Справа № Провадження №22-ц-778/12 22-ц/1090/3042/12 Головуючий у І інстанціїВерещак А.М.
Категорія46Доповідач у 2 інстанції Олійник
27.04.2012
УХВАЛА
Іменем України
22 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Панасюка С.П., Рудніченко О.М.
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства «КАН», третя особа: Українська товарна біржа, про розподіл спільного майна подружжя, визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору оренди,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з первісним позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі від 10 серпня 1996 року і за час подружнього життя придбали DVD-плеєр „Samsung" вартістю 1500 грн., телевізор „Sоnу" вартістю 5200 грн., комп'ютер вартістю 8000 грн., комп'ютерний стіл вартістю 300 грн., музичний центр вартістю 1000 грн., газову плиту вартістю 800 грн., витяжку вартістю 300 грн., холодильник „Ariston" вартістю 4500 грн., пилосмок „Samsung" вартістю 500 грн., пральну машинку „Ariston" вартістю 1500 грн., кухонний гарнітур вартістю 3000 грн., м'який куточок (диван і два крісла) вартістю 6000 грн., меблеву стінку вартістю 4500 грн., спальний гарнітур вартістю 4000 грн., стіл кухонний та стільці вартістю1500 грн., мікрохвильову піч „LG" вартістю 1500 грн., бойлер „Gorenie Ctiki" вартістю 1000 грн., шафу-купе в коридор вартістю 3500 грн., тюль вартістю 2300 грн. (зала 800 грн., спальня 1200 грн., кухня 300 грн.), карнизи вартістю 600 грн., килими вартістю 4000 грн., штори вартістю 2000 грн., гарнітур у ванну кімнату вартістю 700 грн., а всього майна на суму 58200 грн., що є майном подружжя і підлягає розподілу в рівних частинах.
В судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 та її представники підтримали позов і просили розділити майно, що є спільною власністю подружжя, виділивши за ОСОБА_3 у власність телевізор „Sony" вартістю 5200 грн., холодильник „Ariston" вартістю 4500 грн., пилосмок „Samayng" вартістю 500 грн., мікрохвильову піч „LG" вартістю 1500 грн., тюль вартістю 2300 грн. (зала 800 грн., спальня 1200 грн., кухня 300 грн.), штори вартістю 2000 грн., пральну машинку „Ariston" вартістю 1500 грн., стіл кухонний та стільці вартістю 1500 грн., а всього майна на загальну суму 19000 грн., відповідачу ОСОБА_5 виділити решту майна на загальну 19050 грн.
Також просили для розвитку і навчання визнати за дитиною -ОСОБА_6 право власності на комп'ютер вартістю 8000 грн. комп'ютерний стіл вартістю 300 грн.
ОСОБА_3 зустрічний позов не визнала, посилаючись на те, що автомобіль марки "Shevrolet Lacetti" не підлягає до розподілу, так як даний автомобіль був проданий під час перебування у шлюбі і гроші від продажу автомобіля були використані на потреби сім'ї. Не підлягає до розподілу також і автобус - автомобіль марки «Mersedes-Benz»(державний номерний знак НОМЕР_1), так як даний автомобіль був придбаний за гроші її матері і не є спільним майном подружжя. Так як, автобус придбаний за гроші матері, і на законних підставах був укладений договір купівлі-продажу автобуса, згідно якого було переоформлено право власності на автобус на ім'я її матері - відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_4, a тому вважала відсутніми підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу (біржової угоди № 853928) автобуса. Також на законних підставах був укладений договір оренди даного автобуса з ПП „К.А.Н.", так як власник автомобіля її матір - ОСОБА_4 має право передавати майно в оренду.
ОСОБА_2 та його представник первісний позов щодо розподілу майна подружжя визнали частково і просили розділити майно подружжя, виділивши ОСОБА_2 у власність комп'ютерний стіл вартістю 300 грн., газову плитку вартістю 300 грн., витяжку вартістю 100 грн., кухонний гарнітур вартістю 700 грн., м'який куточок вартістю 3000 грн., меблеву стінку вартістю 2000 грн., спальні гарнітур вартістю 2000 грн., бойлер вартістю 800 грн., шафу-купе вартістю 3000 грн. карнизи вартістю 150 грн., гарнітур у ванну кімнату (частину гарнітуру, що залишилась в квартирі) в сумі 250 грн. При цьому просили визнати автомобіль марки „Mersedes Benz" (державний номерний знак НОМЕР_1) вартістю 8728 грн. 91 коп. майном подружжя, так як він був придбаний за спільні кошти, і виділити його у власність ОСОБА_2, а всього у власність виділити майна на загальну суму 99889 грн. 91 коп.
Також просили виділити ОСОБА_3 у власність автомобіль марки «Shevrolet Lacetti»вартістю 95640 грн. (що становить 12000 доларів США), телевізор вартістю 5200 грн., DVD плеєр вартістю 1500 грн., комп'ютер вартість 8000 грн., музичний центр вартістю 1000 грн., холодильник вартістю 4500 грн., пилосмок вартістю 500 грн., пральну машинку вартістю 1500 грн., мікрохвильову піч вартістю 1500 грн., тюль вартістю 2300 грн., килими вартістю 4000 грн., штори вартістю 2000 грн., гарнітур у ванну кімнату (частину гарнітуру) вартістю 250 грн., всього майна на суму 129390 грн., та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю у вартості часток у сумі 14750 грн., та судові витрати за правову допомогу в розмірі 1500 грн. і 950 грн. вартості експертизи.
Крім того, просив визнати недійсним укладений через Українську товарну біржу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договір купівлі-продажу (біржову угоду №853928) від 11 жовтня 2008 року автомобіля марки «Mersedes-Benz»(державний номерний знак НОМЕР_1), так як даний автомобіль є спільним майном подружжя і був проданий без згоди ОСОБА_2, а також просив визнати недійсним договір оренди автомобіля марки «Mersedes-Benz»(державний номерний знак НОМЕР_1), укладений 16 квітня 2009 року між Приватний підприємством «К-А-Н» та ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_4, так як даний автомобіль є спільним майном подружжя, а також без дозволу ОСОБА_2 був відчужений і переданий в оренду в той час, як на нього був накладений арешт.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2011 року первісний позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Вирішено розділити спільне майно подружжя, виділивши у власність
ОСОБА_2 комп'ютерний стіл вартістю
300 грн., газову плиту вартістю 300 грн., витяжку вартістю 100 грн., кухонний
гарнітур вартістю 700 грн., м'який куточок вартістю 3000 грн., меблеву стінку
вартістю 2000 грн., спальний гарнітур вартістю 2000 грн., бойлер вартістю 800 грн., шафу-купе вартістю 3000 грн., карнизи вартістю 150 грн., гарнітур у ванну кімнату вартістю 500 грн., DVD-плеєр вартістю 1500 грн., телевізор „SONІ" вартістю 5200 грн., комп'ютер вартістю 8000 грн., музичний центр вартістю 1000 грн., холодильник вартістю 4500 грн., пилосмок вартістю 500 грн., пральну машину вартістю 1500 грн., кухонний стіл і стільці вартістю 1500 грн., мікрохвильову піч вартістю 1500 грн., тюль вартістю 2300 грн., килими вартістю 4000 грн., штори вартістю 2000 грн., а всього майна на суму 46350 грн.
Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_2 різницю у вартості часток у майні подружжя в сумі 20469 грн. 95 коп.
У задоволенні решти позовних вимог за первісним та зустрічним позовами відмовлено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 225 грн. - половину вартості проведеної експертизи.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про зміну рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2011 року а саме:
Розділити спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_2 у власність: автомобіль «Mersedes-Benz», д.н.з НОМЕР_1 вартістю -87289грн. 91коп., та наявне в квартирі АДРЕСА_1 майно на загальну суму 12600 грн., а саме: комп'ютерний стіл 300грн., газову плиту - 300 грн., витяжку 100 грн., кухонний гарнітур 700 грн., м'який куточок 3000 грн., стінку 2000 грн., спальний гарнітур 2000 грн., бойлер 800 грн., шафу-купе 3000 грн., карнизи 150 грн., частково гарнітур у ванну кімнату - 250 грн., а всього майна на загальну суму 99889 грн. 91 коп.
Решту спільного майна виділити у власність ОСОБА_3, а саме: зарахувати їй автомобіль «Shevrolet Lacetti»вартістю 95640 грн. та решту спільного майна, яке перебуває у її володінні та користуванні, на суму 33750 грн., а саме: DVD-плеєр вартістю 1500 грн., телевізор - 5200 грн., комп'ютер - 8000 грн., музичний центр - 1000 грн., холодильник - 4500 грн., пилосмок - 500 грн., пральну машину 1500 грн., стіл кухонний та 4 стільці - 1500 грн., мікрохвильову піч - 1500 грн., тюль - 2300 грн., килими - 4000 грн., штори - 2000 грн., частково гарнітур у ванну кімнату - 250 грн., а всього майна на загальну суму 129390 грн.
Визнати недійсними договір купівлі-продажу (біржову угоду №853928) від 11 жовтня 2008 року автомобіля марки «Mersedes-Benz»(д.н.з.НОМЕР_1) та договір оренди цього ж автомобіля, укладений 16 квітня 2009 року між ПП «К-А-Н»та ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_4, як укладені без згоди етрашевського О.К. і під час накладення арешту.
Також апелянт просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 14750 грн. компенсації різниці у вартості часток у спільному майні подружжя, судові витрати по справі в повному розмірі в сумі 1500 грн. за надання юридичної допомоги, 450 грн. за проведення експертизи, витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення в сумі 240 грн. та оплату судового збору на суму 2550 грн.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. При цьому, відповідно до ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно зі ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, сторони по даній справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі від 10 серпня 1996 року і за час подружнього життя придбали телевізор «Sony»вартістю 5200 грн., холодильник «Ariston»вартістю 4500 грн., пилосмок „Samsung" вартістю 500 грн., мікрохвильову піч „LG" вартістю 1500 грн., тюль вартістю 2300 грн., штори вартістю 2000 грн., пральну машинку „Ariston" вартістю 1500 грн., стіл кухонний та стільці вартістю 1500 грн., музичний центр вартістю 1000 грн., газову плиту вартістю 300 грн., витяжку вартістю 100 грн., кухонний гарнітур вартістю 700 грн., м'який куточок (диван і два крісла) вартістю 3000 грн., меблеву стінку вартістю 2000 грн., спальний гарнітур вартістю 2000 грн., бойлер „Gorenie Ctiki" вартістю 800 грн., шафу-купе в коридор вартістю 3000 грн., карнизи 3 шт. вартістю 150 грн., гарнітур у ванну кімнату вартістю 500 грн., DVD-плеєр „Samsung" вартістю 1500 грн., килими вартістю 4000 грн, комп'ютер вартістю 8000 грн., комп'ютерний стіл вартістю 300 грн., автомобіль марки «Mersedes-Benz»(державний номерний знак НОМЕР_1) вартістю 87289 грн. 91 коп., автомобіль марки «Shevrolet Lacetti»вартістю 95640 грн. (що становить 12000 доларів СПІА). Визначена вартість майна сторонами не оспорювалась.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання ОСОБА_3 та її представника про те, що автомобіль марки «Mersedes-Benz»(державний номерний знак НОМЕР_1) було придбано не за гроші подружжя, а за гроші матері ОСОБА_3 - ОСОБА_4, так як в суді встановлено, що даний автомобіль був придбаний подружжям ОСОБА_3 під час шлюбу і якщо батьки сторін по справі давали гроші на придбання автомобіля, то дані гроші надавались виключно на потреби всієї родини ОСОБА_3, а тому посилання ОСОБА_3 на те, що автомобіль не є майном подружжя, безпідставні.
Таким чином, все майно, придбане під час спільного подружнього проживання, є майном подружжя, яке придбане на спільні гроші подружжя, в тому числі і автомобіль марки «Mersedes-Benz»(державний номерний знак НОМЕР_1), а тому підлягало розподілу між сторонами.
Також судом встановлено, що подружжям ОСОБА_3 придбано під час перебування в шлюбі і автомобіль марки «Shevrolet Lacetti», який був проданий подружжям під час перебування в шлюбі і кошти від продажу даного автомобіля подружжя використало на потреби сім'ї, а за таких обставин даний автомобіль не підлягав розподілу.
Крім того, ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд майном подружжя - автомобілем марки «Mersedes-Benz»і згідно договору купівлі-продажу (біржової угоди №853928) від 11 жовтня 2008 року продала даний автомобіль ОСОБА_4, а в подальшому 16 квітня 2009 року був укладений договір оренди даного автомобіля між Приватним підприємством «К-А-Н»та ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_4
Вирішуючи питання про розподіл майна подружжя між сторонами, суд вірно враховував, що ОСОБА_3 розпорядилась автомобілем марки «Mersedes-Benz»вартістю 87289 грн. 91 коп., який був визнаний судом власністю подружжя, згідно договору купівлі-продажу (біржової угоди № 853928) від 11 жовтня 2008 року, за яким відчужила даний автомобіль ОСОБА_4, яка на законних підставах набула право власності на спірний автомобіль, тобто, відповідно до ст.388 ЦК України є добросовісним набувачем, а також враховуючи, що ОСОБА_3 розпорядилась належною і часткою в майні, яке не є неподільним, тому підстав для визнання вказаного договору купівлі-продажу не було і за таких обставин даний автомобіль підлягав зарахуванню, як частки в майні подружжя за ОСОБА_3
Також суд першої інстанції правильно вважав відсутніми підстави для визнання недійсним договору оренди вказаного автомобіля марки «Mersedes-Benz»укладеного 16 березня 2009 року між Приватним підприємством «К-А-Н»та ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_4
Виділяючи у власність ОСОБА_3 автомобіля марки «Mersedes-Benz», як частки у спільному майні подружжя, суд правильно врахував, що останній виділена більша частка майна, а тому виділення їй у власність будь-якої іншої частини майна поставить її у скрутне матеріальне становище при компенсації за виділену більшу частку майна, у зв'язку з чим вважав, що первісний позов підлягав частковому задоволенню, так як вимоги в частині розподілу майна позивача задовольняються з визначенням іншого порядку його розподілу, ніж це просила позивач.
При цьому, суд вірно не прийняв до уваги доводи ОСОБА_2 стосовно того, що частина майна була вивезена ОСОБА_3, так як безспірно в суді не доведено, що вона вивезла спільне майно подружжя.
З огляду на вищенаведене, суд прийшов до правильного висновку щодо часткового задоволення позовів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Панасюк С.П.
Рудніченко О.М.