ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.06.2006 року Справа № 16/11
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Іноземцевої Л.В.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначений розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.05.2006.
При секретарі
судового засідання Черніковій Я.В.
та за участю представників сторін:
від позивача Калюжний Ю.В., за дов. від 10.02.2006 № 77 Ферсюк Н.В., за дов. від 04.05.2006 № 11
від відповідача Спіцина Н.Ф., за дов. від 10.05.2006 № 1502
Розглянувши
апеляційну скаргу Асоціації „Правовий захист підприємств”, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 06.03.2006
у справі № 16/11 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Асоціації „Правовий захист підприємств”, м.Луганськ
до відповідача Закритого акціонерного товариства Промінвестбанк
в особі філії „Луганське Центральне відділення
„Промінвестбанк”, м.Луганськ
про стягнення 14082 грн. 31 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.2006 у справі № 16/11 (суддя Шеліхіна Р.М.) відмовлено у задоволенні позову Асоціації „Правовий захист підприємств”, м.Луганськ, до Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) Промінвестбанк в особі філії „Луганське Центральне відділення „Промінвестбанк”, м.Луганськ про стягнення шкоди у сумі 14082 грн. 31 коп.
Рішення суду з посиланням на частину 3 статті 1068, статтю 1073 Цивільного кодексу (ЦК) України, пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі –Інструкція № 22), мотивоване тим, що банк зобов”язаний провести банківські операції по рахунку клієнта за умови отримання банком розрахункових документів від клієнта. Асоціацією „Правовий захист підприємств” не доведено факту отримання банком розрахункових документів від клієнта (позивача у справі); обставини внесення відповідачем виправлень у платіжні доручення позивача, надходження та отримання відповідачем даних розрахункових документів позивача для здійснення операцій на його рахунку не підтверджені належними доказами і не відповідають фактичним обставинам правовідносин сторін за договором банківського рахунку, у зв”язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про неналежне виконання відповідачем умов договору та порушення статей 1068, 1073 Цивільного кодексу України.
Асоціація „Правовий захист підприємств” (позивач у справі), не погодившись з прийнятим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду через порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що висновок суду про ненадання до установи банку платіжних доручень є необгрунтованим, оскільки факт отримання платіжних доручень та повернення їх без виконання підтверджений відповідачем у листі від 30.11.2005 № 07/2009 та у судовому засіданні. Позивач вважає, що названими діями відповідач порушив пункти 1, 3 статті 1068 ЦК України, пункти 2.19, 3.8 Інструкції № 22, у зв”язку з чим повинен сплатити позивачеві збитки відповідно до статті 1073 ЦК України.
Крім того, заява відповідача про фіктивність договору, укладеного між позивачем та ТОВ „Луганськ-ОЙЛ”, на підставі відсутності руху коштів на розрахунковому рахунку позивача не може бути прийнята до уваги, оскільки це стосується лише позивача та його контрагентів. У матеріалах справи є копія договору, укладеного між позивачем та ТОВ „Луганськ-ОЙЛ” про надання послуг та лист керівництва ТОВ „Луганськ-ОЙЛ”, надісланий на адресу позивача з повідомленням про розірвання договору на підставі невиконання зобов”язань позивача перед Державним бюджетом України, який судом не прийнятий до уваги.
З вини відповідача Пенсійним фондом України у Ленінському районі м.Луганська винесене рішення про застосування фінансових санкцій до позивача у справі, яке отримано позивачем після відкриття провадження у справі, що також не прийнято судом до уваги і назване рішення не залучено до матеріалів справи.
ЗАТ Промінвестбанк в особі філії „Луганське Центральне відділення „Промінвестбанк” (відповідач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення, при цьому посилаючись на те, що згідно пункту 2.14 Інструкції № 22 відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення є заповнення в ньому реквізиту „Дата надходження” і ця відмітка є підтвердженням отримання платіжних документів банком. Ініціювання переказу вважається завершеним саме з дати прийняття банком платника розрахункового документу до виконання.
В даному випадку сам факт прийняття банком платіжних документів 17.10.2005 був відсутній, що і відображено в рішенні суду.
Фактично чек на виплату заробітної плати за вересень і жовтень 2005 року і відповідні платіжні доручення з посиланням на отримання заробітної плати по чеку 18.11.2005 отримано філією 18.11.2005 і в той же день проведено платежі, що підтверджується відповідними відмітками на платіжних документах, примірники яких були надані суду, а копії додані до справи.
Таким чином, при розгляді спору не було встановлено порушення відповідачем умов договору банківського рахунку, в тому числі не встановлено факту несвоєчасного перерахування коштів клієнта, а тому за відсутності доказів вини відповідача в задоволенні позову правомірно відмовлено.
Безпідставність вимог позивача щодо неотримання доходу з вини банку за договором про надання послуг обгрунтовано відповідачем відсутністю фактичної дії договору з моменту укладення до його розірвання, що підтверджено фактом ненадходження платежів за договором протягом жовтня, листопада 2005 року, відображеним на рахунку позивача.
Твердження позивача відносно неприйняття судом до уваги прохання про залучення до матеріалів справи рішення Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій не відповідає дійсності, оскільки в листі від 10.02.2006 позивач вказував, що штрафні санкції нараховані в результаті самоперевірки.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
07.06.2005 між сторонами у справі укладений договір банківського рахунку № 7-07-232, предметом якого є відкриття банком поточного рахунку клієнту і здійснення розрахунково-касового обслуговування (т.І, а.с.10-13).
29.12.2005 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ЗАТ Промінвестбанк в особі філії „Луганське Центральне відділення „Промінвестбанк” про стягнення сплаченої позивачем пені за несвоєчасну сплату відрахувань до Пенсійного фонду України у розмірі 81 грн. 85 коп. та до податкової служби у розмірі 00 грн. 46 коп., матеріальної шкоди у розмірі 7000 грн. та моральної шкоди у розмірі 7000 грн. (т.І, а.с.2-6).
У позовній заяві Асоціація „Правовий захист населення” вказує, що 17.10.2005 нею подано відповідачеві декілька платіжних доручень для списання з її рахунку грошових коштів на сплату обов”язкових платежів до бюджету і страхових внесків, пов”язаних з виплатою заробітної плати. Позивач стверджує, що працівник банку зробив виправлення в деяких платіжних дорученнях і ці платіжні доручення були повернуті позивачеві для опрацювання з урахуванням виправлень. Позивач вказує що він виконав вимогу працівника банку та виправив платіжні доручення. Внаслідок того, що за вимогою робітника банку позивач був змушений двічі складати платіжні доручення, надати чек на одержання готівки для заробітної плати 17.10.2005 не удалося, оскільки операційний день банку закінчився в 15 год. 00 хв. У зв”язку з тим, що робітником банку був дописаний в графі „призначення платежу” реквізит „одержано за чеком 17.10.2005” позивач був позбавлений законної можливості надати чеки в інший день.
Банк в порушення пунктів 2.3.11, 2.3.18 договору банківського рахунку від 07.06.2005 № 7-07-232 не провів операції згідно направлених платіжних доручень, позивача про це не повідомив, а про непроведення банком платежів позивачу стало відомо лише 18.11.2005.
Позивач вважає, що неправомірними діями відповідача йому заподіяні збитки у вигляді сплаченої пені за несвоєчасну сплату обов”язкових платежів, неодержаних доходів у сумі 7000 грн. за договором на надання юридичних послуг з ТОВ „Луганськ-Ойл” та матеріальна шкода у сумі 7000 грн.
Відповідач відзивом від 20.01.2006 № 1393 та додатком до відзиву від 20.02.2006 № 13/318 проти позову заперечує та вказує декілька підстав, з приводу яких відповідач вважає позов необгрунтованим, а саме: відповідач зазначив про фіктивність факту укладення договору з ТОВ „Луганськ-Ойл”, оскільки позивач не має такого виду статутної діяльності як укладення господарських договорів, тобто, вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди безпідставні. Крім цього, відповідач зазначив, що платіжні доручення, з приводу неприйняття яких заявлено позов, банк взагалі не отримував, відмітка банку про одержання платіжних документів для здійснення банківських операцій на рахунку позивача –відсутня (т.І, а.с.31, 32, 98, 99).
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.2006 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (т.І, а.с.127-128).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 1068 Цивільного Кодексу України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до правил частини 3 статті 1068 Цивільного Кодексу України банк зобов”язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Договором банківського рахунку від 07.06.2005 № 7-07-232, укладеним між сторонами у справі, іншого строку не передбачено, тобто відповідач зобов”язаний здійснити перерахування платежів на підставі платіжного доручення позивача у той же день, коли банк отримав дане платіжне доручення.
Згідно з пунктом 2.14 Інструкції № 22 відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту „Дата надходження”, який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта встановлені статтею 1073 Цивільного кодексу України та передбачають, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом копії платіжних доручень, надані позивачем, не містять у встановленому місці на документі відмітки банку про прийняття до банківського обслуговування, тобто позивачем не доведений факт прийняття платіжних документів до банківського обслуговування.
Оскільки зобов”язання банку за розпорядженням клієнта перерахувати з його рахунку грошові кошти пов”язане та виникає з моменту надходження до банку відповідного розрахункового документу, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав виникнення такого зобов”язання банку та відсутність вини банку щодо несвоєчасного перерахування позивачем обов”язкових платежів.
Загальні положення про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди передбачають наявність вини, як підставу відповідальності за порушення зобов”язання чи за завдану шкоду.
Відсутність вини відповідача у спірних правовідносинах виключає його відповідальність за понесені позивачем збитки.
Крім того, слід зауважити на необгрунтованість та недоведеність позивачем заявленої до стягнення матеріальної та моральної шкоди, відсутність обгрунтованих розрахунків цих сум.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та правомірно відмовив у задоволенні позову.
З огляду на викладене апеляційна скарга Асоціації „Правовий захист підприємств” задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з’ясував всі обставини справи і приймаючи рішення не допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Рішення господарського суду Луганської області слід залишити без змін.
Керуючись ст.99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Асоціації „Правовий захист підприємств”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2006 у справі № 16/11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2006 у справі № 16/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Д.Ю.Перлов
Надруковано 5 примірників:
1-до справи
2-позивачу
З- відповідачу
4 - ГСЛО
5-до наряду