Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого-судді - Сачука В.І. суддів -Міщенко О.А., Квятковського А.С.

з участю прокурора - Горбань О.В.

захисників-адвокатів - ОСОБА_1

захисника -ОСОБА_2

засуджених -ОСОБА_3, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисника засудженого ОСОБА_4 -ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_7 на вирок Рівненського міського суду від 19 березня 2012 року.

Цим вироком,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працював на посаді оперативного уповноваженого сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, раніше не судимий

- засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов'язані з владними та організаційно-розпорядчими функціями і займатися такою діяльністю у правоохоронних та органах держаної влади чи місцевого самоврядування з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності та з позбавленням відповідно до вимог ст. 54 КК України спеціального звання лейтенанта міліції.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, з вищою освітою, не одружений, працював на посаді оперативного уповноваженого сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, раніше не судимий,

- засуджений за ч.2 ст. 368 КК України і призначити йому покарання п'ять років позбавлення волі з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов'язані з владними та організаційно-розпорядчими функціями і займатися такою діяльністю у правоохоронних та органах держаної влади чи місцевого самоврядування з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності та з позбавленням відповідно до вимог ст. 54 КК України спеціального звання лейтенанта.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

____________________________________________________________________________

Справа №11/1790/338/2012 головуючий в 1-й інстанції - Харечко С.П.

Категорія: ч.2 ст.368 КК України доповідач - Сачук В.І.

За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4, визнані винними та засуджені за те, що, займаючи посади оперуповноважених сектору державної служби боротьби з економічної злочинністю Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області і маючи спеціальне звання лейтенант міліції, будучи, як службові особи, наділені владними повноваженнями у сфері боротьби з економічними злочинами та маючи право, відповідно до чинного законодавства, здійснювати перевірки економічної діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та вживати заходи щодо усунення порушень закону, якщо такі при цьому були виявлені, під час проведеної 2 червня 2011 року перевірки РСП ТОВ «Аеро-Експрес»за адресою м. Рівне вул. Біла, 5а, разом з о/у СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на підставі направлення №102 від 02.06.2011 року та при виявленні ряду порушень у діяльності вказаного товариства, у них виник спільний умисел на вимагання та одержання від директора товариства ОСОБА_10 хабара в розмірі 30 тис. грн. за припинення розпочатої перевірки та не документування виявлених порушень.

В той же день, приблизно о 17 год., ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, без відома ОСОБА_8 та ОСОБА_12, висловив ОСОБА_10 протиправну вимогу про передачу їм хабара в розмірі 30 тис. грн. за припинення розпочатої перевірки та не документування виявлених порушень у діяльності РСП ТОВ Аеро-Експрес" у м. Рівне, на яку останній не погодився та про вимагання у нього хабара повідомив уповноважену керівництвом ТОВ "Аеро-Експрес" особу на взаємодію з правоохоронними органами - начальника відділу внутрішньої безпеки ТОВ "Аеро-Експрес" ОСОБА_13

Після цього, в ході подальшої перевірки РСП ТОВ "Аеро-Експрес" у м. Рівне, працівниками СДСБЕЗ УМВС України в Рівненській області було вилучено 6 системних блоків комп'ютерів, 1 ноутбук та опечатано офісне і складське приміщення вказаного підрозділу.

Наступного дня 3 червня 2011, біля 12 год., продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на одержання хабара, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись в офісі РСП ТОВ "Аеро-Експрес" у м. Рівне, розташованому за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 5а, під час розмови із начальником відділу внутрішньої безпеки ТОВ "Аеро-Експрес" ОСОБА_13, який прибув у м. Рівне за вказівкою свого керівництва, висловив останньому протиправну вимогу про передачу йому хабара в розмірі 30 тис. грн. за припинення розпочатої перевірки РСП ТОВ "Аеро-Експрес" у м. Рівне, а також за повернення комп'ютерної техніки та розпечатування приміщень вказаного структурного підрозділу.

ОСОБА_13, будучи поставленим в умови, за яких він був вимушений дати хабара, оскільки діями працівників міліції було зупинено діяльність РСП ТОВ "Аеро-Експрес" у м. Рівне, погодився з протиправними вимогами ОСОБА_3

3 червня 2011 року, близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_13 підійшов до автомобіля ВАЗ-2105 д.н.з. НОМЕР_1, який із включеним двигуном, під керуванням ОСОБА_4, знаходився навпроти приміщення РСП ТОВ "Аеро-Експрес" у м. Рівне, за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 5а та відкривши ліві задні двері, відповідно до домовленості з ОСОБА_3, передав, поклавши на заднє сидіння автомобіля, хабара в сумі 30 тис. грн., а ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_3, шляхом вимагання, одержав вказані грошові кошти за припинення розпочатої перевірки РСП ТОВ "Аеро-Експрес" у м. Рівне, а також за повернення комп'ютерної техніки та розпечатування приміщень зазначеного структурного підрозділу.

Відразу після одержання хабара, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були затримані працівниками УСБУ в Рівненській області. Під час огляду автомобіля ВАЗ-2105 д.н.з. 2899ВН виявлені та вилучені 30 тис. грн., які останні одержати від ОСОБА_13

Прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію, подану на вирок суду, відкликав в порядку вимог ст. 355 КПК України.

В поданих на вирок суду апеляціях:

- захисник ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 190 КК України, застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити від призначеного покарання з випробуванням. Покликається на те, що досудовим слідством не здобуто доказів, а судом не встановлено та не доведено вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 168 КК України.

- засуджений ОСОБА_3 заперечив свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши його дії з ч. 2 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням до нього ст. 75 КК України та звільнити від призначеного покарання з випробуванням.

Зазначає, що як під час судового розгляду, так і під час досудового розслідування не було здобуто доказів його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. Пояснює, що вони з ОСОБА_4, згідно їх функціональних обов'язків, не були наділені повноваженнями повертати товариству вилучену комп'ютерну техніку, а порушення, виявлені під час перевірки на товаристві були зафіксовані ними документально. Покликається на те, що з ОСОБА_4 вони не домовлявся про вчинення злочину, який йому інкримінується, останній лише просив його 3 червня 2011 року, близько 18 год. 30 хв., підвезти на автомобілі ОСОБА_13 Протилежного під час судового слідства та зібраними по справі доказами справи не доведено.

- засуджений ОСОБА_4, його захисник ОСОБА_5 просять вирок суду першої інстанції змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити від призначеного покарання з випробуванням.

Покликаються на те, що досудовим слідством не здобуто доказів, а судом не встановлено та не доведено вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

- захисник засудженого ОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_6, покликаючись на порушення судом вимог ст. 62 Конституції України та ст. 327 КПК України, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильного застосування кримінального закону, просить вирок суду відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу провадженням закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_5, які підтримали свої апеляції в повному обсязі та просять перекваліфікувавши дії засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч.2 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, застосувати до них ст. 75 КК України та звільнити їх від призначеного покарання з випробуванням, думку прокурора про залишення вироку без зміни а апеляції засуджених та їх захисників без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.

Доводи захисників ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про те, що засуджені не вчиняли злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 368 КК України, безпідставні і спростовані такими доказами.

ОСОБА_10 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні категорично ствердив, що, коли працівники міліції повідомили про наявні на фірмі порушення та відсутність ліцензії програмного забезпечення, на прохання не опечатувати офіс, саме ОСОБА_4 на балконі показав на екрані свого мобільного телефону цифру 30 тис. і сказав, що саме так реально вирішити питання (т.1 а.с.113-114, 207-210, 211-212, т.3 а.с.138-139). Показання ОСОБА_10 у цій частині логічні, послідовні і будь-які суперечності у цих показаннях відсутні, оскільки до 2 червня 2011 року вони з ОСОБА_4 знайомі не були, а тому підстав оговорювати останнього у нього не було.

Суд у вироку обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_4, вказуючи при вказаних обставинах розмір грошової суми у 30 000 грн. усвідомлював, що він тим самим вимагає від ОСОБА_10 хабар і спонукає останнього до дачі хабара у такому розмірі.

Доказом, що спростовує показання засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відсутність в їх діях складу злочину, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 368 КК України, є також: заява ОСОБА_13 про те, що працівники міліції вимагають хабар (т.1 а.с. 4).

Показання ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які були присутні як поняті при проведенні огляду, маркуванні та врученні грошових коштів ОСОБА_13 для передачі їх як хабара, при затриманні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при одержанні хабара, при огляді автомобіля "ВАЗ-2105", при виявленні та вилученні грошових коштів та автомобіля "Фольксваген Гольф", при вилученні системних блоків і ноутбука, суд визнав об'єктивними та достовірними (т.1 а.с. 15-84, 85-89, 91-93).

Як вбачається з висновку експертизи, на представлених грошових купюрах, змивах з правої та лівої рук ОСОБА_3, на чохлі та марлевому тампоні зі зразками речовини спец препарату «Промінь-1»виявлено нашарування речовини, яка в УФ-променях має люмінесценцію яскравого жовто-зеленого кольору (т.2 а.с.8-17).

Про спільний намір ОСОБА_4Б і ОСОБА_3 отримати хабар в розмірі 30 000 грн. свідчать їх узгоджені конкретні дії щодо озвучення розміру хабара, способу, місця його передачі, застосуванню заходів безпеки з тим, щоб не бути викритими і притягнутими до відповідальності за одержання хабара.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовано визнанні службовими особами, як особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які діючи як представники влади, за чинним законодавством мали право вчиняти дії, які тягнуть за собою правові наслідки.

Доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ними вчинено шахрайство та доводи, викладені в апеляції адвоката ОСОБА_6 про відсутність в діянні ОСОБА_4 складу злочину, не заслуговують на увагу, оскільки по даній справі об'єктивно установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одержали 30 000 грн. хабара за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд правильно встановив фактичні обставини справи та кваліфікував дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-яких дій з використанням наданої їй влади, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з вимаганням хабара.

Отже, доводи засуджених захисника засудженого ОСОБА_4 -ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_7 про перекваліфікацію дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч.2 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України безпідставні.

Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК, які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності засуджених не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного він враховує.

Призначене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання повною мірою відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винних, які до кримінальної відповідальності притягуються вперше, за місцем проживання характеризуються позитивно, за місцем роботи посередньо. Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання у даній справі не встановлено.

У зв'язку з цим суд вважає, що покарання, призначене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є явно несправедливим внаслідок суворості, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому в задоволенні апеляцій засуджених захисника засудженого ОСОБА_4 -ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 про пом'якшення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, застосування ст. 75 КК України, необхідно відмовити.

Враховуючи, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчинили корисливий злочин, який є тяжким, суд обґрунтовано застосував до них конфіскацію належного їм майна та позбавлення спеціального звання із забороною обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, оскільки останні вчинили злочин з використанням свого службового становища та зловживаючи ним.

Підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Рівненського міського суду від 19 березня 2012 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 -без задоволення.

Головуючий підпис

Судді : підписи

З оригіналом згідно. Суддя В.І.Сачук