05.06.2012

Справа №11/2190/817/2012 Головуючий в 1-й інстанції: Строілов С.О.

Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.

У Х В А Л А

іменем України

05 червня 2012 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Гемми Ю.М.,

суддів Жили І.Е., Калініченка І.С.

з участю прокурора Пержинського А.А.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 15.02.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

12.09.2003 року за ч. 3 ст. 185, ст.71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі,

засуджено: за ч. 1 ст. 309 КК України на 3 місяця арешту.

Міра запобіжного заходу -підписка про невиїзд.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 18 лютого 2012 року, знаходячись на перехресті вул. Пушкіна та вул. Молодіжної в смт. Білозерка Херсонської області, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав наркотичний засіб -каннабіс масою 11,15 г., який переніс за адресою: АДРЕСА_1, та зберігав при собі без мети збуту до виявлення і вилучення працівниками міліції у той же день при проведені огляду будинку за вказаною адресою.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок та пом'якшити покарання незв'язане з триманням в умовах ізоляції, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував, що він має на утриманні трьох дітей, матір пенсіонерку, хвору дружину, стан його здоров'я, що він є годувальним сім'ї, працює на тимчасових роботах, позитивно характеризується за місцем проживання.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про підтримання апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, останнє слово ОСОБА_2, в якому він просив обрати покарання незв'язане з триманням в умовах ізоляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, за встановлений і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 309 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджені судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України.

Як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Оскільки він та інші учасники судового розгляду справи не заперечували проти скорочення дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, суд обмежився тільки допитом підсудного ОСОБА_2 та дослідженням письмових матеріалів справи, що характеризують його особу, а тому учасники судового розгляду тепер позбавлені права оспорювати їх в апеляційному порядку. (а.с.111 -113)

Що стосується доводів апеляції засудженого про суворість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Призначаючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, що він раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання опіоїдів і алкоголю, задовільно характеризується за місцем проживання, має сім'ю та трьох неповнолітніх дітей на утриманні, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема, визнання вини, щире каяття, на які є посилання в апеляції, обставину, що обтяжує покарання, рецидив злочинів.

Врахувавши зазначені обставини справи, та дані про особу винного, який знову вчинив умисний злочин до закінчення строку погашення судимості, суд обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення ОСОБА_2 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив йому покарання у виді арешту у мінімальних межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, яке за своїм видом та розміром, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, оскільки менш суворий від покарання, незв'язаний з триманням засудженого в умовах ізоляції, буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для пом'якшення покарання, як про це просить засуджений, колегія суддів не вбачає.

Ті обставини, на які посилається засуджений в апеляції, як такі, що пом'якшують покарання, зокрема, стан його здоров'я та дружини, що він є годувальником сім'ї, то вони у даному випадку не можуть бути підставами для пом'якшення покарання.

Даних, які б свідчили про те, що у справі неправильно застосований кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміни вироку, не встановлено.

Таким чином, вирок має бути залишений без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2012 року щодо нього - без зміни.

Судді: