УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/926/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Редько Г.
"05" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРедько Г.В.
СуддівМоісеєнко Т.І., Полянської В.О.
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири, треті особи Комунальне підприємство «Орджонікідзе», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_11 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
Уточнивши свої вимоги, ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири.
Вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 в м Феодосія. Неодноразово з лютого по травень 2010 року відповідач затоплювала квартиру позивача. Провина відповідача у затопленні підтверджена актами. У результаті залиття квартири, позивачу спричинено матеріальну та моральну шкоду, у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 24900 грн. Вказаний розмір встановлений висновками експертизи. Також позивач просить стягнути з відповідача і моральну шкоду у розмірі 114899 грн. 30 коп.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 10418 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, вказавши точну дату затоплення 20.04.2010 року, не врахувавши, що позивач такої дати не вказував.
Апелянт посилається, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних відносин і не вірно встановив винну особу в затопленні, не врахувавши, що актом від 7 квітня 2010 року встановлено, що причиною проникнення води із системи опалення в квартирі АДРЕСА_2 в м Феодосія, власником якої вона являється, була колота батарея, розміщена у зазначеній квартирі. В свою чергу, причиною проникнення води в дану батарею, був відкритий вентиль на горищі над квартирою № 18 і відповідальним за це є Комунальне підприємство «Орджонікідзе».
Апелянт також посилається на те, що актом №18 від 20.04.2010 року встановлено, що залиття квартири позивача відбулося внаслідок проникнення води з системи опалення через колоту батарею у квартирі АДРЕСА_2 в м Феодосія, проте відсутності в зазначеному акті відомості про огляд квартири №18.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що її квартира відключена від системи теплопостачання, а тому в системі опалення її квартири не повинна була бути вода.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивачеві дійсно спричинено матеріальну шкоду, сума якої належним чином підтверджена. Крім того, відповідач є належним відповідачем, а тому позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, підлягають задоволенню у розмірі, встановленому висновком експерту, а саме, у розмірі 10418 грн. Також, суд першої інстанції, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, враховуючи глибину душевних страждань, які зазнала позивач внаслідок затоплення своєї квартири, її стан та вік, визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Відповідно до частини 1 статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України майнова та моральна шкода, завдані неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Обов'язковою умовою відшкодування є причинний зв'язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою особи.
Отже, положеннями наведених норм закону визначені підстави відповідальності за завдану неправомірними діями фізичний особі майнової і моральної шкоди особою, що її завдала , з яких суди повинні виходити при покладанні обов'язку по відшкодуванню шкоди.
За змістом п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно до статті 151 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2010 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу, і причиною якого є проникнення води з системи опалення через колоту батарею у квартирі АДРЕСА_2 в м Феодосія, що належить відповідачу. Розмір матеріальної шкоди встановлений висновком експерта №2813 від 27 грудня 2010 року. (а.с.41- 44).
Виходячи з наведеного, колегія суддів, вважає необґрунтованим посилання апелянта, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, вказавши точну дату затоплення 20.04.2010 року, та не врахувавши, що позивач такої дати не вказував, оскільки суд, задовольнивши частково позовні вимоги позивача та стягнувши з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 10418 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, та вказавши точну дату затоплення, повністю дотримався вимог статей 1166,1167 ЦК України в частині встановлення умови, що дії винної особи були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що у акті №18 від 20.04.2010 не має відомостей про огляд квартири №18, оскільки висновки про стан квартири апелянта зазначені в актах від 07 квітня 2010 року та 14 квітня 2010 року. (а.с.11-12).
Також не можна погодитися з посиланнями апелянта на те, що її квартира відключена від системи теплопостачання, а тому в системі опалення її квартири не повинна була бути вода, оскільки з листа КП «Орджонікідзе» вбачається, що квартира апелянта відключена від мережі теплопостачання саме у зв'язку з неодноразовим затопленням квартири позивача. (а.с. 170).
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
Отже, з врахуванням вищевикладеного , посилання апелянта , що суд першої інстанції не визначився з характером спірних відносин і не вірно встановив винну особу в затопленні є неспроможними, оскілки належних доказів такого твердження суду надано не було.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_11 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року - відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Г.В. Редько Т.І. Моісеєнко В.О. Полянська