4

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Гринчак В.І.

з участю ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2

ОСОБА_3 його адвоката ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду від 13 грудня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у зв'язку з невиконанням договору позики, ОСОБА_1 11.6.2008 року визнав заборгованість за цим договором позики перед ОСОБА_3 у розмірі 82 000 грн. та 15 300 грн. процентів за користування позикою. 9 грудня 2009 року він з ОСОБА_3 уклав угоду про переуступку боргу і передав йому 5000 доларів США та 58 000 грн. у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором позики, про що повідомив останнього. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не реагує на його вимоги щодо виконання перед ним договору позики, просив стягнути з відповідача 97 300 грн. заборгованості за цим договором.

Рішенням Болехівського міського суду від 13 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 59310 грн. заборгованості за договором позики та 593,10 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд безпідставно не задовольнив його клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №2-0902/322/2011 головуючий у 1інст. Поляниця М.М.

Провадження № 22-ц-0990/233/2012 суддя-доповідач Фединяк В.Д.

Категорія 27

кримінальної щодо обвинувачення позивача у вимаганні спірних коштів та не врахував того, що у підтвердження позову позивач не представив угоди про

заміну кредитора у борговому зобов'язанні. Разом з тим, суд помилково врахував розписку про уступку боргу, яка є окремим правочином щодо грошових зобов'язань між позивачем і третьою особою, а не угодою про уступку боргу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заперечили доводи апеляційної скарги і вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за договором позики ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 повернув позивач. У зв'язку з цим, відбулась заміна кредитора по виконанню зобов'язань за договором позики. Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не в повному обсязі виконав зобов'язання за договором позики, то суд стягнув з боржника на користь нового кредитора ОСОБА_3 59310 грн. заборгованості за договором позики.

Зазначений висновок ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зокрема, на підставі ч. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 515 ЦК України).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, предметом уступки можуть бути будь-які цивільні права, в тому числі і право вимоги щодо неналежного виконання договору позики.

Відповідно ч.1ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики.

Судом установлено, що ОСОБА_1 неналежноно виконував договір позики внаслідок чого виникла заборгованість перед ОСОБА_3 у розмірі 82 000 грн. та 15 000 грн. як відсодки за користування позикою. Даний факт підтверджується розпискою ОСОБА_1 від 11.6.2008 року про визнання заборгованості за договором позики (а.с.3).

Також встановлено, що позивач ОСОБА_5 09.12.2009 року виконав зобов'язання ОСОБА_8 за договором позики, повернув ОСОБА_5 97 000 грн. і став новим кредитором до якого перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що підтверджується розпискою кредитора про виконання зобов'язань (а.с.30).

Про заміну кредитора у зобов'язанні за договором позики внаслідок передачі ним своїх прав ОСОБА_3 за правочином (відступлення права вимоги) ОСОБА_1 було відомо, що підтверджується виконанням договору позики та передачі новому кредитору частину коштів.

При встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Суд обгрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що він не погоджувався на заміну кредитора, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

Крім цього, суд правильно відмовив відповідачу у допиті свідків на підтвердження повернення позики, оскільки в силу ч.2 ст.1051 ЦК України, якщо договір позики укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги, що відповідача не було повідомлено про заміну кредитора за договором позики, так як ці доводи спростовуються його поясненнями, які містяться в обвинувальному висновку (а.с.60) та поверненням частини коштів новому кредитору.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Колегія суддів вважає оскаржуване рішення по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Болехівського міського суду від 13 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддя В.Д. Фединяк

Судді: О.Ю. Беркій

В.М. Соколовський

Згідно оригіналу В.Д. Фединяк