ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Сіроша М.В.
Суддів: Берднік І.С.
Матолича С.В.
Маринчак Н.Є.
Харченка В.В.
при секретарі: Деревенському І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю управління будівництва «Трансенергобуд» на рішення господарського суду АР Крим від 30 листопада 2004 року тапостанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2005 року у справі за позовом ТОВ управління будівництва «Трансенергобуд» до Сімферопольської міської ради, за участі третіх осіб: Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, Державного департаменту України з питань виконання покарань про визнання недійсним рішення та спонукання до надання у довгострокове користування земельної ділянки, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2004 року ТОВ управління будівництва «Трансенергобуд» звернулося до суду з позовом до Сімферопольської міської ради, за участі третіх осіб: Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, Державного департаменту України з питань виконання покарань про визнання недійсним рішення та спонукання до надання у довгострокове користування земельної ділянки.
Рішенням господарського суду АР Крим від 30 листопада 2004 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2005 року, позовні вимоги товариства задоволено частково.
В касаційній скарзі ТОВ управління будівництва «Трансенергобуд» просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду АР Крим від 29.01.2004 року по справі № 2-4/1170-2004 Сімферопольську міську Раду зобов'язано розглянути на сесії Ради узгоджений проект земельної ділянки по вул. Елеваторній у м. Сімферополі із земель Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (угіддя - забудовані землі, у тому числі громадського призначення) ТОВ „Управління будівництва „Трансенергобуд" відповідно до вимог ст. 123, 124 Земельного Кодексу України.
15.07.2004 року на 21 сесії ХХІУ скликання відповідачем було прийнято рішення № 303, яким відмовлено Сімферопольській виправній колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим в припиненні права користування земельною ділянкою площею 0,8340 га по вул. Елеваторній та наданні вказаної земельної ділянки ТОВ Управління будівництва „Трансенергобуд" в короткострокову оренду строком на 5 років для будівництва складської бази.
Відмовляючи ТОВ Управління будівництва „Трансенергобуд" в наданні земельної ділянки в короткострокову оренду строком на 5 років, Сімферопольська міська Рада не вказала причину відмови, що суперечить нормам Господарського кодексу України та Земельного кодексу України.
Підстави та порядок набуття права на землю регулюються Земельнимкодексом України.
Так, згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користуванню земельними ділянками із земель державної та комунальної власності рішенням органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ст. 123, 124 Земельного кодексу України передача в оренду ділянок, які знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевої самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки проектами відводу цих ділянок, за умовами звернення в відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який розглядає заяву в місячний строк дає відповідь на цю заяву.
Рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про відмову в наданні земельної ділянки в користування, повинно мати мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно- правових актів.
Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від свого імені в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визнана Конституцією України та другими Законами.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відповідно до п. 34 ст. 26 вказаного Закону відноситься вирішення питань, які регулюють земельні відносини.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що Сімферопольська міська Рада схвалила рішення виконавчого комітету Ради № 2362 від 28.12.2001 року про дозвіл ТОВ „Управління будівництва „Трансенергобуд" здійснення проектно - дослідницьких робіт для будівництва складської бази, а також докази правомірності прийняття виконкомом такого рішення.
Позивачем надані документи, які підтверджують, що виконком Сімферопольської міської Ради розглянув питання про дачу згоди на складання проекту відводу земельної ділянки під будівництво складської бази та прийняв рішення з цього питання.
Ті обставини, що Сімферопольською міською Радою рішення виконкому № 2362 від 28.12.2001 року про дозвіл ТОВ „Управління будівництва „Трансенергобуд" на здійснення проектно-дослідницьких робіт для будівництва складської бази доказів сторонами не надано.
З огляду на викладене рішення суду про визнання недійсним рішення Сімферопольської міської Ради 21 сесії ХХІУ скликання № 303 від 15.07.2004 року в частині відмови Сімферопольській виправній колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарання в АР Крим в припинені права користування земельною ділянкою площею 0,8340 га та наданні вказаної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю „Управління будівництва „Трансенергобуд" в короткострокову оренду для будівництва складської бази є вірним.
В частині залишення без розгляду по п. 5 ст. 81 ГПК України позовних вимог про зобов'язання відповідача надати довгострокове користування на 49 років шляхом заключення договору оренди земельної ділянки, рішення є вірним, так як позивачем не надані докази схвалення Сімферопольською міською Радою рішення № 2362 від 28.12.2001 року про дозвіл ТОВ „Управління будівництва „Трансенергобуд" здійснення проектно-дослідницьких робіт для будівництва складської бази, а також не надані докази правомірності прийняття такого рішення виконкомом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Доводи касаційноїскаргизазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ух в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю управління будівництва «Трансенергобуд» залишити без задоволення, а рішення господарського суду АР Крим від 30 листопада 2004 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: