дата документу : Справа № 2-331/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24»лютого 2011р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі Захарченко Ю.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов зазначений позов, обґрунтовуючи і підтримуючи який в судовому засіданні позивач пояснила, що з відповідачем по справі 23.04.1993 р. було укладено шлюб, який вони зареєстрували у Відділі реєстрацій актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції. Від шлюбу мають сина- ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1

Сімейне життя подружжя не склалося. В сімейних стосунках виникали сварки. Відповідач зневажливо ставився до позивача, ображав її, принижував, безпідставно влаштовував сцени ревнощів, застосовуючи фізичну силу. Мали місце подружні зради відповідача. Останній відбирав заробітну плату, іноді видавав грошові кошти. В сім'ї панувала атмосфера напруженості, недовіри, страху та морального тиску.

Фактичні стосунки подружжя припинилися з серпня 2010 р. та на даний час існують лише формально. Вони перестали жити разом та вести спільне господарство. На сьогоднішній день позивач та їх син проживають разом, відповідач проживає окремо. Позивач вважає збереження шлюбу неможливим, оскільки вжиті нею неодноразові спроби налагодити подружнє життя та проживати, позитивного результату не мали.

Представники позивача позовні вимоги свого довірителя підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно шлюбні відносини між ними фактично припинені, позивач проживає окремо, однак він не бажає розривати шлюб і враховуючи свої інтереси та інтереси дитини, тому готовий шлюб зберегти попри всі негаразди та непорозуміння, які були між ними.

Суд дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані по справі докази в їх сукупності і дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з тих підстав, що дійсно спільне життя у сторін неможливе, шлюбні відносини сторони не підтримують оскільки окремо проживають. Шлюб існує формально. Крім того взаємини між подружжям набрали негативний характер ще до проживання сторонами окремо. Під час спільного проживання між сторонами були сварки, непорозуміння. Дані обставини визнані сторонами. Крім того, сторонам надавався строк на примирення, який не вирішив ситуацію. За даних обставин суд прийшов до переконання, що шлюб між сторонами необхідно розірвати і немає підстав для його збереження.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила обставини, що відповідач позбавляв позивача можливості вільно користуватися заробітною платою, видавав мінімальну суму у відрядження, тримав у себе заробітну картку позивача. В сім'ю були сварки та рукоприкладство зі сторони відповідача, безпідставні ревнощі, що призводило до сварок між нею та чоловіком рідної сестри - відповідачем по справі. Вважає, що за даних обставин шлюб зберегти немає підстав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що від своєї найкращої подруги- позивача, з якою знайома та працювала з 2000 р., чула нарікання на відповідача. Позичала їй кошти у відрядженнях, так як зі слів позивача, відповідач тримав у себе її заробітну картку і видавав їй дуже малу суму коштів. Позичала кошти на подарунки рідним. Бачила на обличчі позивача синці та зі слів позивача знає, що дані тілесні ушкодження їй заподіяв її чоловік- відповідача по справі. Постійно бачила, як позивач перебувала у пригніченому настрої. Зі слів останньої знає, що вона неодноразово намагалася розірвати шлюб.

Згідно п.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вказано, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Під час розгляду даної справи судом надавався строк для примирення учасникам даного процесу, але до позитивного результату це не призвело.

Судом встановлено, що за даних обставин спільне життя подружжя неможливе і суперечитиме інтересам позивача. Неповнолітній син ОСОБА_5 в даний час навчається в учбовому закладі м.Кіровограда, де тимчасово і проживає, що сторонами визнано. Щодо його подальшого проживання сторонами питання не піднімалося, так як сину в цьому році виповниться 18 років і він в даному віці має право сам обирати з ким з батьків він буде проживати.

Щодо стягнення витрат по отриманню свідоцтва про розірвання шлюбу з відповідача, суд відмовляє в даній вимозі на підставі Розділу 4 Закону України «Про Державну реєстрацію актів цивільного стану»№2398-VI від 01.07.2010 р. та ст. 115 СК України, в зв'язку з тим, що свідоцтво про розірвання шлюбу не видається, а лише скасовується актовий запис. Таким чином дані вимоги є безпідставними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати 8 (вісім) грн. 50 коп. державного мита та 30 (тридцять) грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього суму 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.

Тому, керуючись ст.ст.104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 60, 88, п.2 ч.1 та ч.3 ст.208, ч.1-ч.3 ст.209, ст.ст.212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 23.04.1993 р. актовий запис №99 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 8 (вісім) грн. 50 коп. державного мита та 30 (тридцять) грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього суму 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом

подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З оригіналом вірно.

Суддя Ю.В.Кабанячий