АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3146/12 Справа № 2-8574/11 Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф.Ф. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16»травня 2012 року. м. Дніпропетровськ.

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Костюченко Н.Є., Максюти Ж.І.,

при секретарі - Поздняковій Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія»про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2012 року стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ТОВ «Правильна компанія»на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором та за відсотками у сумі 935 590,06 гривень, а також судові витрати -1820 гривень, а всього 937 410,06 гривень.

Стягнуто із ОСОБА_2, ТОВ «Правильна компанія»на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість по пені за кредитним договором у сумі 12 118,58 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про визнання договору недійсним -відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також не врахування обставин у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/149559/3172/74 від 06 червня 2008 року, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у сумі 113 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит зі сплатою 14,25 % річних.

З метою забезпечення повернення кредитних коштів між банком та ТОВ «Правильна компанія»06 червня 2008 року був укладений договір поруки, згідно якого ТОВ «Правильна компанія»зобов'язалось відповідати перед банком за належне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/149559/3172/74 від 06 червня 2008 року.

ОСОБА_2 порушила умови договору та не проводила належну оплату боргу та процентів.

Судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_2 перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.05.2011 року, становила 118 900,54 доларів США що еквівалентно 947 708,64 гривень, яка складається із боргу за кредитом -114 672,1 доларів США, що еквівалентно 914 005,44 гривень, сума заборгованості за відсотками 2708,03 доларів США, що еквівалентно -21584,62 гривень, сума пені за прострочену сплату кредиту та відсотків -1520,41 доларів США, що еквівалентно -12 118,58 гривень станом на дату розрахунку, дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості.

А тому обґрунтовано посилаючись на умови договорів та вимоги ст.ст.526,527,553,554,1054 ЦК України суд стягнув солідарно ОСОБА_2, ТОВ «Правильна компанія»на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Також обґрунтовано суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

Суд зазначив, що ОСОБА_2 не надала достовірних доказів про порушення банком при укладенні кредитного договору вимог Закону України «Про захист прав споживачів», та про такі порушення вона не заявляла до того, як звернулася із зустрічним позовом.

Доводи апеляційної скарги про те, що наданий банком розрахунок заборгованості не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам законодавства є безпідставними.

У розрахунку заборгованості зазначено, що заборгованість по кредиту визначена із врахуванням реструктуризації, яку сторони обумовили додатковими угодами. Але відповідачка не повністю виконувала і вимоги додаткових угод.

В зв'язку із наведеним відсутні підстави для визначення іншого розміру боргу за кредитним договором.

Але визначаючи розмір заборгованості по пені суд не врахував заяву відповідачки та вимоги п.1 ч.2 ст.258, ч.4 ст.267 ЦК України щодо застосування позовної давності. Тому із врахуванням заяви відповідачки, вказаних вимог закону та дати звернення банку із позовом до суду - 21.06.2011 року, стягненню підлягала сума пені, згідно наданого розрахунку у розмірах - 63,76 доларів США, 204,74 доларів США, 338,5 доларів США, що становить загальну суму 607 доларів США.

А тому суму стягнутої заборгованості по пені за кредитним договором необхідно зменшити до 4838,15 гривень (607 доларів х 7,9706 гривень).

Інші доводи апеляційної скарги про те, що судом порушені норми матеріального права, а також проведено неправильно розрахунок заборгованості є безпідставними.

Таким чином, на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні у частині стягнутої із відповідачки пені за кредитним договором.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2012 року змінити, зменшити стягнуту із ОСОБА_2 суму пені за кредитним договором із 12 118,58 гривень до 4838 гривень 15 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: