Судове рішення #23138673

Справа № 1490/2311/12 31.05.2012 < Дата розгляду справи > 31.05.2012


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >


Справа № 22-ц/1490/1605/12 Суддя першої інстанції Тихонова Н.С.

Категорія 27 Суддя - доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


31 травня 2012 року м. Миколаїв


Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Шаманської Н.О., Царюк Л.М.,

при секретарі Бобуйок І.Ф.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2012 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -


В С Т А Н О В И Л А:


9 серпня 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов обґрунтовувало тим, що 20 липня 2006 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 15000 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки позивальник не виконує своїх зобов'язань щодо погашення кредиту і станом на 30 квітня 2011 року у нього утворилася заборгованість на суму 24148 грн. 76 коп., яку відповідач добровільно відмовляється погасити, то позивач просив стягнути з нього цю заборгованість.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2006 року в розмірі 23022 грн. 63 коп., яка складається із 12179.28 грн. - заборгованість за кредитом; 9843,35 грн. - заборгованість по процентам; 500 грн. - заборгованість по комісії; 500 грн. - штраф. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Також стягнуто судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оцінивши надані сторонами докази суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання кредитних коштів згідно з письмовим договором, та обов'язку відповідача повернути отримані кредитні кошти на умовах договору.

Однак, суд помилково визнав доведеним обов'язок позивача щодо сплати заборгованості по комісії за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 20 липня 2006 року за заявою ОСОБА_2 було укладено письмовий договір на видачу кредитного ліміту в розмірі 15000 грн. на кредитну карту з базовою процентною ставкою 30% та порядком погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. Відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 та погодився, що ця заява разом з умовами про надання банківських послуг, правилами користування платіжною картою складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.6).

Станом на 30 квітня 2011 року за розрахунком банківської установи відповідач мав заборгованість у розмірі 24148 грн. 76 коп., яка складається:

12179, 28 грн. - заборгованість за кредитом; 9843.35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1126.13 коп. - штраф (процентна складова) (а.с. 3-5).

Згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредиту.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, розроблених самим же ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі - Умови та Правила), встановлено, що для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту карту, її вид та строк дії визначено в заяві і в пам'ятці клієнта, внаслідок підписання якого клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, що вказана в розділі «Відмітки банку» в заяві (п.п. 3.1). Цими ж умовами передбачена сплата комісії та штрафу, проте не конкретизовані розміри комісій та неустойки (а.с.7-8).

Стаття 526 ЦК України зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 1050 ЦПК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Оскільки місцевим судом встановлено факт укладання між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 договору про надання кредитного ліміту, а також факт належного виконання позивачем умов договору та неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, то суд першої інстанції правильно визначив, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентам за користування кредитом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також колегія погоджується з висновками суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у виді процентної складової.

Разом з тим, при стягненні заборгованості по комісії за користування кредитом суд першої інстанції не врахував, що Умовами та Правилами, з якими 20 липня 2006 року ознайомлений позивач, не передбачено конкретний розмір комісії за користування кредитом.

За такого, доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що конкретний розмір комісії за користування кредитом умовами договору не визначені, а тому ці зобов'язання не підлягають виконанню.

Таким чином, рішення місцевого суду в частині стягнення 500 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

На підставі викладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 12179.28 грн. - заборгованість за кредитом; 9843.35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штрафу, а всього на суму - 22522.63 грн.

Доводи апелянта про те, що договір кредитування не укладався, а відтак відсутні будь-які договірні зобов'язання між сторонами, не можуть бути взяті до уваги, оскільки як встановлено судом між сторонами укладено договір в простій письмовій формі, в якому визначено суму кредитного ліміту, порядок його погашення, дата укладення, що збігається з датою відкриття карткового рахунку. Строк дії договору визначений строком дії отриманої картки.

Ця угода не протирічить положенням ст.ст. 1054, 1056 ЦК України та вимогам ст. 1055 ЦК України.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги й про застосування позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення відсотків, штрафу та пені, оскільки як встановлено судом у відповідача існує заборгованість за користування кредитом, на яку відповідно нараховуються й проценти за його користування, штраф є одноразовою фіксованою сумою, а пеня взагалі не входить до сукупності нарахованої заборгованості.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,



В И Р І Ш И Л А:


Апеляційну скаргу представника відповідача - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2012 року в частині стягнення 500 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом скасувати з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.




Головуючий



Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація