Справа № 0906/198/2012
Провадження№ 33/0990/145/2012
Категорія ст.172-2 ч.1 КУпАП
Головуючий у І інстанції Пулик В.В.
Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2012 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю прокурора Романовського І.О., та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2, на постанову Долинського районного суду від 20 березня 2012 року, -
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, з вищою освітою, працює головним лікарем Велико-Тур'янської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Долинської ЦРЛ, депутат Велико-Тур'янської сільської ради, Долинського району, Івано-Франківської області, несудимий, громадянин України, -
визнаний винуватим за ст.ст.172-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот ) грн. з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_3 був прийнятий на роботу водія Велико-Тур'янської амбулаторії ЗПСМ Долинської ЦРЛ наказом №215 від 16 грудня 2011 року за сприяння свого сина, ОСОБА_2, який, будучи головним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини Долинської ЦРЛ в АДРЕСА_1, особисто подав головному лікарю Долинської ЦРЛ Мельнику П.І. заяву про прийняття на роботу свого батька ОСОБА_3, цим самим ввівши в оману в.о. головного лікаря Долинської ЦРЛ Мельника П.І. та начальника відділу кадрів Зубрей П.М., які не знали, що ОСОБА_3 в період з 16 грудня по 22 грудня 2011 року перебував за межами України на території Російської Федерації.
У зв'язку з цим, ОСОБА_3 не виконував та не міг виконувати свої функціональні обов'язки водія в період з 16 грудня 2011 року по 22 грудня 2011 року, однак ОСОБА_2 надав усну вказівку своєму підлеглому - фельдшеру амбулаторії ОСОБА_6, який відповідно до своїх посадових обов'язків, вніс в табель обліку робочого часу відомості, що ОСОБА_3 працював в період часу з 16 грудня по 22 грудня 2011 року. В подальшому, цей табель був підписаний ОСОБА_2 та переданий ним до бухгалтерії Долинської ЦРЛ з метою отримання його батьком неправомірної вигоди у вигляді безпідставно нарахованої заробітної плати за 5 робочих днів, в розмірі 275 грн. 23 коп.
У своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_2 покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, оскільки його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати її із закриттям провадження у справі.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 пояснив, що табель виходу на роботу заповнив фельдшер, проте вказівок включати до нього ОСОБА_3 він не давав, але дійсно підписав його з необережності. При цьому йому було відомо, що ОСОБА_3 перебував за межами України і не виконував свої обов'язки, проте отримав заробітну плату, яку на даний час відшкодував.
Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_2, який просить задовольнити його апеляційну скаргу та закрити провадження у справі; пояснення прокурора Романовського І.О., який вважає постанову суду законною і обґрунтованою; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що скаржнику слід поновити строк на апеляційне оскарження, проте апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону.
Таких вимог закону судом було дотримано при розгляді справи по суті.
Згідно із ст.294 КУпАП, апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано апелянтом протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із відтиску штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 05 травня 2012 року, тобто з часу винесення постанови і до подання ним скарги минуло більше 10 днів.
Однак, в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 було належним чином направлено та вручено копію постанови судді, як цього вимагає ст. 285 КУпАП. Тому є підстави вважати, що строк на її оскарження ОСОБА_2 пропустив з поважних причин.
За таких обставин, скаржнику слід поновити строк на апеляційне оскарження.
Стосовно апеляційних вимог ОСОБА_2, слід зазначити наступне.
Місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-2 КУпАП, ґрунтується на належно зібраних і досліджених в судовому засіданні достовірних доказах, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Тому, апеляційні доводи скаржника ОСОБА_2 про те, що він та ОСОБА_6 надавали пояснення в стані сильного душевного хвилювання та психологічного тиску, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи і суперечать наведеним у постанові суду доказам, а тому не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, апеляція ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_2 пропущений строк оскарження постанови від 20 березня 2012 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду від 20 березня 2012 року відносно нього - без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.Д. Шкрібляк