Справа № 2702/1008/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" травня 2012 р. м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
Головуючого, судді: О.Д.Опанасюка
при секретарі: Л.М. Міхєєвій
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору найму та визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору найму квартири АДРЕСА_1, укладеного між нею та відповідачем, визнання відповідача таким, втратив право користування жилим приміщенням за вищезазначеною адресою.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що15.04.2003 року між нею та її братом - ОСОБА_2 був укладений договір найму квартири АДРЕСА_1 до «вимоги», однак відповідач з моменту укладення договору і до цього часу не проживає у вищезазначеній квартирі, однак зареєстрований за вищезазначеною, у зв'язку з чим позивачка вимушена нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг та як власниця житла обмежена у своєму праві вільно розпоряджатися своєю власністю, тому просить суд розірвати вищезазначений договір найму квартири та визнати відповідача таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням.
Позивачка - у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач - у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти розірвання договору найму квартири АДРЕСА_1.
Суд, на підставі ст.169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, з урахуванням того, що сторони подали до суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутності, виразивши свою думку щодо позовних вимог, і з урахуванням того, що немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і які підлягають задоволенню.
За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ч.1 ст. 825 ЦК України).
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 825 ЖК України, наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.
У відповідності до ч.1 ст. 317 ЦК України власнику належить права володіння, користування і розпорядження своїм майном.
Згідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном (ч. ст. 391 ЦК України ).
У ході судового розгляду встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 (свідоцтво про право власності - а.с.6 та довідка БТІДРОНМ - а.с.7).
15.04.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений найму квартири АДРЕСА_1 (а.с.5). Даний договір укладений на невстановлений строк - до «вимоги».
Відповідно до нотаріально завіреної заяви, 17 червня 2010 року ОСОБА_1 письмо за три місяці попередила відповідача про намір розірвати договір найму житла (а.с.8)
Відповідач у наданій до суду заяві не заперечував проти розірвання договору найму квартири АДРЕСА_1 укладеного між ним та позивачкою, зазначив, що він проживає у АДРЕСА_2.
У зв'язку з чим, вважає що позовна заява підлягає задоволенню, шляхом розірвання договору найму жилого приміщення від 15.04.2003 року № 4 та усунення позивачці перешкод в здійсненні права власності та користування жилим приміщенням, шляхом визнання ОСОБА_2, таким що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 71, 150, 825 ЖК України, ст.ст. 317, 319, 391, 651 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 79, 88, 169, 208,209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір найму квартири АДРЕСА_1 від 15.04.2003 року № 4, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294 ЦПК України.
Суддя: