Справа № 2-1290/11

2/413/194/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2012 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу, у складі;

Головуючого , судді : ВОДОП 'ЯНОВА С.М.,

при секретарі : Ткачук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу за участю представника позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_4, представника третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області Онищенко Є.В. цивільну справу за позовом;

ОСОБА_3 до ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», про зобов'язання надання довідки про суму страхових виплат та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В ;

До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу звернувся позивач ОСОБА_3 з позовом до ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», про зобов'язання надання довідки про суму страхових виплат та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування зміненого позову, який було позивачем подано до суду 12 березня 2012 року, представник позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_4 суду зазначив, що позивач ОСОБА_3 з 31. 03. 1967 року по 27. 07. 1994 року (з перервою) працював у відповідача - ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», яке с правонаступником РУ імені XX партз'їзду, перетвореному в ВАТ "Суха Балка", прохідником 5-6 розряду з повним робочим днем у підземних умовах.

У 1994 році в позивача було виявлено професійне захворювання і за результатами огляду МСЕК від 05. 07. 1994 року встановлено 30% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, з 15. 06. 1994 року по 01.08. 1995 року.

Наказом відповідача від 11. 07. 1994 року № 265 позивачу ОСОБА_3 визначено середній заробіток за професією прохідник з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок станом на 1 грудня 1993 року в розмірі 3 196 820 крб. і, з врахуванням 30% втрати професійної працездатності, призначені щомісячні виплати відшкодування частини втраченого заробітку в сумі -959 046 крб. до 01. 08.1995 року.

У подальшому ОСОБА_3 огляди МСЕК не проходив, відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" не проводило.

Лише у 2001 році ОСОБА_3 був оглянутий МСЕК повторно (акт від 16.07.2001 року № 1106) і йому встановлено 70% втрати професійної працездатності та друга група інвалідності - безстроково, вважаючи з 05. 07. 2001 року.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (зі змінами, внесеними згідно із наступними Законами), починаючи з 1 квітня 2001 року, зобов'язання по відшкодуванню шкоди потерпілим на виробництві покладені на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду).

Листом від 27. 06. 2001 року Міністерство праці та соціальної політики України надало наступне роз'яснення: "Якщо страхувальник (ВАТ "Суха Балка") не передав особові справи потерпілих, то він замість Фонду продовжує здійснювати страхові виплати в рахунок страхових внесків до Фонду".

Наказом від 27. 07. 2001 року № 255 ОСОБА_3 визначено середньомісячний заробіток за професією прохідник - 280. 00 грн., з урахуванням 70% втрати професійної працездатності призначені щомісячні виплати відшкодування частини втраченого заробітку в сумі 196. 00 грн., які ВАТ "Суха Балка" виплачувало позивачу, згідно з довідкою від 23. 04.2008 року № 2626 до 1 січня 2002 року.

За актом прийняття - передачі від 23. 04. 2002 року № 1333 особову справу ОСОБА_3 передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області і в подальшому щомісячні страхові виплати проводились Відділенням Фонду.

-2- Справа № 2/1290/2011 2/413/194/12

Згодом у позивача виникли сумніви щодо правильності зроблених відповідачем - ВАТ "Суха Балка" перерахунків сум відшкодування шкоди, оскільки реальний заробіток відповідного працівника був явно вище розрахункового і тоді ОСОБА_3 звернувся у 2003 році до керівництва ВАТ "Суха Балка" із заявою про перерахунок розміру відшкодування шкоди.

Наказом від 17. 10. 2003 року за № 719 такий перерахунок було зроблено, Відділенню Фонду надано нову довідку про розмір щомісячних виплат відшкодування шкоди позивачу станом на 1 квітня 2001 року в сумі - 376. 37 грн., виходячи із середнього заробітку прохідника з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів - 537.67 грн.

Розмір відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 03.12.1092 року № 676, від 26.01. 1993року № 46, від 02.06.1993 року №392, від 02.12. 1993 року №974, від 20.10.1994 року №720, від 08.02.1995 року. №102, та абзацу 5 п. 28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 та від 18 липня 1994 року № 492, /далі "Правила відшкодування ... "/ перераховують у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємства на коефіцієнти їх фактичного підвищення.

Відповідно до зазначених нормативних актів, починаючи з 01 листопада 1992 року, перерахунок необхідно здійснювати шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склався на час чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на коефіцієнти їх фактичного підвищення, якщо колективним договором не передбачено більш пільгові умови перерахунку. Стаття 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», забороняє включати в договори і угоди умови, що погіршують становище працівників в порівнянні з чинним законодавством та приписує такі умови вважати недійсними.

У разі підвищення тарифних ставок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 1994 року № 449 перерахунок розміру відшкодування провадять аналогічно, про що Міністерством праці надані роз'яснення у листі від 12.10.1994 року № 06-3683.

До 24 жовтня 1997 року перерахунок повинен провадитися без будь -яких обмежень розміру відшкодування шкоди поза залежністю від середнього заробітку відповідного працівника на місяць перерахунку, відсутності росту рівня заробітної плати у зв'язку зі страйками, через неритмічну роботу підприємства, від дій керівників, що довели підприємство до банкрутства або форс - мажорних обставин.

Лише після 24 жовтня 1997 року, тобто набрання чинності «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»(я. 9, абзац 6 п. 28), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997року № 1100, при кожному новому перерахунку розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням тарифних ставок враховується розмір середнього заробітку відповідного працівника за місяць підвищення тарифних ставок, у перерахуванні на повний календарний місяць роботи, з урахуванням 1/12 винагороди за підсумками роботи за рік та вислуги років, але при цьому обчислений раніше розмір відшкодування шкоди коригуванню убік зменшення не підлягає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року №1100, яка набрала чинності 24 жовтня 1997 року, внесені зміни і доповнення до п. 28 Правил, а саме: в разі перерахунку розміру утраченого заробітку у зв'язку з підвищенням тарифних ставок, слід дотримуватися вимог нового абзацу шостого п. 28.

Згідно з цим абзацом перерахований розмір утраченого заробітку в перерахунку па 100% утрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника.

В усіх випадках перерахунку раніше визначений розмір утраченого заробітку коригуванню в бік зменшення не підлягає (п. 9 Правил).

Тобто підприємство відповідача не мало права зменшувати розмір утраченого заробітку позивача, що склався на час підвищення тарифних ставок, навіть якщо в перерахунку на 100% утрати професійної працездатності він перевищує середньомісячний заробіток відповідного працівника.

Галузевими угодами між Міністерством промислової політики України, добровільними виробничими об'єднаннями і ЦК профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України на 1996-2000 роки передбачено: "…перерахунок розміру відшкодування шкоди за ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, проводити одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією."

Колективними договорами між власником підприємства (уповноваженим ним органом) і профспілками, діючими від імені працівників, які знаходяться з ним у трудових відносинах на 1996 - 2000 роки, також передбачені відповідні умови перерахунку розміру відшкодування шкоди, зокрема:

"Підвищення розміру відшкодування шкоди, заподіяного працівником каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, проводити одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних

-3- Справа № 2/1290/2011 2/413/194/12

ставок і посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.

У тих випадках, коли при черговому перерахунку - відшкодування шкоди потерпілим розмір відшкодування шкоди, перерахований на 100% втрати працездатності, перевищує середню заробітну плату відповідного працівника за даною професією, розмір відшкодування шкоди визначається із середньомісячної заробітної плати відповідного працівника. "

Таким чином, представник позивача суду зазначив, що доказами невиконання відповідачем в справі вказаних вище норм законів, якими останній зобов'язаний був провести перерахунок позивачеві є наступне;

Тарифні ставки працівників підприємства відповідача - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" були підвищені на К = 2.0 з 1 липня 1994 року, К-2,0 з 1 жовтня 1994 року, К = 3. 0 з 1 лютого 1995 року, К = 2. 5 з 1 січня 1996 року, К = 1. 5 з 1 липня 1996 року, К=1. 15 з 1 липня 1997 року, К =1.3 з 1 квітня 2000 року, тобто тарифні ставки підвищені в 67. 25 рази (2. 0 х 2. 0 х 3. 0x2. 5 х 1. 5 х 1. 15 х 1.3= 67.25) і проти цього факту відповідач не заперечує.

Нібито відповідно до умов колективних договорів і галузевих угод на 1996 - 2000 роки відповідач здійснив перерахунок розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві лише на К = 2.0 з 1 жовтня 1994 року, К - 3.0 з 1 лютого 1995 року, К= 1. 25 з 1 січня 1996 року, К = 1. 5 з 1 липня 1996 року, К =1.15 з 1 липня 1997 року, тобто фактичне підвищення заробітної плати за професією позивача відбулося нібито на загальний коефіцієнт 12. 937 (2. 0 х 3. 0 х 1. 25 х 1. 5 х 1. 15 = 12. 937).

Але, за професією позивача, відповідно до довідки ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" від - 20.03.2011 року № 1267 та уточненої довідки від 27.01.2012 року № 317, наявних у справі, фактичне підвищення заробітної прохідника по шахті імені Фрунзе у зазначений період за період з 1 липня 1994 року по травень 2000 року відбулося, - у 26.3рази (782. 00грн. : 29. 69 грн. = 26. 3), а відповідач - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" перерахував розмір відшкодування шкоди позивачу лише у 16.8 рази (537.67грн. :31.97грн. =16.818).

Тобто відповідач умови колективного договору та галузевих угод про проведення перерахунку на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією не виконав.

Таким чином, представник позивача ОСОБА_4 просить суд зобов'язати відповідача - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" надати Відділенню Фонду нову довідку про розмір щомісячних страхових виплат відшкодування позивачу в справі ОСОБА_3 втраченого заробітку станом на 01 квітня 2001 року в сумі - 547.40 грн., виходячи із фактичного середнього заробітку прохідника по шахті імені Фрунзе за квітень 2000 року - 782.00 грн. та ступеню втрати позивачем професійної працездатності - 70% (782. 00грн. : 100% х 70% = 547. 40грн.) - відповідно до умов Правил відшкодування, галузевих угод та колективних договорів на 1996-2000 роки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо відшкодуванню позивачу моральної шкоди, представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що для всього цивілізованого світу поняття моральна (немайнова) шкода вже давко є джерелом встановлення справедливості.

Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної у сфері трудових відносин або відносин, що тісно пов'язані з ними, - настає лише у випадках, передбачених ст. 237-1 КЗпП України, тобто в разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань.

У правовідносинах щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань (ст. 237-1 КЗпП України) - застосовується тримісячний строк позовної давності (ст. 233 КЗпП України).

Оскільки питання про відшкодуванні моральної шкоди працівникові повинен вирішувати суд у порядку вирішення трудового спору, то відповідно до ст. 233 КЗпП України позивач може звернутися до суду у тримісячний строк з дня встановлення судом, державним органом, що здійснює контроль і нагляд за додержанням роботодавцями законодавства про працю, або визнання самим роботодавцем факту порушення законних прав працівника як підстави для відшкодування йому моральної шкоди.

Якщо роботодавець порушив законодавство про оплату праці, працівник відповідно до ч. 1 ст. 255 та ч. 2 ст. 233 КЗпП України може звернутися до суду без обмеження будь-яким строком. Отже, цілком логічно, що правило щодо строків звернення поширюється і на вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок такого порушення, заявлену в позовній заяві про виплату йому належних сум відшкодування утраченого внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків.

У практиці українського судочинства не існує оцінки моральних страждань потерпілого. Оцінка належить виключно судді. Законодавство визначає, що моральна шкода компенсується, зокрема, грішми. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, неправомірні дії відповідача відносно позивача, що завдають йому моральні страждання, почалися в 2001 році.

Позбавлений з вини відповідача професійної працездатності та визнаний інвалідом другої групи позивач ОСОБА_3 достовірно дізнався про це у 2003 році, коли подав керівництву підприємства заяву про перерахунок щомісячних виплат відшкодування втраченого

-4- Справа № 2/1290/2011 2/413/194/12

заробітку. Ці страждання позивача тривають до теперішнього часу тому, що належні йому грошові суми відшкодування утраченого заробітку дотепер не виплачені Відділенням Фонду з вини ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА".

Позивач - інвалід другої групи за професійним захворюванням змушений тривалий час випробовувати моральні страждання, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, не одержуючи належні йому гроші відшкодування утраченого заробітку в повному обсязі і, як убачається із суми заборгованості - у розмірах, істотних для забезпечення достатнього життєвого рівня.

Цих негативних для позивача наслідків неправомірних дій відповідача могло й не бути, якби відповідач -ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" забезпечив своєчасне нарахування та виплату відшкодування позивачеві утраченого заробітку відповідно до законодавства про працю (страхуванням у сфері праці).

Звернення до суду за захистом своїх законних інтересів і відновленням порушених відповідачем трудових прав спонукало позивача змінити спосіб життя, не по призначенню використовувати особистий час і витрачати гроші на забезпечення правового захисту в суді, випробовувати психічно - емоційні перенапруги (стреси), що негативно відображаються на здоров'ї людини та небезпечні для життя у віці та стані здоров'я позивача, що завдає йому нові моральні страждання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

То хіба треба, на думку ОСОБА_4, доказувати в суді, що людина також відчуває моральні страждання, коли стає відомо, що відносно неї порушене право, наслідками чого безповоротно втрачені гроші, наявність яких дозволила би прожити значну частину життя зовсім по іншому з огляду на матеріальні потреби людини.

Тому останній просить суд стягнути з ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" у відшкодування заподіяної ОСОБА_3 моральної шкоди компенсацію в грошовій формі в розмірі - 10000 гривень.

Представник відповідача в справі ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка»була повідомлена про час та місце розгляду цієї справи, однак вона до суду не з'явилась та не повідомила про причину неявки до суду.

Представник третьої особи в справі - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області Онищенко Є.В. вважає, що позовні вимоги є такими що не ґрунтуються на законі.

На думку представника третьої особи, відповідачем в справі вже у добровільному порядку проведено перерахунок середнього заробітку і надано Відділенню Фонду нова довідка відповідно наказу від 17. 10. 2003 року за № 719 про розмір щомісячних виплат відшкодування шкоди позивачу станом на 01 квітня 2001 року в сумі - 376. 37 грн., виходячи із середнього заробітку прохідника з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів - 537.67 грн.. Відділенням Фонду позивачу ОСОБА_3 згідно цієї довідки перерахунок сум у відшкодування шкоди було перераховано.

Тому Онищенко Є.В. вважає, що підстав для надання нової довідки Відділенню Фонду для перерахунку ОСОБА_3 сум у відшкодування шкоди, не має.

Суд, заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази долучені до справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач в справі ОСОБА_3 з 31. 03. 1967 року по 27. 07. 1994 року працював у відповідача - ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», прохідником 5-6 розряду з повним робочим днем у підземних умовах.

У 1994 році в позивача було виявлено професійне захворювання і за результатами огляду МСЕК від 05. 07. 1994 року встановлено 30% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, з 15. 06. 1994 року по 01.08. 1995 року.

Наказом від 11. 07. 1994 року № 265 позивачу ОСОБА_3 визначено середній заробіток за професією прохідник з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок станом на 1 грудня 1993 року в розмірі 3 196 820 крб. і, з врахуванням 30% втрати професійної працездатності, призначені щомісячні виплати відшкодування частини втраченого заробітку в сумі -959 046 крб. до 01. 08.1995 року.

У подальшому ОСОБА_3 огляди МСЕК не проходив, відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" не проводило.

Лише у 2001 році ОСОБА_3 був оглянутий МСЕК повторно (акт від 16.07.2001 року № 1106) і йому встановлено 70% втрати професійної працездатності та друга група інвалідності - безстроково, вважаючи з 05. 07. 2001 року.

Наказом від 27. 07. 2001 року № 255 ОСОБА_3 визначено середньомісячний заробіток за професією прохідник - 280. 00 грн., з урахуванням 70% втрати професійної працездатності призначені щомісячні виплати відшкодування частини втраченого заробітку в

-5- Справа № 2/1290/2011 2/413/194/12

сумі 196. 00 грн., які ВАТ "Суха Балка" виплачувало позивачу, згідно з довідкою від 23. 04.2008 року № 2626 до 1 січня 2002 року.

На вимогу позивача, відповідачем в справі надано Відділенню Фонду нова довідка відповідно наказу від 17. 10. 2003 року за № 719 про розмір щомісячних виплат відшкодування шкоди позивачу станом на 01 квітня 2001 року в сумі - 376. 37 грн., виходячи із середнього заробітку прохідника з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів - 537.67 грн.. Відділенням Фонду позивачу ОСОБА_3 згідно цієї довідки перерахунок сум у відшкодування шкоди було перераховано. Яку від отримує до цього часу.

На думку суду, представником позивача ОСОБА_4 обґрунтовано доведено, що відповідачем в справі не вірно застосовувались відповідно до умов колективних договорів і галузевих угод на 1996 - 2000 роки перерахунки розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві лише на К = 2.0 з 1 жовтня 1994 року, К - 3.0 з 1 лютого 1995 року, К= 1. 25 з 1 січня 1996 року, К = 1. 5 з 1 липня 1996 року, К =1.15 з 1 липня 1997 року.

На вимогу представника позивача ОСОБА_4 судом було витребувано у відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» довідка про фактичне підвищення заробітної прохідника по шахті імені Фрунзе. Відповідачем в справі суду було надано довідка від - 20.03.2011 року № 1267 та уточнена довідка від 27.01.2012 року № 317, про те що, фактичне підвищення заробітної прохідника по шахті імені Фрунзе у зазначений період за період з 1 липня 1994 року по травень 2000 року відбулося, - у 26.3 рази, а відповідач - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" перерахував розмір відшкодування шкоди позивачу лише у 16.8 рази.

Тобто, наданими довідками відповідачем в справі, наявно підтверджено позовні вимоги ОСОБА_3 щодо не належного розрахунку сум які він повинен отримувати у відшкодування завданої йому професійним захворювання шкоди.

Таким чином, фактичне підвищення заробітної плати за професією позивача відбулося на загальний коефіцієнт 12. 937 (2. 0 х 3. 0 х 1. 25 х 1. 5 х 1. 15 = 12. 937).

Але, за професією позивача, відповідно до довідки наданої суду відповідачем в справі, у зазначений період повинно бути визначено відшкодування шкоди позивачу за період з 1 липня 1994 року по травень 2000 року у 26.3 рази (782. 00грн. : 29. 69 грн. = 26. 3), а відповідач - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" перерахував розмір відшкодування шкоди позивачу лише у розмірі 16.8 рази (537.67грн. :31.97грн. =16.818).

Таким чином, наданими відповідачем в справі довідками, фактично підтверджено позовні вимоги ОСОБА_3 щодо невірного визначення суми середнього заробітку станом на 01 квітня 2001 року. Згідно наданих суду представником позивача розрахунків, відповідно до зазначених довідок розмір щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_3 станом на 01 квітня 2001 року повинен бути в сумі,- 547 гривень 40 копійок, виходячи з фактичного заробітку прохідника по шахті ім. Фрунзе за квітень 2000 року - 782 гривні 00 копійок та ступеню втрати позивачем професійної працездатності 70 %.

Таким чином, суд вважає необхідним у повному обсязі задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 щодо зобов'язання Публічного Акціонерного Товариства «ЄВРАЗ Суха Балка»надати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області нову довідку про розмір щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_3 станом на 01 квітня 2001 року в сумі,- 547 гривень 40 копійок.

Разом з тим, суд вважає, не доведеними та такими що не підлягають задоволенню вимоги позивача в справі щодо відшкодування йому позивачем моральної шкоди в сумі, 10000 гривень. Представником позивача запропоновано у позові суду зважити на те що, згідно вимог ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Тобто ОСОБА_4 вважає, що не має потреби у доказуванні вимог позивача щодо завдання йому моральних страждань.

Таким чином, суду не надано ніяких письмових, або інших доказів щодо завдання позивачу діями відповідача моральних страждань.

Так ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що людина відчуває моральні страждання, коли їй стає відомо, що відносно неї порушене право, наслідками чого безповоротно втрачені гроші, наявність яких дозволила би прожити значну частину життя зовсім по іншому з огляду на матеріальні потреби людини.

За таких обставин, суд не вбачає законних та обґрунтованих підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.. 11,13 Закону України "Про охорону праці" в редакції до внесення змін від 21 листопада 2002 року, п.. 9, 28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, від 18 липня 1994 року № 492 і від 3 жовтня 1997 року №1100, ст.. 5,9 Закону України "Про колективні договори і угоди", ст. 34 Закону України "Про оплату праці", 88, 212-214 ЦПК України, суд,-

-6- Справа № 2/1290/2011 2/413/194/12

В И Р І Ш И В ;

Позовні вимоги задовольнити частково та зобов'язати Публічне Акціонерне Товариство «ЄВРАЗ Суха Балка » надати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області нову довідку про розмір щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_3 станом на 01 квітня 2001 року в сумі,- 547 гривень 40 копійок,виходячи з фактичного заробітку прохідника по шахті ім. Фрунзе за квітень 2000 року - 782 гривні 00 копійок та ступеню втрати позивачем професійної працездатності 70 %.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «ЄВРАЗ Суха Балка», про стягнення моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» судовий збір, в сумі,- 107 гривень 30 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 10 днів, з дня виготовлення повного тексту цього рішення, в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя: С. М. Водоп"янов