Справа № 444/2020/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.05.2012 Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кваша А. В,

при секретарі Марущак І.А.

за участю: позивача - ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, уточнивши який просила суд ухвалити рішення, про розподіл спільного майна подружжя та визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Nissan 100NX, державний номер НОМЕР_1, 1993 р. випуску, вартістю 17290 грн. 14 коп., за нею право власності на: пральну машину Lg f1022 ND, вартістю 3259грн.; пилосмок Philips fc9078, вартістю 1679грн.; м'які меблі «куток Барон 3+1», вартістю 6200 грн., всього на загальну суму 11138 (одинадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. Стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію різниці вартості частки спільного сумісного майна подружжя в сумі 3076 грн. 07 коп. та судові витрати. В обґрунтування позову вказала, що з відповідачем перебувала в шлюбі, зареєстрованому 02.11.1996р. відділом РАГСу виконкому Центрально-Міської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, актовий запис №489. Шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства були між ними припиненні в червні 2010р. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.06.2011р. шлюб розірвано. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Під час перебування у шлюбі 07.09.2007р. за біржовою угодою №846 за спільні кошти подружжям був придбаний автомобіль Nissan 100NX, державний номер НОМЕР_1, 1993р. випуску, вартість якого згідно висновку експертизи складає 17290,14грн., також в період шлюбу придбане й інше майно пральна машина, пилосмок, м'які меблі «куток Барон 3+1». Враховуючи, що автомобіль постійно знаходиться у користуванні відповідача просила вділити автомобіль йому у власність, за собою визнати право власності на інші придбане у шлюбі майно.

За ухвалою суду від 18.04.2012 року до спільного розгляду з даним позовом об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, по якій ухвалою суду від 12.04.2012 року було скасоване заочне рішення від 28.02.2012 року.

У своїй уточненій позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що перебував з відповідачкою ОСОБА_1 в шлюбі, зареєстрованому 02.11.1996р., рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.06.2011р. шлюб розірвано. Шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства між ними припиненно в червні 2010р., з того часу разом не проживають, спільне господарство не ведуть. На його утриманні перебуває син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.10.2011р. з ОСОБА_1 стягуються аліменти на його користь на утримання сина. У період шлюбу відповідно до договору дарування від 14.07.2005р. відповідачці ОСОБА_1 її родичами був подарований будинок по АДРЕСА_1 Оскільки, між ним та відповідачкою виник спір з приводу поділу майна, то він звернувся до суду, щоб поділити спільне майно подружжя а саме: пральну машину вартістю 3259грн, пилосмок, вартістю 1679грн., м'які меблі «куток Барон 3+1», вартістю 6200грн., натяжну стелю, вартістю 2645грн, двері вхідні металеві, вартістю 1350грн, батареї у кількості 69 чавунних секцій з вентилями та кронштейнами, вартістю 7233грн, будівельні та оздоблювальні матеріали (обої, клей, сітка, гіпсакартон, плітка та інше) на суму 27197,83грн, всього на суму 49653,83грн. та виділити йому пральну машину, пилосмок, м'які меблі, всього на суму 11138грн, а відповідачці - натяжну стелю, двері вхідні металеві, батареї, будівельні та оздоблювальні матеріали, всього на суму 38425,83грн.. та стягнути з ОСОБА_1 на його користь різницю в їх частках в розмірі 13643,92грн.

Також зазначає, що за кошти його матері ОСОБА_6 було придбане та подароване йому у безстрокове користування наступне майно супутниковий комплект, з супутниковим ресивером Orion, вартістю 2200грн, холодильник WIRPOOL, вартістю 6400грн, газова поверхня TD 640S, вартістю 2450грн, опалювальний котел DAEWOO, вартістю 5200грн, металопластикові вікна «Дікьонинг», у кількості 6шт., з фурнітурою вартістю 9405,95грн., тому просить вказане майно визнати його особистою власністю та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 всього на суму 25655,95грн. та стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити. Заперечували проти задоволення позову ОСОБА_3 в повному обсязі, оскільки в борг кошти на придбання автомобіля не брали, майно, зазначене в її позові купувалося за спільні кошти їх родини. В частині визначення вартості майна зокрема пральної машини Lg f1022 ND, вартістю 3259грн.; пилосмоку Philips fc9078, вартістю 1679грн.; м'яких меблів «куток Барон 3+1», вартістю 6200 грн. не заперечували. Крім того, представник ОСОБА_1 зазначила, що стеля та оздоблювальні матеріали стали невід'ємною частиною будинку позивача ОСОБА_1, а отже не можуть бути предметом поділу.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пояснили, що мати ОСОБА_3 подарувала йому холодильник, газову поверхню, вікна металопластикові, супутниковий ресивер, тому вказане майно є його особистою власністю. Інше майно, яке він просить поділити є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу, зокрема, натяжна стеля, вхідні двері, батареї, будівельні та оздоблювальні матеріали є невід'ємними від будинку, тому вони повинні бути виділені у власність ОСОБА_1, оскільки встановлені у її будинку.

Позов ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі, пояснили, що автомобіль Nissan 100NX було придбано не за спільні кошти подружжя, а за запозичені у громадянки ОСОБА_8, що підтверджується розпискою та поясненнями самого свідка.

Суд, розглянувши заявлені позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, свідків, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, у позові ОСОБА_3 необхідно відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.1996 року сторони зареєстрували шлюб (а.с.17 т.1).

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 14.06.2011 року їх шлюб розірвано (а.с. 18 т.1).

Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, на якого за рішенням суду від 06.10.2011 року з ОСОБА_1 стягнуті аліменти в розмірі 1/4з усіх видів її доходу (а.с.8,9 т. 2).

Під час перебування у шлюбі подружжям було придбане наступне майно:

-07.09.2007р. за біржовою угодою №846 автомобіль Nissan 100NX, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, 1993р. випуску (а.с.13 т. 1).

Вартість спірного автомобіля складає 17290,14грн, що підтверджується висновком експерта №134/12 судової автотоварознавчої експертизи по визначенню ринкової вартості (а.с. 105 т.2). Вказаний автомобіль знаходиться у користуванні ОСОБА_3, що сторонами не оспорювалося.

Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_9, ОСОБА_6 зазначили, що автомобіль був придбаний подружжям у період шлюбу та використовувався для потреб сім'ї.

ОСОБА_3 зазначив, що на придбання автомобіля він позичив у ОСОБА_8 кошти в розмірі 7500 дол. США., проте, допитана судом свідок ОСОБА_8 пояснила, що фактично давала в борг ОСОБА_3 3500дол. США, проте, під час придбання автомобіля присутня не була, та не змогла пояснити, що саме надані нею у борг ОСОБА_3 кошти були витрачені ним на купівлю спірного автомобілю, за таких обставин суд приходить до переконання, що факт використання даних коштів для придбання спірного автомобіля не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи судом, оскільки презумпція спільної сумісної власності подружжя не спростована.

Згідно ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності.

Підстави визнання майна особистою власністю дружини, чоловіка передбачені ст. 57 СК України. Підстави зазначені ОСОБА_3 щодо неможливості поділу автомобіля через купівлю його за позичені кошти не відповідають даному переліку, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що спірний автомобіль відноситься до об'єкту спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між ними.

Крім того, суд приходить до висновку, що поділу між сторонами підлягає також наступне спільне майно подружжя пральна машина Lg f1022 ND, вартістю 3259грн, відповідно видаткової накладної від 29.10.2008р., пилосмок Philips fc9078, вартістю 1679грн, відповідно до видаткової накладної від 29.10.2008р., м'які меблі «куток Барон 3+1», вартістю 6200грн, відповідно до накладної №135, від 25.02.2009р., всього на суму 11138грн. при цьому враховує, що наявність та вартість вищезазначеного майна погоджена між сторонами.

Згідно ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. (ч.1 ст. 70 СК України).

Згідно ст. 69 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007р., поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-71 СК України.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними.

Суд приходить до висновку, що об'єктом права спільної сумісної власності є майно: автомобіль Nissan 100NX, державний номер НОМЕР_1, пральна машина Lg f1022 ND, пилосмок Philips fc9078, вартістю 1679грн, м'які меблі «куток Барон 3+1», придбані в період шлюбу подружжя ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін по справі. Вартість даного майна погоджена між сторонами. Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Автомобіль є річчю неподільною, перебуває в користуванні ОСОБА_3, у зв'язку із чим має бути виділений йому; пральна машина Lg f1022 ND, пилосмок Philips fc9078, м'які меблі «куток Барон 3+1» також є неподільними речами і перебувають в користуванні ОСОБА_1, у зв'язку із чим суд вважає за доцільне визнати право власності на дане майно за ОСОБА_1, та різницю в вартості виділеного ОСОБА_3 майна стягнути з нього на користь ОСОБА_1 в розмірі 3076,07грн. виходячи із загальної вартості майна, яке суд визнав об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 в сумі 28428,14 грн.

Окрім цього, позовні вимоги ОСОБА_3 стосовно поділу в натурі та виділення ОСОБА_1 натяжної стелі, вартістю 2645грн, відповідно до копії договору №19-10-Д-НП від 30.10.2008р., копії товарного чеку від 30.10.2008р., 04.12.2008р., дверей вхідних металевих, вартістю 1350грн, відповідно до копії товарного чеку №0041 від 30.10.2008р., батарей у кількості 69 чавунних секцій з вентилями та кронштейнами, вартістю 7233грн, відповідно до копії товарного чеку №246 від 24.06.2006р.; будівельних та оздоблювальних матеріалів (обої, клей, сітка, гіпсакартон, плітка та інше) на суму 27197,83грн, відповідно до копій товарного чеку від 17.05.2006р., копій накладних від 15.06.2006р., 10.05.2007р., 22.08.2007р., 08.04.2008р., не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено обставинами справи та поясненнями сторін, дане майно є складовими елементами будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до договору дарування від 26.12.2004р.(а.с.10 т. 2).

Відповідно до ст. 187 ЦК України, складовою частиною речі є все те, що не може бути виділене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

На окремі складові частини складної речі право власності може виникнути тільки в тому випадку, коли ця річ як самостійний об'єкт права перестане існувати і будуть реалізовані її окремі складові частини.

В даному випадку перераховане ОСОБА_3 майно є складовою частиною будинку, без якого вони не можуть існувати окремо, дані речі не можна відокремити від будинку без їх пошкодження та пошкодження будинку, зокрема, клей, шпалери, сітку, церезит, шпатльовку, провод, гіпсокартон, фільтри, труби, стелю, вікна, тощо.

Дане майно є частиною будинку, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Крім того, ОСОБА_3 не надано доказів, в якій кількості будівельні матеріали використанні для ремонту будинку, чи є залишок цих матеріалів, в кого вони перебувають тощо.

Згідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як вбачається з позову ОСОБА_3 він не ставить питання про стягнення компенсації даних матеріалів, він просить поділити їх в натурі, що є неможливим.

Стосовно вимог ОСОБА_3 про визнання за ним право особистої власності на таке майно, як супутниковий комплект, з супутниковим ресивером Orion, вартістю 2200грн, відповідно до копії товарного чеку №002756 від 15.05.2008р., холодильник WIRPOOL, вартістю 6400грн, відповідно до копії товарного чеку від 15.06.2009р., газова поверхня TD 640S, вартістю 2450грн, відповідно до копії товарного чеку від 13.06.2008р., опалювальний котел DAEWOO, вартістю 5200грн, відповідно до товарного чеку №2 від 10.10.2006р., металопластикові вікна «Дікьонинг», у кількості 6шт., з фурнітурою вартістю 9405,95грн., відповідно до копії товарного чеку №173 від 04.11.2008р., то відповідно до копії товарного чеку №002756 від 15.05.2008р. придбано було 4 супутникових комплекти та 2 ресивера, свідок ОСОБА_6 зазначила, що один супутниковий комплект з ресивером знаходиться у неї. Тому вартість супутникового комплекту повинна складати 1100грн. Щодо опалювального котла, та ОСОБА_3 підтверджує його вартість товарним чеком №2 від 10.10.2006р., в даному чеку не зазначено, що 5200грн коштує саме опалювальний котел, інших доказів стосовно вартості та наявності часу придбання цього майно ним не надано.

Свідок ОСОБА_6 зазначила, що вона з чоловіком дійсно допомагали родині сина, матеріально купували добровільно ОСОБА_3, його дружині ОСОБА_1 та їх сину перелічене вище майно в будинок, де він мешкав зі своєю родиною, для користування всією сім'єю. На майно не претендує. Свідок ОСОБА_9 також пояснила, суду, що за період спільного проживання їх доньки ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_3 вони також допомагали їм матеріально, давали кошти на придбання авто, купували речі тощо.

Посилання ОСОБА_3, що дане майно не є спільним через те, що воно купувалось за кошти його матері ОСОБА_6, до уваги судом не приймається.

Згідно ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зокрема, підстави визнання майна особистою власністю чоловіка або жінки передбачені ст. 57 СК України.

Підстав для визнання вище переліченого майна особистою власністю ОСОБА_3 судом не вбачається.

Доказів, підтверджуючих, що майно набуте позивачем за його особисті власні кошти суду не надано.

Рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, законним є рішення, яким суд. Виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та докази, подані сторонами, співвставивши їх належність, допустимість достовірність як окремо та і взаємний їх зв'язок, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 з підстав викладених вище.

Крім того, в порядку положень ст. ст. 86, 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Е.В. підлягають стягненню витрати пов'язані за проведення судової автотоварозначної експертизи в сумі 500 грн. (а.с. т. 2), судовий збір в сумі 328,20 грн. (а.с.1 т. 1).

Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,61,131,212-215,218 ЦПК України, ст. ст. 11,57,60,71,72 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати спільним сумісним майном подружжя загальною вартістю 28 428 (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 14 коп.:

- автомобіль Nissan 100NX, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, 1993р. випуску, вартістю 17290 (сімнадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 14 коп.;

- пральну машину Lg f1022 ND, вартістю 3259 (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн.

- пилосмок Philips fc9078, вартістю 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) грн.

- м'які меблі «куток Барон 3+1», вартістю 6200 (шість тисяч двісті) грн.

Розподілити спільне сумісне майно подружжя:

Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Nissan 100NX, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, 1993 р. випуску, вартістю 17290 (сімнадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 14 коп.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- пральну машину Lg f1022 ND, вартістю 3259 (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн.

- пилосмок Philips fc9078, вартістю 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) грн.

- м'які меблі «куток Барон 3+1», вартістю 6200 (шість тисяч двісті) грн., всього на загальну суму 11138 (одинадцять тисяч сто тридцять вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості частки спільного сумісного майна подружжя в сумі 3076 (три тисячі сімдесят шість) грн. 07 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати 328,20 грн. судового збору, 500 грн. вартість судової автотоварознавчої експертизи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання протягом десяти днів після його проголошення апеляційної скарги, а особами які приймали участь у справі, проте не були присутніми при оголошенні рішення в тому ж порядку з дня отримання копії рішення.

Суддя: А. В. Кваша