Справа № 2-1799/12

Рішення

Іменем України

"30" травня 2012 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі :

головуючого-судді Шахрая М.І.

секретаря Матвієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до державного підприємства « Житомирторф» про стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 03 лютого 2012 року звернувся до суду з даним позовом і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 квітня 2008 року згідно наказу № 15-к був прийнятий на посаду головного інженера ДП « Житомирторф». 12 травня 2008 року в зв»язку з перебуванням директора ДП « Житомирторф» на екзаменаційній сесії на нього були покладені обов»язки директора ДП « Житомирторф». 23 травня 2008 року в зв»язку зі звільненням попереднього директора ДП « Житомирторф» до укладення контракту був призначений виконуючим обов»язки директора ДП « Житомирторф», та до вищестоящого органу було подано всі необхідні документи для затвердження позивача на посаді директора ДП « Житомирторф». Протягом встановленого діючим законодавством терміну для вирішення питання про затвердження його на посаді директора ДП « Житомирторф » заперечень з цього приводу не було, як і відмови в укладенні контракту. 23 липня 2009 року Міністерством вугільної промисловості України видано наказ про звільнення позивача від виконання обов»язків директора ДП « Житомирторф» у зв»язку з укладенням контракту з іншою особою. Рішенням суду від 22.04.2009 року визнано таким, що був укладений на невизначений строк трудовий договір між Міністерством вугільної промисловості України та ОСОБА_1 при прийнятті на посаду виконуючого обов»язки директора ДП « Житомирторф». 03 серпня 2009 року позивачем на ім.»я директора ДП « Житомирторф» було подано заяву про надання йому чергової щорічної відпустки, про що було видано відповідний наказ № 30-к, пунктом другим вказаного наказу звільнено ОСОБА_1 від виконання обов»язків директора підприємства з 25 серпня 2009 року на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 23.07.2009 року № 184-кк. Рішенням суду від 25.05.2010 року вищевказаний наказ Міністерства вугільної промисловості України та пункт 2 наказу ДП « Житомирторф» визнано незаконним та поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов»язки директора підприємства з 25.08.2009 року. Оскільки на даний час рішення суду не виконані, просить стягнути з ДП « Житомирторф» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2011 року в сумі 35030,88 грн, заборгованість по виплаті заробітної плати при звільненні за період з 26.05.2010 року в сумі 49240,13 грн, судові витрати пов»язані з оплатою послуг адвоката в сумі 4000 грн та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень. З урахуванням збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2011 року по 14.05.2012 року в розмірі 45697,56 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.05.2010 року в розмірі 76874,40 грн, судові витрати пов»язані з оплатою послуг адвоката за надання правової допомоги в розмірі 8000 грн та моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 15-к від 24.042008 року позивач був прийнятий на посаду головного інженера державного підприємства « Житомирторф». Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 101-кк від 23.05.2008 року ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов»язки директора ДП « Житомирторф». Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 184-кк від 23.07.2009 року ОСОБА_1 було звільнено від виконання обов»язків директора ДП « Житомирторф» у зв»язку із укладенням контракту з директором ДП « Житомирторф».

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2009 року визнано таким, що був укладений на невизначений строк трудовий договір між Міністерством вугільної промисловості України та ОСОБА_1 при прийнятті на посаду виконуючого обов»язки директора ДП « Житомирторф», також задоволено вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 7316, 34 грн, відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 4000 грн, заборгованості по заробітній платі в сумі 9462, 22 грн та середнього заробітку за затримку розрахунку в сумі 7316, 34 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25.05.2010 року визнано наказ Міністерства вугільної промисловості України від 23.07.2009 року № 184-кк про звільнення ОСОБА_1 та пункт другий наказу ДП « Житомирторф» від 03.082009 року № 30-к про надання відпустки з наступним звільненням незаконним та поновленого ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов»язки директора ДП « Житомирторф» з 25.08.2009 року та задоволено вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 19440 грн, відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085\2010 « Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство вугільної промисловості України реорганізовано в Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

ДП « Житомирторф» не може самостійно виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі так як призначення керівника ДП « Житомирторф» належить до компетенції органу управління майном, на даний час це Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до статуту ДП « Житомирторф» від 06 вересня 2011 року ( нова редакція), ДП « Житомирторф» , засноване на державній власності згідно з наказом Державного комітету України по вугільній промисловості від 10.02.1993 року № 16, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.2007 року № 689 « Про утворення Державного концерну « Укрторф», входить до складу Державного концерну « Укрторф» та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085\2010 « Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Відповідно до ст.6.2. Статуту ДП « Житомирторф» директор підприємства призначається на посаду і звільняється з посади уповноваженим органом управління за поданням Концерну у порядку, передбаченому законодавством України.

Після звільнення ОСОБА_1 в січні 2009 року заробітна плата ДП « Житомирторф» йому не нараховувалась. На даний час заборгованість по заробітній платі ДП « Житомирторф» перед ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Відповідно до вимог статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені законодавством, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки за спірний період позивач не працював у ДП»Житомирторф» то і заробітна плата йому не нараховувалась, а тому відсутня підстава її стягувати.

Позивач не був поновлений на роботі в ДП »Житомирторф» і не надав докази того,що в цьому є вина саме ДП »Житомирторф». В даному випадку його на роботі мало поновити Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, а тому позов про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, судових витрат необхідно було заявляти до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Згідно із ст.33 ЦПК України суд ,за клопотанням позивача, може замінити первісного відповідача на належного відповідача, але позивач такого клопотання не заявляв, а суд за редакцією статті не може самостійно (без клопотання позивача) це зробити.

Оскільки позов пред*явлено до неналежного відповідача то в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3,10,15,30,33,60,61,88,212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗПП України, суд -

Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства « Житомирторф» про стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання через Корольовський районний суд апеляційної скарги протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.

Головуючий суддя М. І. Шахрай