АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ - 03680, вул. Солом'янська, 2-а

Справа №22-ц/2690/3237/2012 Головуючий 1 інстанції - Чех Н.А.

Доповідач - Борисова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Вендоліній А.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного підприємства фірма «Віріліс», ОСОБА_4 про стягнення коштів, процентів за користування позикою і штрафних санкцій, -

в с т а н о в и л а:

Позивачка звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3, ПП фірма «Віріліс», ОСОБА_4 про стягнення коштів, процентів за користування позикою і штрафних санкцій.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПП фірма «Віріліс», ОСОБА_4 про стягнення коштів, процентів за користування позикою і штрафних санкцій до ухвалення судового рішення та набрання законної сили судового рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, що розглядається в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року, справу направити для подальшого розгляду по суті до районного суду.

Посилається на те, що суд не навів достатніх обґрунтувань неможливості розгляду даної справи до вирішення спору у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. Висновок суду про те, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними є першочерговим не ґрунтується на нормах процесуального законодавства, є надуманим і необґрунтованим. Крім того зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також визнав встановленими недоведені ОСОБА_3 обставини, з урахуванням яких і відбулося зупинення провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зупиняючи провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПП фірма «Віріліс», ОСОБА_4 про стягнення коштів, процентів за користування позикою і штрафних санкцій до набрання законної сили рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, дійшов вірного висновку про те, що справа за позовом ОСОБА_3 є першочергова, результат її розгляду безпосередньо може впливати на вирішення спору за позовом ОСОБА_1 виходячи з наступних підстав.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом в якому просила стягнути з відповідачів заборгованість на підставі договору позики укладеного між нею та ОСОБА_3 20.07.2009 року та договору поруки укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом в якому просить визнати недійсними договір позики, на підтвердження якого представлена розписка від 20.07.2009 року укладена між ним та ОСОБА_1 та договір поруки від 21.07.2009 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як спосіб забезпечення основного зобов'язання договору позики.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки предмети спорів по обох вказаних справах пов'язані між собою, а сторони по справі є одні і ті є самі особи, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року про зупинення провадження у справі постановлена у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, а тому немає підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: