Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів: Шишка А.І.,Пнівчук О.В.,
секретарів: Шемрай Н.Б.,Гринчак В.І.,
з участю: апелянтки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника служби у справах дітей Богородчанської райдержадміністрації - Вербовського В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 07 березня 2012 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що в 2008 році припинила спільне проживання з відповідачем, 11.12.2009 року було розірвано шлюб, малолітній син залишився проживати з нею. З часу припинення шлюбних стосунків відповідач виїхав в Росію і з того часу не бачився з сином, не телефонував до нього, не проявляє щодо сина жодного батьківського піклування та нехтує своїм обов'язком щодо матеріального забезпечення дитини.
Рішенням Богородчанського районного суду від 07 березня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що дане рішення є необґрунтованим та прийнято судом без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи.
_________________________________________________________________________________
Справа № 2/0901/765/2011 р. Головуючий у І інстанції Битківський Л.М.
Провадження № 22ц/0990/821/2012 р. Доповідач Беркій О.Ю.
Категорія 50
Зазначає, що судом не досліджено докази, що мають істотне значення для вирішення справи. Зокрема, ні відповідачем, ні його представником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_6 вагомих причин, які дійсно перешкоджають йому брати участь у вихованні дитини впродовж трьох років.
Необґрунтованим є висновок суду про необ'єктивність висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що судом не надано правову оцінку поведінки батька, не вжито заходів для забезпечення інтересів дитини.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити і позбавити батьківських прав ОСОБА_6 щодо малолітнього сина ОСОБА_7, 24.11.2006 р.н
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали по вищенаведених мотивах
Представники ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.
Представник Служби у справах дітей Богородчанської райдержадміністрації - Вербовський В.М. апеляційну скаргу підтримав.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ч.1 п.2 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Постановляючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що з врахуванням поведінки відповідача, обставин справи, при відсутності переконливих доказів про умисне ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини, підстав для позбавлення батьківських прав відповідача на даний час немає.
Однак, із таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.
У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батько повинен довести, що він належним чином виконує свої батьківські обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Богородчанського районного суду від 10.12.2009 року шлюб між ними розірвано.
Встановлено, що з грудня 2008 року ОСОБА_6 проживає окремо від сім'ї, виїхавши в Росію. Обов'язки по вихованню і утриманню дитини відповідач не виконує, з сином не спілкується, з грудня 2009 року, тобто з часу розірвання шлюбу, не надає коштів на утримання сина, не піклується про його фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя.
Таким чином, відповідач умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина, не цікавиться його життям, що підтверджено дослідженими письмовими доказами - актом обстеження матеріально-побутових умов, довідками дошкільного навчального закладу, який відвідує дитина.
Відповідачем ОСОБА_6 не представлено будь-яких доказів неможливості ним брати участь у вихованні дитини.
Натомість судом встановлено, що відповідач разом з батьками проживає в Росії, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, працює там, а тому мав реальну можливість приїжджати, в телефонному режимі спілкуватися з сином та матеріально утримувати його, чого не заперечила і представник відповідача в судовому засіданні.
З наведених підстав, заперечення представників ОСОБА_6 про відсутність винної поведінки батька щодо невиконання ним своїх обов'язків по вихованню та утриманню сина не заслуговують на увагу.
Крім того, з часу знаходження справи на розгляді в суді відповідач особисто жодних заяв, звернень в органи опіки та піклування, до суду щодо обґрунтованості вимог про позбавлення його батьківських прав не подавав, в період розгляду справи як в суді першої так і апеляційної інстанції не зробив жодних спроб щодо зміни свого ставлення до виховання та утримання дитини, що свідчить про умисне ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Що стосується пояснень представників відповідача про те, що відповідач має намір приїхати в Україну і спілкуватися з дитиною, то при умові зміни своєї поведінки та налагодження стосунків з дитиною, відповідач не позбавлений можливості звернутися в суд з заявою про поновлення батьківських прав.
Враховуючи відсутність будь-яких перешкод відповідачу у здійсненні ним своїх батьківських обов'язків відносно дитини, яка потребувала батьківського виховання, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, та приймаючи до уваги висновок органу опіки і піклування - Служби у справах дітей Богородчанської райдержадміністрації від 18.11.2011 року про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, колегія суддів відповідно до ч.2 ст.164 СК України, приходить до висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
У зв'язку з цим, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Богородчанського районного суду від 07 березня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді: А.І. Шишко
О.В. Пнівчук