УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/917/2012Головуючий суду першої інстанції:Муратова Ж.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Редько Г.

"05" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В.

СуддівМоісеєнко Т.І., Полянської В.О.

При секретаріРемез Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк» «Дельта», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. Згідно до умов зазначеного договору, позивач надав відповідачу кредит, шляхом відкриття відновлювальної і відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000, 00 грн., встановивши на день укладення договору ліміт кредитної лінії на рахунку - 3000,00 грн. Відповідач порушила умови договору, у зв'язку із чим станом на 21.12.2011 року вона має заборгованість на загальну суму - 2945 грн. 62 коп., яка складається з тіла кредиту.

Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2012 року позов ПАТ «Дельта Банк» було задоволено повністю, стягнено з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у сумі 2945,62 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з спливом позовної давності.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач своїми неправомірними діями, які виразилися у неодноразовому погрожуванні притягненням до кримінальної відповідальності її сусідки ОСОБА_7, примусив її частково погасити заборгованість після спливу позовної давності, а отже, вона вважає, що не був перерваний строк позовної давності.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку, що позивач не пропустив строк позовної давності.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.12.2007 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк» «Дельта», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_6, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у відповідача внаслідок неналежного виконання умов договору утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений у зобов'язанні строк (термін).

Судом першої інстанції вірно встановлені правовідносини, які виникли між Банком та відповідачем та які регулюються статтями 549-551,1048,1049,1054 -1057 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст.549-551,1048,1049,1054 - 1057 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені в договорі. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк» «Дельта», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 002-11973-271207 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, згідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000. 00 грн., встановивши на день укладення договору ліміт кредитної лінії на рахунку - 3000.00 грн. (а. с. 5 - 6).

Свої зобов'язання за договором банк виконав, надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000, 00 грн., встановивши на день ухвалення договору 27.12.2007 року, ліміт кредитної лінії в сумі - 3000, 00 грн., проте відповідач порушила свої зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Колегія суддів не погоджується з посиланнями апелянта на те, що позивач неодноразово погрожував притягненням до кримінальної відповідальності її сусідки ОСОБА_7, що призвело до примушування апелянта таким чином погасити заборгованість, оскільки зазначене не доведено жодними належними письмовими доказами, та не є предметом даного спору.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку, що позивач не пропустила строк позовної давності, оскільки строк позовної давності перервався вчиненням позивачем дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, а саме: частковим погашенням заборгованості по зазначеному вище кредитному договору.(а.с.14).

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції допустив порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Редько Г.В. Моісеєнко Т.І. Полянська В.О.