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що 1 грудня 2008 року він святкував свій день народження, на святкування якого були запрошені ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_11 та інші. Після святкування усі вирішили піти у парк, що в м. Сокаль, де сиділи на лавочках та розмовляли. У парку вони зустріли знайомих дівчат ОСОБА_12, ОСОБА_22 та ще іншу, які приєднались до них. Приблизно о 21-22 годині він разом із ОСОБА_4 пішли у магазин по сигарети та повернулись через декілька хвилин і призупинились на повороті паркової алеї і кількох десятках метрів від інших своїх товаришів. У той момент він та ОСОБА_3 побачили, що по алеї йшов якийсь незнайомий їм мужчина, як до останнього підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та почали бити чоловіка. Яким чином та з якої причини ОСОБА_2 та ОСОБА_7 били мужчину йому невідомо. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не переставали бити мужчину, ОСОБА_3 підбіг до них та розборонив, а він в свою чергу побіг до групи товаришів, щоб покликати їх на допомогу, однак не було потреби. Після припинення бійки усі, окрім ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 пішли по домівках.

а.с. 71

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_3, який дав показання, подібні до показань свідка ОСОБА_10 а.с. 85

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11 вбачається , що 1 грудня 2008 року він разом із ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_21 та іншими був запрошений на святкування дня народження ОСОБА_10 Після святкування усі вирішили піти у парк, що в м. Сокаль, де сиділи на лавочках та розмовляли. У парку вони зустріли ОСОБА_12, ОСОБА_22 та ще іншу дівчину, які приєднались до них. Приблизно о 21-22 годині ОСОБА_10 та ОСОБА_3 пішли у магазин по сигарети, а всі решта залишились. ОСОБА_2 та ОСОБА_7 також кудись пішли і їх не було приблизно 20 хвилин. Через деякий час хлопці повернулись і усі почали розходитись по домівках. Про бійку у парку йому стало відомо під час того, коли його викликали у міліцію. а.с. 73

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_12, яка дала показання, подібні до показань свідка ОСОБА_11 а.с. 75

· З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_23, яка дала показання, подібні до показань свідка ОСОБА_11 а.с. 77

· З оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_24, яка дала показання, подібні до показань свідка ОСОБА_11 а.с. 79

· протоколом огляду місця події від 03.12.2008 року, яким являється Сокальський міський парку культури та відпочинку. а.с. 5

· протоколом огляду предметів від 08.01.2009 року, чим являються чоловіча шкіряна кепка та мобільний телефон Самсунг С-140 та фототаблицею до нього. а.с. 64

· висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_6, якому встановлено садна в лобній ділянці, синець в ділянці правого ока, перелом 7-го лівого ребра та синець на лівій половині грудної клітки, які утворились від дії твердих тупих предметів, незадовго до поступлення у лікарню, могли утворитись 1 грудня 2008 року від ударів руками та ногами та відносяться: синці і садна до легких тілесних ушкоджень, перелом - до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. а.с. 28

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_8, яка показала, що вона проживає разом з малолітньою донькою. Протягом 12 років ОСОБА_8 працює прибиральницею гуртожитку Сокальського професійного ліцею, що розташований на вулиці Підкови, 3 в місті Сокаль, робочий день з 09:00 години до 17:30 години щоденно крім суботи та неділі. 25 грудня 2009 року о 9:00 годині ОСОБА_8 прийшла на роботу, де знаходилась протягом робочого дня. О 17:00 годині ОСОБА_8 одягнулася та зібралася йти додому. Виходячи з гуртожитку, вона побачила, що комендант гуртожитку ОСОБА_25 та вахтер ОСОБА_26 стоять біля вхідних дверей в гуртожиток та розмовляють з невідомими ОСОБА_22 хлопцями. ОСОБА_8 також підійшла туди і почула , як ОСОБА_25 та ОСОБА_26 говорили хлопцям, шо дівчат в гуртожитку немає так як всі поїхали по домівках. ОСОБА_8 побачила, що біля дверей стояло четверо невідомих хлопців віком біля 18-20 років , по їх поведінці було видно, що вони напідпитку. В них була поведінка характерна для випивши, а саме вони поводили себе визиваючи, розкуто. ОСОБА_8також втрутилася в їх розмову та попросила йти по домівках, так як дівчат в гуртожитку немає і щоб вони своєю поведінкою не наробили собві проблем. Після цього близько 17:10 години ОСОБА_8 пройшла повз хлопшв, повернула праворуч та пішла в напрямку старого млина, що розташований на вулиці Підкови в місті Сокаль, щоб ще зайти в ощадну касу. Йдучи дорогою до млина, ОСОБА_8 проходячи біля туберкульозної лікарні, озирнулась назад і побачила, як від приміщення гуртожитку відійшов хлопець та пішов за нею. ОСОБА_8 не надала цьому значення, але потім ще двічі озиралася і бачила даного хлопця, який продовжував йти за нею. ОСОБА_8 вирішила, що хлопець йде по своїх справах, а тому пішла далі. Коли ОСОБА_8 дійшла до початку млина, то даний хлопець обігнав її, пройшов кілька метрів попереду неї, після чого він зупинився та почав розглядати свою ногу при цьому нецензурно виразився. По його поведінці ОСОБА_8 зрозуміла, що він нібито вивихнув ногу і таким чином виражає своє незадоволення. Хлопець стояв на місці, а вона обійшла його та пішла далі. В цей час на вулиці йшов дощ, а тому в правій руці ОСОБА_8 тримала відкриту парасолю, а в лівій руці несла свою жіночу сумочку в якій лежали її особисті речі. Коли вона обійшла хлопця і відійшла на кілька метрів від нього, то позаду себе почула кроки і відразу відчула сильний удар кулаком в ліву частину голови. Від даного удару ОСОБА_8 відразу впала на землю, а коли лежала на землі, то подивившись догори ОСОБА_8 побачила, що на неї напав хлопець, що йшов за нею від гуртожитку. Від даного удару ОСОБА_8 відчула сильний фізичний біль і в неї потемніло в очах, ОСОБА_8 частково втратила свідомість. До свідомості ОСОБА_8 прийшла майже відразу, так як відчула ще один удар в ліву частину обличчя. ОСОБА_8 відразу дуже голосно почала кричати та кликати на допомогу, але ніхто на її поклики не прийшов. В подальшому даний хлопець наніс ОСОБА_8 близько десяти ударів кулаками по голові, а саме в ліву частину голови та обличчя, і крім того він ще двічі копнув її ногами по нозі та сідницях, а також з лівої сторони. Поки ОСОБА_2 бив та копав ОСОБА_8, вона лежала на землі і опору йому не чинити не могла, лише плакала та кликала на допомогу. Також ОСОБА_8 говорила йому, щоб він припинив її бити, так як в нього будуть проблеми з міліцією. Однак, на її прохання ОСОБА_2 не реагував і продовжував бити ОСОБА_8 Під час даного побиття, коли ОСОБА_2 схилився до неї, то вона відчула запах алкоголю з його рота і зрозуміла, що він п'яний. Розуміючи, що якщо ОСОБА_8 не підведеться з землі, ОСОБА_2 може її забити, вона підвелася на ноги і лише в цей час даний хлопець почав виривати в неї з руки її жіночу сумку. Тоді ОСОБА_8 зрозуміла, що хлопець побив її лише для того, щоб заволодіти її майном. Однак, будучи дуже схвильованою та наляканою, вона почала забирати свою сумку у ОСОБА_2, не віддаючи її йому. Але ОСОБА_2 на її опір не реагував і біля п'яти разів шарпав за сумку, намагаючись її вирвати у неї з руки. Протягом цього часу ОСОБА_8 кричала та кликала на допомогу. Свої дії хлопець припинив раптово і почав тікати від ОСОБА_8 в напрямку старого млина, а саме у руїни та кущі біля млина. ОСОБА_8 зрозуміла, що ОСОБА_2 злякався, що її крики могли почути перехожі і могли прийти на допомогу. На місці події ОСОБА_8 загубила свою парасолю та рожеву спортивну шапочку. Коли ОСОБА_2 втік, ОСОБА_8 відразу пішла в Сокальський РВ і написала заяву з приводу даного злочину. Цього ж дня, ОСОБА_8 разом з працівниками міліції повернулися в гуртожиток, де разом з ОСОБА_25 та майстром по комп»ютерах на ім.»я ОСОБА_1 пішли в комп»ютерний клас Сокальського ПЛ, щоб по фотографіях вона могла впізнати свого нападника. Повернувшись в

гуртожиток ОСОБА_8 про дану подію розповіла ОСОБА_25, остання сказала, що серед чотирьох хлопців, яких ОСОБА_8 бачила біля гуртожитку, двоє навчалися в ліцеї. Переглядаючи фотографії учнів у комп'ютері, ОСОБА_25 впізнала двох хлопців, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, жителів села Забужжя Сокальського району. ОСОБА_8 ОСОБА_2 не впізнала, так як не бачила обличчя особи, що напала на неї, а лише бачила, що хлопець худий і середнього, або вище середнього зросту, був одітий в балонову куртку чорного кольору, чорну в'язану спортивну шапку, штани темного кольору та чобітки схожі на військові берци, із високими халявами. На час пограбування у ОСОБА_8 була жіноча лакова сумка чорного кольору вартістю 150 грн., в якій знаходилися : гаманець рожевого кольору вартістю 30 грн., в якому знаходились гроші в сумі ЗО грн. та один долар США, зарплатня картка КБ "Приватбанк", в сумці знаходились : ощадна книжка, виписана на ім'я ОСОБА_8, мобільний телефон "Самсунг SGН-Х640" вартістю 600 грн., в який була вставлена сім-картка "Діджус" вартістю 25 грн. із номером НОМЕР_1. Крім цього, під час нападу на ОСОБА_8 була зламана її парасоля вартістю 60 грн. а.с.37-39, 78-79

З оголошених в судовому засіданні показів неповнолітнього свідка ОСОБА_11, який показав, що у нього є знайомі ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, що проживають в АДРЕСА_1, з якими він спілкується та періодично проводить свій вільний час. 25 грудня 2009 року в період часу з 12.00 год. до 14.00 год., до ОСОБА_11 додому зателефонував ОСОБА_7, який запропонував піти погуляти з ним в м. Сокаль. ОСОБА_11 погодився на його пропозицію і вони домовились зустрітися через 30 хвилин на початку вулиці Січових Стрільців в селі Забужжя. ОСОБА_11 до місця зустрічі разом із ОСОБА_7 прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вчотирьох вони пішли до підвісного пішохідного моста через річку Західний Буг, перейшовши який, пішли в центр міста Сокаля на пошту, де ОСОБА_7 мав оплатити комунальні послуги. Після цього ОСОБА_11 в магазині купив 750 грамову пляшку горілки, закуску і вони пішли до старого млина, що розташований на вулиці Підкови в місті Сокаль, щоб там це все спожити. Вони прийшли на млин біля 15:15 год. і сиділи там приблизно до 17:00 год. За цей час на чотирьох розпили горілку, після чого вирішили піти в гуртожиток Сокальського професійного ліцею, що розташований по АДРЕСА_3, щоб викликати своїх одногрупників. Підійшовши до гуртожитку, вони вчотирьох зайшли в приміщення гуртожитку і підійшли на Вахту до вахтера, щоб попросити її покликати одногрупників. Але вона сказала, що учні ліцею вже поїхали по домівках і вигнала ОСОБА_11 з вищевказаними особами з гуртожитку на вулицю. При цьому була присутня і комендант гуртожитку. Коли хлопці стояли на вулиці, то ОСОБА_2 почав розпитувати вахтера про те, чи є на роботі його колишній майстер, на що вахтер сказала, що майстра немає і також не впустила його в гуртожиток. Вигнавши хлопців з гуртожитку, вахтер повернулася в приміщення гуртожитку, а хлопці вчотирьох Постояли на дорозі біля гуртожитку, покурили і вирішили йти додому. ОСОБА_2 запропонував йти з ним дорогою біля старого млина, тобто по проїжджій частині вулиці Підкови, але хлопці втрьох відмовилися пояснивши, що стежкою, що проходить біля тубдиспансера, можна дійти швидше до підвісного моста. Однак, ОСОБА_2 не погодився на це і пішов вулицею Підкови, а ОСОБА_11 з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пішли стежкою повз тубдиспансер. Коли вони йшли, то ОСОБА_11 почув зі сторони старого млина крик жінки, але що вона кричала він не розчув. Даний крик лунав біля 10 секунд і потім припинився. ОСОБА_11 не знав, що це за крик, а тому продовжував йти далі. Коли хлопці дійшли до бару "ВДВ" їх наздогнав ОСОБА_2, який був задиханий. Хтось запитав у ОСОБА_2 чого він задиханий, на що останній щось відповів, однак ОСОБА_11 не почув що саме. Через підвісний міст хлопці прийшли в село Забужжя, де порозходились по домівках. Про те, що ОСОБА_2 побив жінку та намагався в неї викрасти сумку ОСОБА_11 дізнався цього ж дня в Сокальському РВ від працівників міліції. Сам ОСОБА_2 йому про це нічого не розповідав. Коли ОСОБА_2 відходив від ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 біля гуртожитку, то він не говорив про свій намір вчинити пограбування. Також коли ОСОБА_11 стояв біля гуртожитку, то не помітив як з нього виходила прибиральниця і куди вона пішла, її він взагалі не бачив.а.с.62-64

З оголошених в судовому засіданні показів неповнолітнього свідка ОСОБА_7, який показав, що 25 грудня 2009 року він зустрівся з ОСОБА_2 вранці, практично весь день вони провели разом. Біля магазина в селі Забужжя вони зустріли ОСОБА_11, який запропонував їм піти в місто Сокаль погуляти. Вони домовились пізніше здзвонитися і ОСОБА_7 з ОСОБА_2 пішли до ОСОБА_7 додому. Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_7 прийшли додому до останнього, були там близько ЗО хвилин. Під час цього до ОСОБА_7 додому прийшов ОСОБА_3, якому вони сказали, що йдуть гуляти в місто Сокаль і він захотів піти з ними. Біля 14:15 год. ОСОБА_7 зателефонував додому до ОСОБА_11 і вони домовились зустрітися на початку вулиці Січових Стрільців в селі Забужжя. Після цього ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли з дому в напрямку підвісного пішохідного моста через річку Західний Буг. Дорогою до них приєднався ОСОБА_11 і вони вчотирьох пішли в місто Сокаль, де відразу пішли в центр міста на пошту, де ОСОБА_7 заплатив комунальні послуги, після чого в магазині купили пляшку горілки ємкістю 750 грам, закуску, а також пляшку вина чи пива. Купивши це все, хлопці пішли до старого млина, що розташований на вулиці Підкови в місті Сокаль, щоб там це все спожити. Біля млину були приблизно до 17:00 години, за цей час на чотирьох розпили спиртне, після чого вирішили піти в гуртожиток Сокальського професійного ліцею, що розташований на АДРЕСА_3, щоб покликати одногрупників. Підійшовши до гуртожитку, ОСОБА_11 зайшов в приміщення гуртожитку, а ОСОБА_7 з ОСОБА_3 стояли на вулиці біля гуртожитку і чекали. Вахтер вигнала ОСОБА_11 з гуртожитку, пояснивши що всі учні, що мешкають у гуртожитку поїхали по домівках. Також до вахтера підходив ОСОБА_2, який про щось з нею розмовляв, але про що ОСОБА_7 не чув, але вахтер його також не впустила в гуртожиток. Вигнавши хлопців з гуртожитку, ОСОБА_11 з ОСОБА_2 підійшли до решти хлопців, і вони ще деякий час постояли на дорозі, де курили. Хлопці вирішили розходитися по домівках, тобто повернутися в село Забужжя, хотіли йти стежкою, що проходить біля тубдиспансера. В цей час ОСОБА_2 сказав їм, що він їх наздожене і побіг дорогою в напрямку старого млина, а вони втрьох пішли стежкою повз тубдиспансер до підвісного моста. Коли йшли, то ОСОБА_7 почув зі сторони старого млина крик жінки, але що вона кричала він не чув. Даний крик лунав біля 5 секунд і потім припинився. ОСОБА_7 не знав, що це за крик, а тому продовжував йти далі. Коли вони дійшли до бару "ВДВ", то там їх наздогнав ОСОБА_2, який був задиханий. Хтось запитав у ОСОБА_2, чого він такий задиханий, на що він щось почав розповідати про якусь жінку і якусь сумку, але докладно ОСОБА_7 даної розмови не чув, так як в цей час відійшов в сторону в туалет, а коли повернувся, то хлопці вже припинили обговорювати дану тему. Через підвісний міст хлопці прийшли в село Забужжя, де порозходились по домівках. Про те, що ОСОБА_2 побив жінку та намагався в неї викрасти сумку ОСОБА_7 дізнався цього ж дня в Сокальському РВ від працівників міліції. Сам ОСОБА_2 про це не розповідав та нічого з даного приводу не пояснював. Коли ОСОБА_2 відходив від хлопців біля гуртожитку, то він не говорив про намір вчинити пограбування. Також коли ОСОБА_7 стояв біля гуртожитку, то не помітив як з нього виходила прибиральниця і куди вона пішла, він її взагалі в цей час не бачив. а.с.65-67

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_4, який показав, що він проживає в АДРЕСА_4 разом із матір'ю. У ОСОБА_4 є товариші ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 з якими він проводить свій вільний час. 25 грудня 2009 року біля 13:00-14:00 години ОСОБА_3 прийшов додому до ОСОБА_7, щоб разом піти погуляти. Там вже знаходився ОСОБА_2 Вони разом подивились по телевізору фільм, після чого вирішили піти в центр міста Сокаль погуляти. ОСОБА_7 зателефонував з дому до ОСОБА_11 і ми домовились з ним зустрітися на початку вулиці Січових Стрільців в селі Забужжя. Після чого ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 пішли з дому в напрямку підвісного пішохідного моста через річку Західний Буг. Дорогою до них приєднався ОСОБА_11 і вони вчотирьох пішли в місто Сокаль, де одразу пішли в центр міста на пошту, де ОСОБА_7 заплатив комунальні послуги, після чого в магазині купили пляшку горілки ємкістю 750 грам, закуску, а також пляшку пива. Купивши це все, ми пішли до старого млина, що розташований на вулиці Підкови в місті Сокаль, щоб там це все спожити. Біля млину були приблизно до 17.00 год., за цей час на чотирьох розпили спиртне, після чого вирішили піти в гуртожиток Сокальського професійного ліцею, що розташований на АДРЕСА_3, хотіли покликати одногрупників. Підійшовши до гуртожитку, вони вчотирьох зайшли в гуртожиток, ОСОБА_11 попросив вахтера, щоб вона покликала його дівчину. Однак, вахтер сказала, що всі поїхали по домівках і вигнала їх з гуртожитку на вулицю. Також в приміщенні гуртожитку ОСОБА_2 розмовляв з жінкою, але про що вони розмовляли ОСОБА_3 не чув, але вахтер його також не впустила в гуртожиток. Після того, як їх вигнали на вулицю, хлопці ще деякий час постояли на дорозі, де курили, а вахтер повернулась в гуртожиток. ОСОБА_2 запропонував йти з ним дорогою біля старого млина, тобто по проїжджій частині вулиці Підкови, але вони втрьох відмовилися пояснивши, що стежкою, що проходить біля тубдиспансера, можна дійти швидше до підвісного моста. Однак, ОСОБА_2 не погодився на це і пішов вулицею Підкови, а ОСОБА_3 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 пішли стежкою повз тубдиспансер. Коли вони йшли, то ОСОБА_3 почув зі сторони старого млина крик жінки, але що вона кричала не розчув, вона ніби пищала. Даний крик лунав біля 10 секунд і потім припинився. ОСОБА_3 не знав, що це за крик, а тому продовжував йти далі. Коли вони дійшли до бару "ВДВ", то там їх наздогнав ОСОБА_2, він був задиханий. ОСОБА_3 запитав в нього чого він такий задиханий, на що він відповів, що побив вахтера ту саму, яка виганяла їх з гуртожитку. Він не розповідав при яких обставинах її побив, а також не говорив, що намагався забрати в неї сумку. ОСОБА_3 зрозумів зі слів ОСОБА_2 він побив жінку для того, щоб помститися їй за те, що вона їх вигнала. Про те, що ОСОБА_2 намагався в даної жінки викрасти сумку ОСОБА_2, ОСОБА_4 не розповідав. а.с.68-70

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_26, яка показала, що вона працює черговою по гуртожитку Сокальського професійного ліцею, що розташований на АДРЕСА_3, працює позмінно по 12 годин, тобто за графіком. В гуртожитку також є комендант ОСОБА_25, яка працює з 09:00 години до 18:00 години щоденно. 25.12.2009 року ОСОБА_26 прийшла на роботу на зміну з 08:00 години до 20:00 години і знаходилась на робочому місці протягом всього дня. Біля 17:00 години, коли знаходилась на вахті першого поверху, то в гуртожиток зайшли троє незнайомих їй хлопців, які були в стані алкогольного сп'яніння, які попросили її покликати дівчину з кімнати НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_15. Так як це була п'ятниця, то багато дітей поїхали по домівках в тому числі й ОСОБА_15, а тому ОСОБА_26 про це сказала хлопцям і вигнала їх з гуртожитку на вулицю. В цей час до неї підійшов ще один незнайомий їй хлопець високого зросту, одітий в чорну балонову куртку, худорляве обличчя, волосся чорне, був одітий у чорну в'язану шапку, темні штани. Даний хлопець відразу сказав, що він не з цієї компанії і шукає майстра виробничого навчання, що викладає ремонт автомобілів, а тому хоче пройти на другий поверх гуртожитку, де майстри мають кабінети виробничого навчання. Даний хлопець не знав як звати майстра, а тому ОСОБА_26 не впустила його в гуртожиток. Він також був напідпитку. Після цього даний хлопець також вийшов з гуртожитку і залишився на вулиці. Більше дані хлопці в гуртожиток не заходили і куди вони пішли ОСОБА_26 не бачила. Коли вона сварилася з хлопцями і виганяла їх, то повз них пройшла прибиральниця гуртожитку ОСОБА_8, яка йшла додому. Біля 18:00 години в гуртожиток повернулася ОСОБА_8 разом з працівниками міліції. ОСОБА_26 побачила, що її обличчя було побите, одяг брудний. Вона розповіла, що коли вона відійшла від гуртожитку і йшла в напрямку старого млина, що на вулиці Підкови в місті Сокаль, то озирнувшись назад побачила як хлопці, що стояли біля гуртожитку розійшлися : троє хлопців пішли в напрямку туберкульозної лікарні, а однин хлопець пішов за нею. В подальшому даний хлопець її наздогнав, намагався викрасти в неї її жіночу сумку, в якій знаходились гроші та особисті речі. Даний хлопець був одітий в чорну балонову куртку та чорну в'язану шапку. а. с. 60-61

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_25, яка показала, що вона працює комендантом гуртожитку Сокальського професійного ліцею, що розташований на АДРЕСА_3, робочий день триває з 09:00 год. до 18:00 год. щоденно. 25.12.2009 року ОСОБА_25 знаходилась на робочому місті, близько 16:45 год. до гуртожитку прийшло четверо хлопців, одного з яких вона знає, як колишнього учня ліцею - ОСОБА_4. Всі хлопці були у стані алкогольного сп'яніння, однак чергова ОСОБА_26 хлопців до гуртожитку не впускала, мотивуючи, що учні вже поїхали по домівках. В цей момент до вахти вийшли майстри ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29. ОСОБА_28 впізнав серед чотирьох хлопців ОСОБА_4, і ОСОБА_25 пригадала, що цей хлопець навчався у ліцеї. Хлопці хотіли зайти в кімнату до дівчини на ім'я ОСОБА_15. Також повз вахту йшла прибиральниця гуртожитку ОСОБА_8, яка робила зауваження, а саме сказала що такі молоді хлопці, а такі п'яні. Оскільки хлопців не впустили в гуртожиток, то вони пішли за ріг будівлі гуртожитку, в цей момент за ОСОБА_25 приїхав автомобілем її чоловік. Коли ОСОБА_25 приїхала додому, приблизно через 10 хвилин до неї передзвонили з міліції та повідомили, що побили ОСОБА_8 Оскільки у ліцеї в комп'ютері є фотографії учнів за останніх чотири роки, ОСОБА_25 викликала системного адміністратора ліцею ОСОБА_30, щоб він продемонстрував фото учнів. ОСОБА_8 сказала, що вона впізнати хлопця, який її побив та хотів пограбувати не може. ОСОБА_25 переглянула разом разом із ОСОБА_30 фото учнів і впізнала ОСОБА_4, як особу, що знаходилась на вахті гуртожитку в числі чотирьох осіб, що намагалися зайти в приміщення, ОСОБА_25 зателефонувала до ОСОБА_28, який їй повідомив, що серед чотирьох хлопців які були біля гуртожитку він знає двох, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ОСОБА_25 переглянула знову фото учнів та знайшла фото ОСОБА_2, який колись також навчався в ліцеї, а саме в одній групі із сином ОСОБА_8 Про обставини пограбування ОСОБА_8 ОСОБА_25 розповідала, що коли вона проходила повз млин по вулиці Підкови в місті Сокаль, її наздогнав один з чотирьох хлопців, що приходили до гуртожитку, лише вона не може вказати, хто саме з них це був, він наздогнав її, почав бити кулаками по голові, звалив на землю та почав бити ногами та тягнути у вузьку вуличку, що знаходилась поруч. При цьому він намагався вирвати у неї сумку, однак вона не відпускала її і він втік, оскільки поруч проїзджав якийсь легковий автомобіль. Сумкою ОСОБА_8 грабіжнику заволодіти не вдалось. Наступного дня ОСОБА_8 пішла на лікарняний і після тих подій ОСОБА_25 з нею про обставини вищеописаного злочину не спілкувалась. а.с.90-92

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_27, який показав, що він працює майстром виробничого навчання у Сокальському професійному ліцеї, що розташований на АДРЕСА_3. 25.12.2009 року він знаходився на робочому місті, близько 17:00 год. разом із ОСОБА_28 та ОСОБА_29, майстрами виробничого навчання ліцею ОСОБА_27 виходив з приміщення гуртожитку, де побачив чотирьох хлопців, які спілкувались із комендантом гуртожитку та вахтером, а саме з ОСОБА_25 та ОСОБА_26. Всі хлопці були у стані алкогольного сп'яніння, однак комендант із вахтером хлопців до гуртожитку не впускали, мотивуючи, що учні же поїхали по домівках. Хлопці хотіли зайти до кімнати дівчини на ім'я ОСОБА_15. ОСОБА_27 працює в ліцеї нетривалий термін, а тому не добре знає учнів. ОСОБА_28 сказав до одного з хлопців, щоб він йшов з колегами додому, від ОСОБА_28 ОСОБА_27 стало відомо, що цей хлопець колишній учень ліцею - ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_27 з ОСОБА_28 та ОСОБА_29 пішли у приміщення майстерні, після чого вони пішли по домівках, а ОСОБА_27 ще ремонтував автомобіль. Через деякий час цього ж вечора до нього в майстерню прийшов працівник міліції, який повідомив, що один з тих чотирьох хлопців побив ОСОБА_8, яка працює прибиральницю ліцею. ОСОБА_27 пішов з міліціонером до приміщення гуртожитку, де побачив ОСОБА_8, вона була побита, а саме у неї під оком був синець, обличчя було опухле. З ОСОБА_8 про обставини її пограбування ОСОБА_27 не спілкувався, а лише повідомив міліції, що ОСОБА_28 знає одного з хлоппців, що могли бути причетними до цього злочину і ним являється ОСОБА_3. ОСОБА_27 особисто того вечора ОСОБА_8, коли вона виходила з приміщення гуртожитку не бачив, вийшов з гуртожитку скоріше за неї. а.с.76-77

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_28, який показав, що він працює майстром виробничого навчання у Сокальському професійному ліцеї, що розташований на АДРЕСА_3. 25.12.2009 року близько 17 години ОСОБА_28 разом із ОСОБА_29 та ОСОБА_27 виходили з приміщення гуртожитку ліцею за вище вказаною адресою. На вахті при вході в гуртожиток знаходилась вахтер ОСОБА_26 та комендант гуртожитку ОСОБА_25 На сходах в гуртожиток знаходилось четверо хлопців, вони були випившими. Двох із них ОСОБА_28 знає, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які навчалися у ліцеї, вони мешканці села Забужжя, Сокальського району. Двох інших хлопців ОСОБА_28 не знає. Вище вказана компанія хлопців хотіли зайти в приміщення гуртожитку, однак ОСОБА_28 сказав їм, що їх ніхто не впустить і щоб вони йшли додому. Після вимоги залишити територію гуртожитку хлопці відійшли на незначну відстань від будівлі до лавки, після чого ОСОБА_28 з вищевказаними майстрами з виробничого навчання пішли до майстерні. Приблизно о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_28 залишив приміщення майстерні та направився до зупинки маршрутного таксі, щоб їхати додому в село Скоморохи, Сокальського району. Близько 18 години йому зателефонувала ОСОБА_25 та повідомила, що побили прибиральницю ліцею ОСОБА_8, розпитувала чи ОСОБА_28 не знає хлопців, які хотіли зайти до

гуртожитку. Також до ОСОБА_28 з цього ж приводу телефонував ОСОБА_27С, він також запитував про цих хлопців, ОСОБА_28 пояснив, що знає з них ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Про ОСОБА_2 ОСОБА_28 повідомив , що він закінчив навчання у ліцеї за будівельною спеціальністю, навчався в одній групі із сином потерпілої ОСОБА_8 а.с.100-102

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_29, який сказав, що він працює майстром виробничого навчання у Сокальському професійному ліцеї, що розташований на АДРЕСА_3. 25.12.2009 року близько 17 години ОСОБА_29 разом із ОСОБА_28 та ОСОБА_27 виходили з приміщення гуртожитку ліцею за вище вказаною адресою. На вахті при вході в гуртожиток знаходилась вахтер ОСОБА_26 та комендант гуртожитку ОСОБА_25 На сходах в гуртожиток знаходилось четверо хлопців, вони були випившими, один з них тримав в руці пляшку пива. Жодного з цих хлопців ОСОБА_29 особисто не знає, оскільки нетривалий період часу працює в ліцеї, а саме з травня 2009 року. ОСОБА_29 особисто з тими хлопцями не спілкувався, чи говорили щось до хлопців ОСОБА_27 та ОСОБА_28 не пригадує. Вище вказана компанія хлопців хотіла зайти в приміщення гуртожитку, однак комендант з вахтером їх не впускали до приміщення. Виходячи з приміщення гуртожитку прибиральниці ліцею ОСОБА_8 ОСОБА_29 .В. того вечора не бачив. ОСОБА_29 з вищевказаними майстрами з виробничого навчання пішли до майстерні. Приблизно о 17 годині 25 хвилин ОСОБА_29 .В. залишив приміщення майстерні та направився до автовокзалу, щоб їхати додому в село Боб'ятин, Сокальського району. З приводу подій вечора 25.12.2009 року від працівників ліцею йому наступного дня стало відомо, що ОСОБА_8 хтось побив та хотів відібрати у неї сумку, однак деталей ОСОБА_29 .В. не уточнював, з ОСОБА_8 з цього приводу не спілкувався.а.с.103-104

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_30, який показав, що він працює системним адміністратором у Сокальському професійному ліцеї, що розташований на АДРЕСА_3. 25.12.2009 року ОСОБА_30 знаходився на виставі Будинку культури "Просвіта" в м. Сокаль. До нього близько 17-18 години на мобільний телефон зателефонувала комендант гуртожитку ОСОБА_25, яка просила його прибути до ліцею та включити на комп'ютері базу даних учнів із фотографіями. Коли ОСОБА_30 прибув до ліцею ОСОБА_25 повідомила, що ОСОБА_8, яка працює в ліцеї прибиральницею побили і необхідно показати фото учнів з бази даних ліцею. У ОСОБА_8 було побите обличчя, була припухлість на обличчі. ОСОБА_30 включив комп'ютер і ОСОБА_8 з ОСОБА_31 та працівником міліції переглядали фото. Чи впізнала когось ОСОБА_8 чи ОСОБА_25, ОСОБА_30 не пам'ятає, лише пригадує, що хтось з них казав, що когось подібного вони знайшли серед фотографій учнів і також вони говорили, що якісь хлопці хотіли зайти до приміщення гуртожитку, але їх не впустили. Більше нічого по суті побиття ОСОБА_8 ОСОБА_30 повідомити не міг. а.с.96-97

Заявою потерпілої ОСОБА_8 від 25.12.2009 року по факту нападу на неї з метою заволодіння належним їй майном. а.с.5

Протоколом огляду місця події від 25.12.2009 року, яким зафіксовано місце нападу на ОСОБА_8 ОСОБА_2, а також вилучено шапку та пошкоджену парасолю. а.с.6

Протоколом огляду місця події від 25.12.2009 року, в ході якого в помешканні у ОСОБА_2 вилучено в'язану шапку та куртку, в які ОСОБА_2 був одягнений під час скоєння злочину. а.с.21

Явкою із повинною ОСОБА_2 від 25.12.2009 року, в якій останній зізнався у скоєнні розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_8 а.с.17

Довідкою Сокальської районної центральної лікарні від 25.12.2009 року, згідно якої у ОСОБА_22 виявлено ушкодження у вигляді забійної гематоми обличчя, лівої половини, забійної гематоми голови зліва, забійної гематоми ротової поверхні зліва, а.с.8

Довідкою Сокальської районної центральної лікарні від 26.12.2009 року, згідно якої ОСОБА_2 перебував на момент огляду 26.12.2009 року у стані алкогольного сп'яніння, тілесних ушкоджень у нього виявлено не було. а.с.19

Протоколом виїмки від 12.01.2010 року у ОСОБА_8 речей, якими намагався заволодіти під час розбійного нападу ОСОБА_2 а.с.41

Протоколом огляду речових доказів від 12.01.2010 року, яким оглянуто майно ОСОБА_8, яким намагався заволодіти під час розбою ОСОБА_2, а саме : мобільний телефон марки "Самсунг", гаманець, жіноча сумка, пластикова банківська картка КБ "Приватбанк", ощадна книжка на ім'я ОСОБА_8, І ( один ) долар США, жіноча в'язана шапка, пошкоджена парасоля, а також предметів одягу ОСОБА_2 ( куртка та в'язана шапка ), в які був одягнений ОСОБА_2 на момент скоєння злочину. а.с.42

Фототаблицею до протоколу огляду речових доказів від 12.01.2010 року. а.с.43-49

Висновком судово-медичної експертизи № 011/2010 від 15.01.2010 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій половині обличчя, синця та садна в лівій скроневій ділянці, синця на лівій вушній мушлі, синця на правому плечі, які утворилися від дії тупих твердих предметів, незадовго до звернення за медичною допомогою, могли утворитися 25.12.2009 року від ударів руками та ногами і відносяться до легких.а.с.56-58

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 027/2010 від

15.02.2010 року , згідно якого у ОСОБА_8 малися синці на лівій половині обличчя, синець та садно в лівій висковій ділянці, синець на лівій вушній раковині, синець на правому плечі, які утворилися від дії тупих твердих предметів, незадовго до звернення за медичною допомогою, могли утворитися 25.12.2009 року від ударів руками та ногами і відносяться до легких.Синці та садна не ведуть до розладу здоров»я , у зв»язку із чим амбулаторне лікування ОСОБА_8 з 26.12.2009 року по 15.01.2010 року при оцінці ступеня тяжгості тілесних ушкоджень до уваги не приймалось. а.с.86-88

Довідкою Сокальської філії Ощадного Банку України, згідно якої станом на 25.12.2009 року курс 100 доларів США по відношенню до гривні становить 796, 60 грн. а.с.99

Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3 винний у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб, а тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є вчинення злочину поєднану з проникненням у приміщення .

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу підсудного ОСОБА_3 , який по місцю проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, на наркологічному та психіатричному обліках Сокольської ЦРЛ не перебуває, в минулому судимий Сокальським районним судом 21.06.2005 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі на основі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 2 роки, 22.10.2007 року за ст.. 296 ч. 2, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі на основі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 3 роки. Судимість погашена в законному порядку на підставі постанови Сокальського районного суду від 18.02.2010 року.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття в скоєних злочинах, активне сприяння в розкритті злочинів, прохання потерпілих суворо не карати підсуднього, відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість злочину, особу підсуднього ОСОБА_3 та наведені обставини справи суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і вважає за можливе прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудній ОСОБА_2 винен у у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб, а тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є вчинення злочину поєднану з проникненням у приміщення ; у замахові на відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ) , поєднаний із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, а тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є вчинення злочину повторно; у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя та здоров"я особи , яка зазнала нападу ( розбій ), а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 187 КК України.

Обираючи покарання підсудньому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, особу підсуднього ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, на наркологічному та психіатричному обліках Сокольської ЦРЛ не перебуває, в минулому судимий Сокальським районним судом 23.10.2008 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі на основі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, судимість не погашена. а.с.84-127

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає з»явлення із зізнанням, щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння слідству у розкритті злочинів, прохання потерпілих суворо не карати підсуднього, відшкодування заподіяної шкоди.

Обставинами, які б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_2 є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння та рецидив злочину.

Враховуючи тяжкість злочинів, особу підсуднього ОСОБА_2 та наведені обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого лише в умовах ізоляції від суспільства і тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статтей за якими він судиться , а за ст.15 ч.3 - ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, згідно ст. ст.70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно згідно ст. ст.71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком і таке повинно бути повязане з позбавленням волі .

На підставі вищенаведеного та в результаті дослідження, аналізу й оцінки доказів , зібраних на досудовому слідстві і поданих в ході судового розгляду суд приходить до висновку , що обвинувачення, яке було пред"явлено підсудному ОСОБА_2 за ст. 304 КК України на досудовому слідстві є недоведеним з наступних мотивів: суд не приймає до уваги та відкидає такі докази обвинувачення як протокол допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 а.с.108-109, оскільки в ньому потерпілий зазначає , що ОСОБА_2 його не просив з ним вчиняти побиття ОСОБА_6 , а він сам безпричинно підбіг і приєднався до побиття ОСОБА_6

Також потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що вчинити хуліганські діяння його не спонукав ОСОБА_2, оскільки він сам підбіг та почав бити потерпілого разом з ОСОБА_2. ОСОБА_2 не втягував його ні фізично , ні психологічно у злочинну діяльність, що полягала у хуліганських діяннях, вчинених стосовно ОСОБА_6, претензій до ОСОБА_2 він немає. Пояснити чому він бив потерпілого ОСОБА_6 він не може. Претензій до ОСОБА_2 він немає . Тобто слідчий порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ст. 304 КК України без наявності достатніх приводів та підстав для порушення такої. Висновки суду можуть ґрунтуватися лише на доказах отриманих під час попереднього та судового слідства..За даних обставин , коли в матеріалах кримінальної справи немає доказів , які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, суд тлумачить всі сумніви в користь підсуднього ОСОБА_2 В зв"язку з цим підсудного ОСОБА_2 в пред"явленому обвинуваченні за ст. 304 КК України слід визнати невинуватим і по суду виправдати в зв"язку з відсутністю в діях підсудного складу даного злочину.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ст..ст. 185 ч.3, 187 ч.1, 304 , 15 ч.3- 186 ч.2 КК України та призначити покарання

за 15 ч.3- 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 (три) роки 2 місяці позбавлення волі,

за ст. 185 ч.3КК України на 3 (три) роки позбавлення волі ,

за ст. 187 ч.1 КК України на 3 (три) роки 1 місяць позбавлення волі ,

за ст. 304 КК - виправдати .

На підставі ст..70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання на 3 (три) роки 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ст..71 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком 4 місяці позбавлення волі згідно вироку Сокальського районного суду від 23.10. 2008 року за ст. 185 ч.2 КК України і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання на 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд змінити на утримання під вартою після вступу вироку в законну силу .

ОСОБА_3 визнати винним за ст.ст 185 ч.3 КК України та призначити покарання за ст. 185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання якщо він протягом 1 (одного ) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки.

На підставі ст..76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу .

Речові докази - електродвигун із флянцевим з»єднанням , редуктор із флянцевим з»єднанням, жмут електропроводу без ізоляції передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити в розпорядженні потерпілому ОСОБА_5; санки та сокира , які передані на зберігання у кімнату речових доказів Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області - знищити; кепку чоловічу та мобільний телефон із сім - карткою , які знаходяться на збереженні в потерпілого ОСОБА_6 , залишити в розпорядженні потерпілого; мобільний телефон марки «Самсунг» , пластикова банківська картка КБ «Приватбанк», ощадна книжка на ім.»я ОСОБА_8, один долар США, гаманець , які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_8, залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_8; жіноча сумка, жіноча в»язана шапка , пошкоджена парасоля, чоловіча балонова куртка та чоловіча в»язана шапка , які передані на зберігання у кімнату речових доказів Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області - повернути родичам ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його оголошення.

Головуючий:О. А. Веремчук