Судове рішення #23146857

копія

Справа 33/2290/134/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Козак О.В.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Суслов М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


01.06.2012 м. Хмельницький.


Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., з участю секретаря судового засідання Рудого В.М., адвоката ОСОБА_2, в присутності правопорушника ОСОБА_3, розглянувши апеляцію останнього на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Манева, Богородчанського району, Івано -Франківської області, мешканця АДРЕСА_1, тимчасово проживає у АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовоповинного, одруженого, на утриманні перебуває малолітня дитина, непрацюючого, 12.05.2011 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП, -

притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2600 грн. штрафу.

За постановою суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 26 травня 2012 року о 23 год. 07 хв. в м. Хмельницькому, по вул. Проспект Миру, 102, він керував транспортним засобом марки „ЗАЗ 110307", державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду на такий стан, чим порушив п.2.9 ПДР України.

В поданій апеляції ОСОБА_3 просить постанову змінити, замінивши адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадські роботи. При цьому просить врахувати, що працює на сезонних або тимчасових роботах, постійного заробітку не має, на утриманні має дружину та малолітню дитину і будь -яких інших доходів у нього немає, а призначене судом стягнення ставить у край важке матеріальне становище його сім'ю.

Заслухавши апелянта та в його інтересах адвоката на підтримку доводів апеляції, перевіривши і вивчивши матеріали адміністративного провадження та оцінивши вимоги останнього поряд з сукупністю інших наявних доказів вини правопорушника у порушенні Правил дорожнього руху, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення.

Обставини вчиненого порушення ОСОБА_3 ПДР підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 26 березня 2012 року (а.с.1), з якого вбачається, що у вказаний день о 23 год. 07 хв. останній в м. Хмельницькому, по вул. Проспект Миру, 102, керував транспортним засобом марки „ЗАЗ 110307", державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння (а.с.1), який підтверджено висновком медичного огляду №1280 (а.с.2).

Від надання пояснень та підпису по суті правопорушення він в присутності двох свідків відмовився.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а так само її ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є адміністративним проступком і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненому правопорушенні, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП з врахуванням характеру вчиненого, конкретних обставин по справі та особистості винного.

Разом з тим, доводи правопорушника про обрання щодо нього адміністративного стягнення у вигляді 2600 грн. штрафу без належного врахування судом обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, заслуговують на увагу.

Так, судом всупереч загальних правил накладення стягнення, регламентованих ст.ст. 33-35 КУпАП, ОСОБА_3 належним чином не вмотивовано призначення адміністративного стягнення саме у вигляді штрафу, хоча санкція ст. 130 ч.1 КУпАП передбачає і інші види стягнень.

Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження та з його пояснень в апеляційному суді він працює на тимчасових роботах, постійного заробітку немає, на його утриманні знаходиться малолітня дитина та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за останньою.

Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_3 обрано адміністративне стягнення, є альтернативною, що давало можливість місцевому суду застосувати до нього, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім штрафу, або ж громадські роботи, або ж адміністративний арешт.

В апеляційній скарзі правопорушник просить застосувати до нього за вчинене правопорушення адміністративне стягнення саме у вигляді громадських робіт, посилаючись при цьому на вищенаведені обставини, які об'єктивно характеризують його як особистість та підтверджують важкий матеріальний стан сім'ї, в якій він проживає.

Заміна призначеного місцевим судом адміністративного стягнення у вигляді штрафу на інше стягнення, яке передбачене в санкції вказаної частини статті Закону, за якою притягується до відповідальності особа, узгоджується з загальними засадами застосування такого з метою виховання особи, яка вчинила адмінправопорушення, з додержання законів України, поваги до правил співжиття та виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, така заміна не буде суперечити вимогам частини дев'ятої ст. 294 КУпАП і ґрунтуватиметься на об'єктивності, законності та справедливості в прийнятті рішення в конкретному випадку.

Призначення ж порушнику адміністративного стягнення у вигляді штрафу фактично зобов'яже його сім'ю погашати відшкодування з коштів, які виділяються державою на утримання малолітньої дитини.

Одночасно з наведеним, при обранні ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт слід врахувати крім обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ще й обставини, коли він, при його скоєні, усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачав можливість настання шкідливих наслідків (ст. 10 КУпАП), що зобов'язує апеляційну інстанцію призначити його в максимальному розмірі.

За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують, з однієї сторони, вину ОСОБА_3 в порушенні п. 2.9 ПДР України, а з іншої -суттєво пом'якшують її, вважаю за необхідне змінити постанову місцевого суду в частині обрання щодо нього адміністративного стягнення.

З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Апеляцію ОСОБА_3 задовільнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 10 квітня 2012 року щодо ОСОБА_3 в частині призначення адміністративного стягнення змінити.

Стягнення, призначене йому місцевим судом за ст. 130 ч.1 КУпАП у вигляді 2600 грн. штрафу, замінити громадськими роботами на строк 50 (п'ятдесят) годин.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області /підпис/


З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області М.І. Суслов



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація