Справа №1-2

2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого                                                Антоновського О.О.

при секретарі                                                              Бабій Л.І.

за участю прокурора                                                   Лазенга О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця с. Заріччя Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.,  жителя с. Бондарівка Коростенського р-ну Житомирської обл.,  громадянина України,  українця,  з середньою освітою,  ніде не працюючого,  військовозобов'язаного,  урядових нагород не має,  не одруженого,  не судимого в порядку  ст. 89 КК України,  за  ст.  122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2006р. біля 15 год. ОСОБА_1,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  у сінях житлового будинку ОСОБА_2 уАДРЕСА_1,  під час суперечки,  наніс три удари кулаком власної руки в область грудної клітки ОСОБА_3Внаслідок даних ударівОСОБА_3отримав переломи 8-9 ребер зліва,  які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження.

Підсудній ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винність у скоєному злочині визнав повністю і суду пояснив,  що він дійсно під час суперечки вдарив кулаком в груди ОСОБА_3,  спричинивши останньму тілесні ушкодження у вигляді переломів двох ребер. Даний злочин вчинив у стані сп'яніння.

Суд вважає,  що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії підсуднього ОСОБА_13а  ст. 122 ч.1 КК України,  так як він наніс потерпілому ОСОБА_3умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,  тобто умисне тілесне ушкодження,  яке не є небезпечним для життя і не потягне за собою наслідків,  передбачених  ст. 121 КК України,  але таке,  що спричинило тривалий розлад здоров'я. Все це знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні матеріалами справи,  показами самого підсудного.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1.,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  а саме те,  що він не судимий,  що потерпілий у своїй заяві простив йому,  що він відшкодував заподіяну шкоду,  що підсудній позитивно характеризується за місцем проживання. А тому суд прийшов до переконання про можливість виправлення підсудного без відбування покарання. І при обранні підсудному ОСОБА_1 покарання за  ст. 122 ч.1 КК України - 3 роки позбавлення  волі   слід  застосувати    ст. 75   КК   України  та  звільнити   його   від

відбування покарання з випробуванням,  встановивши іспитовий строк на 2 роки. Та покласти на нього обов'язки,  передбачені  ст. 76 ч.1 п.п.2,  3,  4 КК України. Керуючись  ст.  ст.  322-324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1у скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 122 ч.1 КК України та обрати йому покарання за даною статтею - 3 роки позбавлення волі. На підставі  ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням,  встановивши іспитовий строк на 2 роки. Зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_13алишити попередню -підписку про невиїзд і строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Тернопільської обл. на протязі 15 діб через Заліщицький райсуд.