Судове рішення #23146830

копія

Справа №11/2290/343/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Горщар А.Г.

Категорія: ст.368 ч.3 КК України Доповідач Лінник П.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


16.05.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого -судді Лінника П.О.,

суддів Козачка С.В., Матущака М.С.,

з участю прокурора Гаврилюк І.О.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 -адвоката ОСОБА_1 на вирок Полонського районного суду від 22 березня 2012 року , -

в с т а н о в и л а:

Вироком Полонського районного суду від 22 березня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Хмельницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ч.3 ст.368 із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, крім житла.

Зараховано у строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_2, як затриманого, з 10 по 11 листопада 2011 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній, у вигляді застави, який зберігає свою дію до набрання вироком законної сили.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він працюючи згідно наказу начальника УМВС України в Хмельницькій області за №270 о/с від 29.08.2011 року на посаді старшого слідчого відділу розслідування дорожньо -транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Хмельницькій області та маючи спеціальне звання підполковника міліції, 12 вересня 2011 року прийняв до свого провадження кримінальну справу, що була порушена 11.09.2011 року по факту ДТП, яка мала місце 10.09.2011 року на автодорозі Новоград -Волинський -Старокостянтинів, при якій водій легкового автомобіля „Субару Легасі", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, допустив зіткнення з гужовою повозкою, внаслідок чого загинув потерпілий ОСОБА_4

Під час розслідування цієї кримінальної справи, 21 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з проханням передати йому на зберігання зазначений автомобіль, який у той час знаходився на штрафному майданчику Полонського райвідділу міліції Хмельницької області, на що ОСОБА_2 відповів про можливість вирішення даного питання лише після проведення по справі усіх слідчих дій.

8 листопада 2011 року під час чергової зустрічі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля приміщення Полонського райвідділу міліції, ОСОБА_2 з метою отримання хабара став умисно створювати умови, за яких ОСОБА_3 вимушений був давати хабар, щоб отримати на зберігання свій автомобіль, який все ще знаходився на штраф майданчику Полонського РВ.

При цьому ОСОБА_2 повідомив, що для позитивного вирішення питання про передачу для ОСОБА_3 на зберігання легкового автомобіля, необхідно отримати згоду працівників прокуратури, зокрема, заступника прокурора району.

Після цього ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, щоб створити видимість придуманої ним версії, приїхали до приміщення Полонської районної прокуратури, де ОСОБА_2 зустрівся із заступником прокурора району з приводу службових питань. Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 повернулись до Полонського райвідділу міліції, де ОСОБА_2 поставив перед ОСОБА_3 вимогу, що за передачу йому для подальшого зберігання легкового автомобіля, йому необхідно заплатити 300 доларів США, тільки після цього він погодить це питання з працівниками прокуратури.

З такою вимогою ОСОБА_2 як слідчого, ОСОБА_3 змушений був погодитись при умові, що вказану суму доларів він йому дасть наступного дня.

9 листопада 2011 року біля 14 год. дня ОСОБА_3 прибув до Шепетівського МВ УМВС України у Хмельницькій області, де при зустрічі з ОСОБА_2 останній став пояснювати, що заступник прокурора району не дає згоди на повернення автомобіля, та зразу ж після цього здійснив телефонну розмову із заступником прокурора по службовим питанням, а по завершенню якої повідомив ОСОБА_3, що така згода отримана.

Після чого ОСОБА_2 у службовому кабінеті Шепетівського МВ виготовив два примірники постанови, датованої 9 листопада 2011 року про приєднання до кримінальної справи речового доказу -автомобіля „Субару Легасі", реєстраційний номер НОМЕР_1 і передачу його під розписку на зберігання ОСОБА_3, та супровідний лист на ім'я начальника Полонського РВ про зберігання речових доказів.

Потім ОСОБА_2 роз'яснив ОСОБА_3 порядок одержання свого автомобіля із штраф майданчика Полонського РВ, поставив письмову резолюцію на заяві написаній ОСОБА_3, згідно якої дозволив віддати останньому легковий автомобіль та відібрав у нього розписку про одержання ним автомобіля, а також склав і передав для ОСОБА_3 два примірники довідок про те, що автомобіль „Субару Легасі" був пошкоджений.

При цьому ОСОБА_2 уточнив у ОСОБА_3 чи є у нього обумовлені 300 доларів США та запропонував їхати за ним у місто Полонне.

В цей же день 9 листопада 2011 року біля 15 год. у м. Полонне, по вул. Л. Українки неподалік прокуратури району ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_2 передав для останнього 300 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 2394 грн. 21 коп. з якими ОСОБА_2 тут же був затриманий.

В поданій на вирок суду апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 -адвокат ОСОБА_1 не оскаржуючи вірності кваліфікації злочинних дій ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України та повного доведення його вини у скоєні цього злочину при викладених у вироку суду обставинах, просить змінити вирок суду, застосувавши до засудженого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на те, що вирок суду щодо ОСОБА_2 є занадто суворим, оскільки на думку апелянта, призначене покарання не відповідає ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину та особі засудженого. При цьому апелянт зазначає, що засуджений повністю визнав свою вину у скоєному злочині, щиро кається та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, на утриманні має неповнолітню дитину та похилого віку хворого батька, до відповідальності притягується вперше, за час роботи 4 рази нагороджувався наказом УМВС України „За сумлінну службу" 3 та 2 ступенів, „За зразкове провадження досудового слідства", сам хворіє невиліковною хворобою -цукровий діабет ІІ тип середньої важкості, хронічний гепатит (т.2, л.с.73), позицію державного обвинувача, який просив суд призначити покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст.75 КК України.

Апеляцію свого захисника повністю підтримав і засуджений ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляції, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчинені ним злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України при викладених у вироку суду обставинах.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні в передбаченому законом порядку і не оскаржується будь -ким із учасників судового розгляду справи, в тому числі і самим засудженим ОСОБА_2, який повністю визнав свою вину в скоєному, як у суді першої, так і апеляційної інстанції та щиро кається у вчиненому.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у значному розмірі (більше п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян) поєднане з вимаганням у виді умисного створення умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, є вірною.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України „Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів".

Місцевий суд призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 дійшов до обґрунтованого висновку про те, що покарання за ч.3 ст.368 КК України має бути призначене із застосуванням вимог ст.69 КК України з врахуванням пом'якшуючих обставин, якими місцевий суд визнав щире каяття засудженого в скоєному та активне сприяння ним у розкритті злочину.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується по місцю своєї роботи, де бездоганно пропрацював 21 рік і 4 рази нагороджувався наказом УМВС України, має на утриманні неповнолітню дитину, яка навчається на 1 курсі ВУЗу, хвору дружину та похилого віку хворого батька, сам хворіє невиліковною хворобою - цукровий діабет ІІ тип, середньої важкості, хронічний гепатит, що будь -яких тяжких наслідків від його злочинних дій не настало, щиро кається у скоєному.

Сукупність усіх цих обставин свідчить про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання за вчинений ним тяжкий злочин з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Тому з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок місцевого суду та звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного йому покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України протягом певного іспитового строку з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п.2 ч.1 ст.76 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Полонського районного суду від 22 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити.

За ч.3 ст.368 із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням прав обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно п.2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.

В решті цей вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.О.Лінник


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація