ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
19.06.06 Справа № 4/245-3492
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
судді-доповідача Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ПП «Богема»б/н від 25.02.06р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 9.02.2006 року
у справі №4/245-3492
за позовом ЗАТ «Калина-ЛТД», м. Рівне
до відповідача ПП «Богема», м. Чортків
про стягнення 147 113,01 грн.
За участю представників сторін:
від позивача –Гуменюк С.М.
від відповідача –не з’явився;
В ході судового засідання представнику позивача права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Бурда Н.М.) від 9.02.2006 року у справі №4/245-3492 позовні вимоги задоволено частково.
Відповідач з постановленим рішенням не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, оскільки судом не взято до уваги того, що згідно накладних ним отримано матеріальні цінності згідно угоди №98Т, а стягнення здійснено на підставі угоди №36, при цьому, що в матеріалах справи відсутня копія договору №98Т.
Позивач просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення з тих підстав, що інший договір ніж №36 між сторонами не підписувався, а вказаний в накладних договір №98Т не існує, а є лише технічною опискою бухгалтера, що підтверджується відповідними поясненнями.
Відповідач явки повноважного представника в засідання суду не забезпечував, причин неявки не повідомляв, хоча був щоразу належним чином повідомлений про час розгляду справи, тому колегія вирішила розглянути справу у його відсутності.
Справа слуханням відкладалася з 17.04.06р. на 5.06.06р. та на 19.06.06р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази та для дотримання повноти та об’єктивності судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 9.02.06 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
25.03.05р. між ТзОВ комерційною фірмою „Калина-ЛТД” - постачальник (правонаступником якої згідно Статуту є ЗАТ «Калина-ЛТД) - та Приватним підприємством „Богема”, (покупець) укладено Договір поставки №36, згідно з умовами якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупця нафтопродукти (товар) в кількості та асортименті, зазначених в специфікаціях, що є невід’ємними частинами цього Договору, а останній в свою чергу - прийняти та оплатити вартість отриманого ним товару.
Згідно видаткових накладних №7510 від 11.07.2005р., №7523 від 12.07.2005р., №7554 від 14.07.2005р., №7595 від 16.07.2005р., №7768 від 20.07.2005р., №8040 від 22.07.2005р., №9128 від 12.08.2005р., №9356 від 17.08.2005р., №9370 від 18.08.2005р., №10106 від 18.08.2005р. через представника відповідача Бойківського Є.Б., згідно виданих йому довіреностей, позивачем поставлено відповідачу світлі нафтопродукти (Бензин А-76 н/е, Бензин А-92 н/е, Бензин А-95 н/е, Дизельне пальне Л-0,2-62) на загальну суму 159638 грн. 92 коп.
Відповідно до п. 3.3 Договору Покупець зобов’язаний оплатити товар у термін, що не перевищує двох банківських днів від дня відвантаження товару та переходу права власності на нього Покупцю.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач свої зобов’язання по сплаті вартості отриманих згідно з умовами договору №36 від 25.03.2005р. по вищевказаних накладних нафтопродуктів виконав частково, допустивши заборгованість перед позивачем за станом на 12.12.05р. в сумі 123966, 42 грн., що зокрема, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2005р., підписаним представниками сторін та скріпленим відтиском їх печаток. (а.с. 22-24).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 ЦК України).
У випадку ненадходження від Покупця повної оплати за відвантажений товар Постачальник має право нарахувати, а Покупець зобов’язується сплатити пеню в обсязі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму, що належить сплатити (п. 4.3 Договору), що за період з 14.07.05р. по 12.12.05р. становить 6689,45 грн.
Крім цього, пунктом 4.11 Договору, при несвоєчасній оплаті Покупцем вартості отриманого ним товару, сторонами передбачено право Постачальника нарахувати та обов’язок Покупця сплатити відсотки в розмірі 27% річних, що становить 9571, 17 грн. А тому колегія вважає обгрунтованим висновок господарського суду про підставність позовних вимог в сумі 123 968,42 грн. боргу та 9571,17 грн. відсотків та 6689,45 грн. пені.
Також колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 6885,97 грн. збитків, позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв’язку між несвоєчасним та неповним розрахунком відповідача за одержаний товар та збитками, спричиненими укладанням договорів про надання овердрафту №22.1/117-О-05 від 09.06.2005р. та №22.1/210-О-05 від 04.10.2005р.
Покликання скаржника на те, що товар поставлявся згідно накладних, у яких зазначено угоду №98Т від 3.04.06р. спростовуються поданими позивачем матеріалами проведеного службового розслідування, згідно яких вбачається допущення бухгалтером ЗАТ «Калина-ЛТД»описки. Крім цього, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що угода №98Т від 3.04.05р. між сторонами не укладалася. Більш того, скаржник розмір боргу визнавав, підписуючи акти взаємозвірки (а.с. 22-24).
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення .
Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,105 ГПК України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Тернопільської області від 9.02.2006 року по справі за №4/245-3492 залишити без змін.
2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий–суддя Г.І.Мельник
Судді Д.Ф.Новосад
О.В.Михалюк