АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03 квітня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Дмитренко Г.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
Як встановив суд, ОСОБА_1 02.01.2012 року о 01 год. 30 хв. повторно керував автомобілем марки «Опель Омега» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Вишгородській в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП.
На постанову судді Саранченко І.О. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що інспектор не виконав вимоги постанови КМУ від 17.02.2008 року № 1103 (п. 3), пояснення у свідків взяті з порушенням КУпАП, оскільки не вказано якою посадовою особою та за яких обставин, свідок ОСОБА_2 у пояснені вказав іншого водія, який відмовився від обстеження, суд визнав по справі свідком особу, яка не є свідком по справі, рапорт інспектора ДАІ про те, що він був відсторонений від керування не є правдивим.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтвердив обставини події, яка мала місце 02.01.2012 року о 01 год. 30 хв., що він дійсно відмовився від медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки в нього в машині знаходилися дружина з дитиною, вважав, що інспектором допущене порушення вимог Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року, оскільки інспектор не запропонував йому інших способів пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, підтвердив, що на місці події були присутні два свідка, але вказував, що вони його не бачили, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними в справі про адміністративне правопорушення доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АА1 №529261 від 02 січня 2012 року /а.с. 1/, рапортом інспектора ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві /а.с. 4/, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с. 2, 3/
Протокол про адміністративне правопорушення серії АА1 №529261 від 02 січня 2012 року складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, уповноваженою на те особою - інспектором ДПС, в протоколі зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол підписаний особою, яка його склала, особою відносно якої складено протокол - ОСОБА_1, та свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржив.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що інспектор не виконав вимоги постанови КМУ від 17.02.2008 року № 1103 (п. 3), то вони є необґрунтованими.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова), огляд проводиться: уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пункт 3 Постанови передбачає можливість проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
З матеріалів справи та пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 убачається, що ОСОБА_1 від огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів відмовився, як відмовився і від огляду в закладі охорони здоров'я. /а.с. 2, 3/
Відповідно ж до п. 8 Постанови, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як убачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків зазначила ознаки сп'яніння, які були виявлені у водія ОСОБА_1 і його дії щодо ухилення від огляду.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 130 ч. 2 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
З даних постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за ст. 130 ч. 1 КУпАП. /а.с. 11/
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 130 ч. 2 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що пояснення у свідків взяті з порушенням КУпАП, оскільки не вказано якою посадовою особою та за яких обставин, свідок ОСОБА_2 у пояснені вказав іншого водія, який відмовився від обстеження, то вони є необґрунтованими.
Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, підписи яких містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, що також не заперечується й в апеляційній скарзі.
Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с. 2, 3/ також підписані вказаними свідками, якими вони засвідчили правильність та правдивість зазначених в них даних, а тому будь-яких підстав ставити під сумнів їх достовірність в суду першої інстанції не було і таких підстав не встановлено під час розгляду апеляції.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення складеного інспектором ДПС убачається, що до протоколу додавались пояснення свідків, рапорт, що свідчить про те, що пояснення у свідків були відібрані інспектором ДПС.
Щодо наявності описки в прізвищі особи, яка відмовилася від огляду на стан сп'яніння в поясненнях свідка ОСОБА_2, то з даних протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_2 був свідком відмови від огляду на стан сп'яніння саме водієм ОСОБА_1
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності з вимогами ст. ст. 30, 33 КУпАП, в межах санкції ст. 130 ч. 2 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, яке є грубим, його особи, ступеню вини, відношення до вчиненого, відсутності обставин, що пом'якшують покарання.
Разом з тим, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, помилково зазначив у мотивувальній частині постанови прізвище особи, яка була свідком вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 /а.с. 12/
Як убачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АА1 №529261 від 02 січня 2012 року /а.с. 1/ та пояснень свідка ОСОБА_2 /а.с. 2/, свідком вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 був ОСОБА_2, а не ОСОБА_4
Зазначена описка в постанові судді не впливає на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП та кваліфікацію його дій.
Будь-яких порушень процесуальних прав ОСОБА_1 та вимог КУпАП, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження по справі, як на те посилається апелянт, не вбачається.
За таких обставин, постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Апеляційний суд м. Києва -
п о с т а н о в и в:
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва Дмитренко Г.М.