АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/2090/2385/2012 р.

Справа № 2-1035/11 Головуючий І-ої інстанції: Костенко Т.М.

Категорія: договірні Доповідач: Івах А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Івах А.П.,

суддів - Пшенічної Л.В., Борової С.А.,

при секретарі -Чабан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 вересня 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит»про розірвання кредитного договору, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 року публічне акціонерне товариство (далі -ПАТ) «Банк «Фінанси і Кредит» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, який остаточно уточнило 4 квітня 2011 року та просило: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 22 липня 2008 року, яка станом на 10 лютого 2011 року становила 133 320, 80 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України є сумою еквівалентною 1 061 233, 56 грн. та 1 154 866, 81 грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно -двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною 257 000 грн.; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, посилалось на те, що 22 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси і Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»та ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 073/21-И, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 100 000 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 17 % річних, з кінцевим терміном повернення 22 липня 2023 року.

Також 22 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором було укладено договори: між ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»і ОСОБА_2, ОСОБА_1 -договір поруки № 073/21-И-П, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань, та між ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»і ОСОБА_2 -договір іпотеки, згідно якого відповідачка передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, зобов'язань взятих на себе за кредитним договором не виконувала належним чином, у зв'язку з чим, станом на 10 лютого 2011 року у неї утворилась заборгованість.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов, в якому просила розірвати кредитний договір, посилаючись на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні кредитного договору. Вважала, що вимога банку щодо дострокового повернення кредитних коштів, є саме такою обставиною, на яку вона не розраховувала при укладенні кредитного договору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 вересня 2011 року позов ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» задоволено.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»суму заборгованості за кредитним договором від 22 липня 2008 року у розмірі 133 320, 80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ є сумою еквівалентною 1 061 233, 56 грн.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2, ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 липня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний № у реєстрі прав власності на нерухоме майно 6134761, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною 257 000 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»суму пені за кредитним договором у розмірі 1 154 866, 81 грн. та судові витрати: судовий збір -по 850 грн. з кожного, з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи -по 60 грн. з кожного.

Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилається на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

За положеннями ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що 22 липня 2008 року між сторонами було укладено спірний договір кредиту, відповідно до умов якого позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100 000 доларів США на строк до 22 липня 2023 року зі сплатою 17 % річних за користування кредитом, а остання у свою чергу зобов'язалась відповідно з графіком погашати кредит та відсотки. Своїх зобов'язань не виконувала належним чином, кредит та відсотки не сплачувала.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого за невиконання ОСОБА_2 умов кредитної угоди останній зобов'язався відповідати перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник та договір поруки, який укладено між банком і ОСОБА_2, за яким вона передала банку квартиру АДРЕСА_1.

За цим договором іпотекодержатель має право: звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання воно не буде виконане належним чином; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки погасити заборгованість відповідача за основною угодою, а також проценти за користування кредитом, комісійну винагороду за кредитним договором, неустойку за іпотечним договором або за кредитним договором, збитки, завдані про строчкою платежів за вказаним договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки; достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання умов кредитного договору; обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами договору кредиту від 22 липня 2008 року банк виконав узяті на себе зобов'язання, передав грошові кошти ОСОБА_2, а остання взятих на себе зобов'язань по погашенню кредиту та відсотків належним чином не виконувала. За порушення зобов'язання умовами договору передбачена відповідальність згідно з чинним законодавством. При цьому, суд керувався вимогами ст. ст. 554, 572, 575, 589, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку».

Висновок суду ґрунтується на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, відповідає вимогам діючого законодавства.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів, суд першої інстанції не звернув уваги та не з'ясував чи була дотримана процедура досудового врегулювання спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Наявні у матеріалах справи ксерокопії вимог на ім'я ОСОБА_2 від 24 березня 2009 року (а. с. 35) та на ім'я ОСОБА_1 від 24 березня 2009 року (а. с. 22) та від 6 квітня 2009 року (а. с. 32) свідчать про те, що позивач повідомив відповідачів про свою вимогу дострокового повернення повної, з урахуванням строкової заборгованості позичальника за кредитним договором, суми наданого кредиту та несплаченого ним кредиту, процентів за його користування.

Невиконання вимог частини 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»щодо не направлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання у строк, визначений законом або договором, в якому мають бути зазначені законом відомості про зміст порушення зобов'язань є підставою для відмови в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому дійшов висновку, який не відповідає конкретним обставинам справи. Відповідно до положень ст. 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідач своїх зобов'язань не виконав та правомірно стягнув на користь позивача грошову суму за кредитним договором з відсотками, заборгованість по ним та пеню та ухвалив у цій частині рішення таке, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Рішення в частині щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кредитним договором № 073/21-И від 22 липня 2008 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині, яким у задоволенні позову слід відмовити, оскільки вказані позовні вимоги позивачем заявлені передчасно, без належного виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції -зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 вересня 2011 року змінити:

Скасувати його в частині щодо звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості, на предмет іпотеки -квартири АДРЕСА_1, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною 257 000 грн.

У задоволенні позову у цій частині публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси і Кредит» відмовити

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: