ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
21.06.06 Справа № 5/93-19/21
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Бобеляка О.М.
суддів Орищин Г.В.
Якімець Г.Г.
за участю секретаря судового засідання Чугай Л.Ю. |
розглянувши | матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі м.Львова за №2760/1к-007 від 14.02.2006 року |
на рішення | Господарського суду Львівської області від 03.02.2006 року. |
у справі | № 5/93-19/21 |
за позовом | ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м. Львів |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Техарм», м.Львів |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Поліпромсервіс», м.Київ |
про | визнання договору недійсним, |
за участю представників:
від позивача –Демінюк В.В. –старший державний податковий інспектор (довіреність у матеріалах справи)
від ТзОВ «Техарм» –Карпій Р.М.–представник (довіреність у матеріалах справи);
від «Поліпромсервіс»–не з’явився
за участю прокурора – не з’явився
Постанову виготовлено в повному обсязі 26 червня 2006 року.
Учасникам судового процесу роз’яснено право заявляти відвід згідно статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України. Особам, які беруть участь у справі роз’яснено права і обов’язки, передбачені статтями 49, 51, 59 цього Кодексу.
Рішенням Господарського суду Львівської області 03.02.2006 року у справі за № 5/93-19/21 (суддя Левицька Н.Г., секретар судового засідання Вахняк О.Є.) відмовлено в позові ДПІ у Галицькому районі м.Львова у визнанні недійсним договору поставки, укладеного між ТзОВ „Техарм” та ТзОВ „Поліпромсервіс”.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що факт виконання договору сторонами підтверджується товарними та податковими накладними згідно з переліком наведеним в додатку до позовної заяви. Також вважає місцевий господарський суд, що доказів спрямованості умислу суб‘єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування з метою ухилення від сплати податків, ДПІ у Галицькому районі м.Львова не доведено, доказів на підтвердження цього суду не подано.
На рішення місцевого господарського суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить рішення суду скасувати і позов задоволити.
Зокрема посилається скаржник, що оскаржуване рішення прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з‘ясуванням обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні господарського суду не відповідають обставинам справи. Оскільки, вважає апелянт, рішенням Подільського районного суду м.Києва установчий договір ТзОВ „Поліпромсервіс”, а також статут даного підприємства визнані недійсними з моменту їх укладення.
Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.
Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що ТзОВ „Техарм” та ТзОВ „Поліпромсервіс” уклали договір поставки (в усній формі), предметом якого були поставки заготовок кранів, згідно якого одна сторона зобов‘язується поставити партії товарів, а друга сплатити їх відповідно до договору.
ДПІ у Галицькому районі м.Львова вважає, що вказаний договір має бути визнаний недійсним, так як суперечить інтересам держави і суспільства і спрямований на порушення чинного законодавства.
Рішенням Подільського районного суду м.Києва установчий договір ТзОВ „Поліпромсервіс”, а також статут даного підприємства визнано недійсним з моменту їх укладення.
Засновниками „Поліпромсервіс” були громадяни Коженова А.М. та Назаренко Ю.В., які під час судового засідання повідомили, що восени 2003 року за пропозицією малознайомих осіб за винагороду підписали ряд документів, які стосуються створення та реєстрації ТзОВ „Поліпромсервіс”, і зазначили, що не мають ніякого відношення до діяльності підприємства, оскільки свідоцтва про реєстрацію платника не отримували, рахунку в банку не відкривали, печатки не мали, фінансово-господарської діяльності не вели і дізналися про це тільки від працівників податкової міліції. Окрім того, в своєму поясненні зазначили, що всі документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності даного підприємства підписані від їх імені є фіктивними, оскільки підписи від їх імені зроблені не ними.
Отже, оскільки засновники ТзОВ „Поліпромсервіс” під час підписання установчих документів підприємства не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, не внесли внеску до статутного фонду, не відкривали в установах банку рахунків, не підписували та не складали документів, пов‘язаних з господарською діяльністю та податковою звітністю, тому апеляційний господарський суд погоджується з доводами податкової інспекції, що договірні відносини Коженова А.М. та Назаренко Ю.В. щодо створення ТзОВ „Поліпромсервіс” носять фіктивний характер.
Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов‘язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб‘єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, однією з необхідних умов для визнання недійсності зобов‘язання відповідно до ст.207 ГК України, є вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи викладені обставини, вважає, що вчинення господарського зобов‘язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, органом державної податкової служби доведена, і полягає в тому, що ТзОВ „Поліпромсервіс” було створено фіктивно, з порушенням норм чинного законодавства, а відтак і юридично значимі дії даного товариства носять фіктивний характер та спрямовані на приховування податків.
У відповідності до вимог ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов‘язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Враховуючи те, що мету, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при укладенні спірної угоди, доведено, підлягають до задоволення вимоги про визнання недійсним договору поставки, укладеного між ТзОВ „Техарм” та ТзОВ „Поліпромсервіс” та вимоги про застосування наслідків передбачених ст.208 ГК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд не правильно встановив обставини справи та прийняв рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить скасувати і в позові відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись, ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.6 Розділу VІІ КАС України, -
суд ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 30.02.2006 року у справі № 5/93-19/21 скасувати.
3. Позов задоволити.
4. Визнати недійсним договір поставки, укладений ТзОВ „Техарм” та ТзОВ „Поліпромсервіс”.
5. Застосувати наслідки передбачені ст.208 ГК України.
6. Судові витрати покласти на відповідачів.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
9. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Суддя-доповідач О.М. Бобеляк
Судді Г.В. Орищин
Г.Г. Якімець