Справа № 2/0529/1288/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

У своєму позові позивач вказав, що він тривалий час працював на підприємстві ДП «ВК «Краснолиманська». 25 січня 2004 року був звільнений з підприємства за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, у зв»язку з виходом на пенсію.

30 грудня 2011 року йому було видано акт розслідування хронічного професійного захворювання.

27 лютого 2012 року, згідно висновку МСЄК йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із шкідливими умовами праці він отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що він у віці 56 років отримав професійне захворювання, яке беззворотньо зашкодило його здоров`ю. Втрата працездатності, встановлена МСЄК складає 60% і йому також встановлена 3 група інвалідності, яка виключає його можливість у подальшому працювати за професією, яку він раніше виконував та яка приносила достаток у його родину.

Також вказав, що внаслідок отримання професійного захворювання, дійсно отримав моральну шкоду бо тривалий час був змушений лікуватися. В наступний час, змушений постійно проходити курс лікування, приймати ліки, у тому числі ін`єкції та стаціонарне лікування, що порушує його звичайний устрій життя. Він втратив нормальні життєві стосунки зі своїми близькими, оскільки не може виконувати роботу у домі, яка потребує певних зусиль. Все вище наведене, в зв'язку з профзахворюванням, викликає у нього фізичні та психічні страждання. Він почуває себе зламаною, хворою, людиною - інвалідом, яка втратила сенс життя.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім, труднощі в сімейних стосунках. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 70 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі, за участю його представника ОСОБА_1

Суд вважає, що в справі є достатньо даних про викладені у позові обставини та не має необхідності вислуховувати особисті пояснення позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримала доводи позивача, викладені у позові та наполягала на повному їх задоволенні.

Представник відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»до судового засідання не з'явився, надав до суду заперечення, в якому просив розглянути справу без його участі.

У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що вимоги позивача не визнає, вважає, що позивачем не доведений факт вини відповідача, внаслідок чого ОСОБА_2 втратив професійну працездатність. Також вважає, що обов'язок відшкодовувати шкоду позивачу законодавцем покладений на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві, тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві у м. Красноармійську до судового засідання не з'явився, надав до суду заперечення та заяву з проханням розглянути справу без його участі.

У своїх запереченнях представник третьої особи зазначив, що вимоги позивача не визнає, вважає, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, оскільки єдиним доказом наявності моральної шкоди є висновок МСЄК, який позивачем до суду не наданий. Просить розглянути справу на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, та дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював у відповідача з 19.09.1980 по 25.01.2004 року. З 19.09.1980 року працював підземним гірничим робочим 3-го розряду з повним робочим днем у шахті, а 08.06.1988 року переведений машиністом гірничних виймальних машин підземним 5-го розряду з повним робочим днем в шахті та направлений на здобувальну дільницю.

Звільнений з підприємства 25 січня 2004 року за ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію за віком. Ці обставини підтверджуються копією трудової книжки, які підтверджував також представник відповідача (а.с. 5-9).

30.12.2011 року позивачу ОСОБА_2 було встановлено професійне захворювання -пневмосклероз, антракосилікатоз, інтерстіційна форма, що пізно розвинувся, ускл.:хронічний бронхіт ЛН 2 ст. (другого ступеню). Професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи у шкідливих умовах, обумовлених впливом виробничого фактору -пилу протягом 100% робочої зміни. Професійне захворювання встановлено вперше. Цей факт підтверджується актом П-4 від 30.12.2011 року (а.с. 10-13).

Згідно відомостей з амбулаторної карти та виписок із історії хвороби у позивача постійно виникають скарги на віддишу, яка виникає при незначному фізичному навантаженні, почуття невистачання повітря, слабкість, втома, головний біль, відмічається приступообразний кашель постійно на протязі дня, внаслідок якого виникає біль у грудях. З ранку відмічається кашель із слизом. Періодично виникають приступи удушшя, які він купірує інгалятором. Турбує відчуття хрипів грудях, відмічається пітливість та запаморочнення (а.с. 15-19).

27.02.2012 року позивачу ОСОБА_2 було вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності по профзахворюванню та 3-тя група інвалідності. Також позивачу протипоказана праця у підземних умовах, несприятливих метеоумовах, у контакті з пилом, газами, та тяжка візична праця, що підтверджується довідкою МСЄК (а.с. 14).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області були призначені страхові виплати: щомісячні страхові виплати та одноразова допомога по профзахворюванню, що підтверджується поясненням позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно акту П-4 від 30.12.2011 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»позивач отримав вищезазначене професійне захворювання, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливіх та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав дуже важке професійне захворювання з незворотніми наслідками та став інвалідом у віці 56 років, був звільнений з підприємства за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, у звязку з виходом на пенсію, хоча мав намір працювати і надалі, але почав хворіти, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сім'ї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у зв'язку із чим змушений довго тривало лікуватись , що також впливає на якість його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач почуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, його фізичний та моральний стан не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною. Періодичні дуже сильні напади удушшя, слабкість не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з дружиною та близькими, він не може змиритися з цим, постійні думки про це не дають йому спокій, який йому потрібен для одужування. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він став інвалідом, позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину, що повинна здійснювати догляд за ним.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості отриманого професійного захворювання, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 22 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 70 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 188 гривень 20 копійок.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з рахунку № 26006301620720 в Філії «Відділення «ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійск Донецької області», МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із отриманим професійним захворюванням, 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави судовий збір у розмірі 188 гривень 20 копійок (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення. Можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: