№  2-О-40\2008 р.

                                                 РІШЕННЯ

                                              Іменем     України

23 травня 2008 р.   Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді  Дроздової Н.В.

        народних засідателів: ОСОБА_6, ОСОБА_7

   при секретарі       Шарибкіній В.В.

з участю адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі

справу  за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління праці та соціального захисту населення, про визнання громадянина безвісно відсутнім,

                                                   В С  Т  А  Н  О  В И В:

         Заявник ОСОБА_1  звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

     В судовому засіданні, в обґрунтування заявлених вимог, представник заявниці за довіреністю, вказав,  що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 з 14.08.1993 року. Шлюб було зареєстровано в Ізюмському відділі РАГС Харківської області, актовий запис № 320. 14 жовтня 2003 року шлюб між ними було розірвано.

В період шлюбу у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Всією сім»єю вони мешкали в АДРЕСА_1. У жовтні 2002 року ОСОБА_3 покинув свою сім»ю  і десь зник. З того часу ніяких відомостей від нього не надходило. Зі своїми батьками та родиною зв»язку він не підтримує. Вона зверталась в правоохоронні органи, щоб розшукати чоловіка, але все це виявилось марним. На свої заяви та звернення вона отримала довідку з Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області, що по обліковим даним ОСОБА_3 значиться як втративший зв»язок з родиною.

У місці його постійного проживання ніяких відомостей про нього не має більше року, в зв»язку з чим він може бути визнаний безвісно відсутнім.

Визнання колишнього чоловіка безвісно відсутнім їй потрібно для оформлення матеріальної допомоги на утримання дитини.

     В судовому засіданні представник заявниці доводи заяви підтримав і просив її задовольнити і визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження безвісно відсутнім..

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, перевіривши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування  ОСОБА_3 в місці його  постійного проживання протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Відповідно до копії паспорта НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року та був зареєстрований по АДРЕСА_1

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_2 14.08.2003 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, після укладення якого дружина взяла прізвище свого чоловіка.

В свідоцтві про народження НОМЕР_3 батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, -  вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_4 підтверджується  той факт, що 14 жовтня 2003 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5  було розірвано.

На підставі свідоцтва про зміну імені НОМЕР_5 від 17 травня 2007р. ОСОБА_5 змінила своє ім»я на - ОСОБА_1.

Згідно довідки Ізюмського МВ ГУМВС України Харківській області  від 17.05.2007 року ОСОБА_3 по обліковим даним значиться як

втративший зв»язок з рідними з жовтня 2002 року і до теперішнього часу місце його знаходження не відоме.

Рідні та знайомі також ніякої інформації про його місцеперебування не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 з жовтня 2002 року значиться по обліковим даним як втративший зв»язок з рідними, то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 листопада 2002  року.

Задоволення заяви ОСОБА_1 має для неї та її доньки  юридичне значення, так як їй необхідно оформити матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.

     Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

           Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 248, 249  ЦПК України, ст. 43 ЦК України,  с  у  д:

                                                     в и р і ш и в:

     Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

  Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Ізюма, Харківської області.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважати 01 листопада 2002 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий:

Народні засідателі: