1/2609/548/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2012 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Онищенко І.Л.
при секретарі - Глушковій О.О.
з участю прокурора - Вівдиченко О.І.
потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Баришівка Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей -доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 п/б, раніше не судимого,-
за ст.190 ч.1 КК України ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 згідно договору купівлі -продажу від 15.06.2011 року, не являючись власником 1\2 частини будинку АДРЕСА_2, 03.08.2011 року о 17 год. 00 хв. перебуваючи біля центрального входу до «Південного залізничного вокзалу», що розташований по вул. Ползунова в м. Києві, зустрівся з гр. ОСОБА_1, якого завірив, що він являється власником 1\2 частини будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_1, будучи введеним в оману ОСОБА_2, щодо наявності у нього право власності на вищезазначену частину будинку, передав останньому у якості передплати, грошові кошти в сумі 16 000 гривень.
Так, ОСОБА_2, отримавши гроші в сумі 16 000 гривень від ОСОБА_1, з корисливих спонукань, з метою власного збагачення, не маючи на меті виконання взятих на себе зобов'язань, розпорядився ними на власний розсуд.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою винуватість в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, просить слухати справу в спрощеному вигляді без участі свідків на підставі ч.3 ст.299 КПК України та пояснив, що після смерті матері згідно заповіту йому залишилось Ѕ частини будинку, який розташованийпо АДРЕСА_2.На весні 2011 року у зв'язку з скрутним матеріальним становищем та браком коштів, він виставив на продаж Ѕ частину даного будинку, однак покупців не було. Пізніше він звернувся до банку з метою отримання позики в сумі 3 000 доларів США під заставу майна, проте йому було відмовлено. 15.06.2011 року він оформив договір купівлі -продажу Ѕ частини будинку та земельної ділянки, за що отримав 3 000 доларів США. З гр. ОСОБА_5 була домовленість про те, що коли він поверне останньому гроші то отримає назад частину свого будинку. Він продовжував шукати покупця, хоча вже не був власником будинку. Згодом йому зателефонував потерпілий ОСОБА_6 та вони домовилися про зустріч. 03.08.2011 року вони зустрілись на залізничному вокзалі в м. Києві де він отримав від потерпілого гроші в сумі 16 000 гривень та написав розписку про отримання коштів. Він не сказав потерпілому, що вже не є власником будинку, а показав первинні документи. Гроші які він отримав від потерпілого, витратив на власні потреби. Дані кошти він зобов'язується повернути потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що два роки тому, він разом із дружиною почали шукати житло. В міській газеті він побачив оголошення про продаж будинку, що за адресою: АДРЕСА_2. Вони вирішили взяти кредит та купити частину даного будинку. Він зателефонував за номером телефону, який було вказано в оголошені та спілкувався з чоловіком на ім'я ОСОБА_2 який повідомив, що Ѕ частина будинку належить йому та він може показати їм даний будинок. Вони домовилися з ним про зустріч, ОСОБА_2 особисто відкрив будинок та показав їм кімнати та прилеглу територію, на місці вони домовилися про вартість будинку. Спочатку домовилися дати завдаток, а решту згодом. ОСОБА_2 документи їм не показував, але запевнив, що він є власником будинку. 03.08.2011 року він зустрілися з ОСОБА_2 біля залізничного вокзалу, де останній показав йому документи на спадщину, про договір купівлі-продажу нічого не повідомляв. Після чого, він передав ОСОБА_2 16 000 гривень, про що останній в свою чергу написав розписку. Згодом ОСОБА_1 попросив передати йому копії документів на будинок, на що ОСОБА_2 повідомив, що на даний час не може цього зробити. 30 серпня 2011 року він знову зателефонував ОСОБА_2 і поцікавився коли останній надасть копії документів, що підтверджують його право власності на вказаний будинок. ОСОБА_2 надав йому документи, проте під час перегляду їх працівником банку було виявлено, що частина будинку, яка перебувала у власності ОСОБА_2 була продана ОСОБА_5 Дізнавшись про дану обставину, він відразу почав телефонувати ОСОБА_2 з метою повернення завдатку, останній обіцяв, що поверне, проте коли саме не повідомив. ОСОБА_2 його не уникав, періодично телефонував, але гроші йому не повертав. На даний час підсудний ОСОБА_2 не повернув йому гроші в сумі 16 000 гривень, проте пропонував повернути кошти частинами, на що він відмовився, оскільки хотів отримати кошти однією виплатою.
Крім того, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні зменшив позовні вимоги, в частині відшкодування моральної шкоди з 20 (двадцяти тисяч) гривень до 1 (однієї тисячі) гривень.
Дії підсудного ОСОБА_2, необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч.1 КК України, як навмисні дії, які виразились в у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є щире каяття .
Згідно ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, які згідно ст. 12 КК України, являється злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, а тому йому необхідно застосувати покарання, що не пов"язане з позбавленням волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 -задовольнити повністю.
Стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. та моральну шкоду в розмірі 1 (одна тисяча) грн.
У відповідності до ст. ст. 80, 81, 83 КПК України речові докази, які містяться в матеріалах кримінальної справи, а саме оригінал розписки датованої 03.08.2011 року- підлягають зберіганню в матеріалах справи (а.с. 76).
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання по вказаній статті у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян -850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. та моральну шкоду в розмірі 1 (одна тисяча) грн.
Речові докази, які містяться в матеріалах кримінальної справи, а саме оригінал розписки датованої 03.08.2011 року -зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Солом"янський районний суд м.Києва на протязі 15 (п"ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя