У Х В А Л А

Іменем України

31.05.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого- судді Фазикош Г.В.,

суддів - Мацунича М.В. , Куцина М.М.,

при секретарі - Козаковій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2012 року про часткове скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору підряду та відшкодування завданих збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору підряду та стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року було вжито заходи по забезпеченню первісного позову у даній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору підряду та відшкодування завданих збитків, а саме накладено арешт на належне відповідачам рухоме та нерухоме майно:

- будинок АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_3;

- Ѕ частину будинку АДРЕСА_2, зареєстровану за ОСОБА_3;

- автомобліь марки « Сітроен», ІНФОРМАЦІЯ_1 , д.в.з. НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2;

- автомобліь марки « Шевроле Авео», ІНФОРМАЦІЯ_2 , д.в.з. НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_3;

- автомобліь марки « Форд Ескорт», ІНФОРМАЦІЯ_3 , д.в.з. НОМЕР_3, зареєстрований за ОСОБА_3;

- автомобліь марки « Додж Рам», ІНФОРМАЦІЯ_4 , д.в.з. НОМЕР_4, зареєстрований за ОСОБА_3;

- інше нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за місцем їх проживання : АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5 ;

- а також на земельні ділянки площею 1,8961 та площею 1,1039 га, які знаходяться за адресою Закарпатської область, Перечинський район, с.Тур'я Пасіка та зареєстровані за ОСОБА_3 ( а.м.с. 10-11).

В ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем ОСОБА_3 подано клопотання про часткове скасування вжитих заходів по забезпеченню позову. Клопотання мотивоване тим, що згідно уточнених позовних вимог ОСОБА_1 ставить питання про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 коштів в загальній сумі 537641,25 грн ( у т.ч. 337641,25 грн. матеріальної шкоди та 200,00 грн. моральної шкоди), однак ухвалою судді від 19.04.2010 року накладено арешт на все майно відповідачів, вартість якого перевищує ціну позову. Враховуючи тривалий час розгляду справи ОСОБА_3 вважає себе звуженим у праві власності на своє майно. До клопотання відповідач подав екпертний висновок №191/03/12 від 28.03.12 року, відповідно до якого ринкова вартість лише одного комплексу будівель, розташованого за адресою Перечинський район, АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 та на який накладено арешт , становить 896031,00 грн., що більше ніж у 1,5 рази перевищує суму позову. Крім того, відповідач вказував й на те, що позов ОСОБА_1 забезпечено й шляхом накладення арешту на все майно іншого відповідача ОСОБА_1, та просив скасувати вжиті заходи, звільнивши із-під арешиту інше належне йому майно, окрім зазначеного вище, якого він вважає достатнім.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2012 року клопотання відповідача ОСОБА_3 було задоволено частково та скасовано заходи по забезпеченню позову, накладені ухвалою від 19.04.2010 року, у вигляді накладення арешту на вказані вище земельні ділянки, право власності на які зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 Інші заходи забезпечення позову залишено в силі ( а.м.с. 43-44).

Відповідач ОСОБА_3 ухвалу не оскаржував.

Апеляційну скаргу на ухвалу подала позивачка за первісним позовом ОСОБА_2 В сказі просить ухвалу скасувати як неправосудну. Стверджує, що ця ухвала не відповідає вимогам ст.151-152 ЦПК України, суперечить вимогам законності і справедливості, сприяє порушенню її прав та незаконному відчуженню відповідачами майна з метою унеможливлення виконання рішення у майбутньому. Зокрема, суд врахував висновки експерта, який не є судовим експертом, сама екпертиза була замовлена відповідачами, про її проведення позивачка не знала та не була повідомлена. Реальна вартість дослідженого об'єкта, на думку апелянтки, є значно меншою, ніж вказав експерт ( а.м.с. 45-48).

В судовому засіданні в апеляційній інстанції апелянтка свою скаргу підтримала та просила задовольнити із наведених у ній підстав. При цьому вона пояснила, що має намір збільшити розмір своїх позовних вимог у цій справі у майбутньому.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник скаргу не визнали та просили відхилити. При цьому вони пояснили, що дана судова справа розглядається судом першої інстанції тривалий час з квітня 2010 року і досі не розглянута. Судові засідання відкладаються в основному через неявку позивачки. Вартість майна, на яке накладено арешт, на думку відповідача та його представника, є більше ніж достатньою для забезпечення позову ОСОБА_1 навіть з врахуванням збільшених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх учасників процесу, колегія прийшла до висновку, що скарга є необгрунтованою, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, за процедурою, врегульованою ст.154 ЦПК України. Зокрема, відповідно до вимог ч.5 цієї статті питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується судом в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

На переконання колегії, в даному випадку судом першої інстанції при вирішенні питання щодо часткового скасування заходів по забезпеченню первісного позову було дотримано встановлений законом процесуальний порядок його вирішення. При цьому частково задовольняючи клопотання відповідача, судом було залишено в силі заходи, які було вжито попередньою ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року у цій справі в тих межах, які забезпечують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відповідають вимогам ст.ст.151-152 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.152-154, п.1 ч.1 ст.312, ст.314, ст.315 , ст.317 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2012 року про часткове скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору підряду та відшкодування завданих збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору підряду та стягнення боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуюча: Судді: