АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «08» травня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Струбіцька О. М.
суддів Кузняка В.О., Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
та захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 березня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, -
Засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Чернівецькій області 900 грн. 48 коп. вартості проведеної експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь обласної комунальної установи Лікарні швидкої медичної допомоги 4078, 74 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено засудженому ОСОБА_2 попередньо обрану утримання під вартою.
Згідно вироку, підсудний ОСОБА_2 09 вересня 2011 року приблизно 0 23.30 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля під'їзду АДРЕСА_2
Справа №2490/11-224/2012р. Головуючий у І інстанції: Гончарова І.М.
Категорія: ст. 121 ч. 1 КК України Доповідач: Струбіцька О.М.
АДРЕСА_2 зустрів потерпілого ОСОБА_3 з яким розпивали спиртні напої. Під час цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 дістав з правої кишені штанів ніж господарсько-побутового призначення, яким умисно наніс ОСОБА_3 чотири удари в живіт та поперекову ділянку спини, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів, ускладнених серозно-фібринозним перитонітом, які згідно висновку судово-медичного експерта №1892 від 30.09.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя; а також ушкодження у вигляді непроникаючих ран в поперековій та черевній ділянці, які згідно висновку судово-медичного експерта №1892 від 30.092011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я; ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого плеча, які згідно того ж висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
На вказаний вирок захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засуджений ОСОБА_2 подали апеляції.
Захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить вирок районного суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 зі ст. 121 ч. 1 КК України на ст. 124 КК України та пом'якшити йому призначене покарання. При цьому посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, також суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, у вироку послався на достовірно не перевірені докази, які отримані і знаходяться у матеріалах справи, показанням потерпілого і свідків не надана належна юридична оцінка, суд неправильно застосував кримінальний закон. Вважає, що засуджений ОСОБА_2 діяв у стані необхідної оборони
Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок районного суду змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 121 ч. 1 КК України на ст. 124 КК України та пом'якшити йому призначене покарання. Посилається на те, що він застосував ніж тільки для того, щоб звільнитися від захвату рук потерпілого ОСОБА_3, який тримав його за шию і душив, та випадково попав ножем в область живота, оскільки ОСОБА_3 не припиняв своїх хуліганських дій він наніс йому ще три удари ножем в область спини. Крім того вказує, на те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, проживав без батька з матір'ю, яка потребує матеріальної допомоги та сестрою, позитивно характеризується за місцем проживання та за час проходження служби в армії, те, що потерпілий до нього ніяких претензій не має і просить його суворо не карати.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав свої апеляції та просив задовольнити апеляційні вимоги, прокурора, яка просила відмовити у задоволенні апеляцій, вивчивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково.
Винність засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння при обставинах, наведених у вироку підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Посилання апелянтів про перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 із ст. 121 ч. 1 КК України на ст. 124 КК України є безпідставними, оскільки судом достовірно встановлено, що засуджений умисного наніс потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Заперечення засудженим своєї вини у вчиненні умисного злочину спростовані матеріалами справи.
Доводи апеляцій спростовуються правильними висновками суду про те, що ОСОБА_2 не діяв в стані необхідної оборони, оскільки інтенсивність і характер дій потерплого по відношенню до підсудного ОСОБА_2 не давали йому підстави сприймати загрозу з його боку життю та здоров'ю як реальну.
Так ОСОБА_2 дійсно отримав від потерпілого легкі тілесні ушкодження у вигляді садна носа, однак у потерпілого не було сторонніх предметів, якими він міг заподіяти реальну шкоду життю ОСОБА_2, а він у відповідь застосував ніж.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, ОСОБА_2 не намагався ухилитися і запобігти конфліктній ситуації, а умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 ножове поранення живота, спрямувавши удар в життєво-важливий орган.
При призначенні засудженому ОСОБА_2 міри покарання, районний суд у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КПК України, суд вказав ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, злочин ним вчинено в стані алкогольного сп'яніння, протиправну поведінку, яка передувала вчиненню ОСОБА_2 злочину, дані про особу винного, те що він позитивно характеризується за місцем проживання прийшов до правильного висновку про те, що виправлення засудженого не можливе без ізоляції від суспільства, обґрунтовано застосував ст.69 КК України .
Разом з тим, призначаючи покарання, районний суд, у повній мірі не взяв до уваги ту обставину, що вчиненню злочину ОСОБА_2 передувала протиправна поведінка потерпілого, та думку потерпілого, який цього не заперечував та просив підсудного суворо не карати, а тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції шляхом пом'якшення засудженому покарання, оскільки ці обставини в сукупністі із вищевказаними є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_2 злочину.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 367, 377, КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині призначення йому покарання.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 121 ч.1 КК із застосуванням ст.69 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий: О.М. Струбіцька
Судді: В.О. Кузняк
В. Ф. Кифлюк