Судове рішення #23096535

Справа № 22-ц/2690/7234/12

Головуючий у I інстанції: Зарицька Ю.Л.

Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Білич І.М., Заришняк Г.М.

при секретарі Кононенко В.А.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 березня 2012р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Акціонерне товариства "УкрСиббанк"

про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання факту придбання квартири у шлюбі, визнання майна спільною частковою власністю, визнання права власності на частку спільному майні, визнання права власності на майно,


встановила:


ухвалою суду від 19 березня 2012р. скасована ухвала суду від 9 червня 2011р. про забезпечення позову щодо заборони проводити будь які дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1, зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, залишити в силі ухвалу від 9 червня 2011р.

В апеляційній скарзі зазначає, що ним подана касаційна скарга на рішення Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2012р., яким йому відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на зазначену квартиру, тому квартира в даний час є спірною і скасування заходів забезпечення позову є некоректним і може в подальшому унеможливити виконання судового рішення.

Апелянт, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неявки суду не надав, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та представника відповідачів, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що ухвалою суду від 9 червня 2011р., з метою забезпечення позову ОСОБА_2 про визнання права власності, було заборонено проводити будь-які дії, пов'язані із відчуженням квартири АДРЕСА_1.

Рішенням суду від 9 грудня 2011р. позов було задоволено частково.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2012р., рішення суду від 9 грудня 2011р. про визнання права власності позивача на частину спірної квартири було скасовано і у позові відмовлено.

Скасовуючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що доцільність у забезпеченні позову відпала.

Колегія суддів вважає, що висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах процесуального права.


- 2 -


Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості збереження забезпечення позову у разі його незадоволення.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири АДРЕСА_1, який і був забезпечений ухвалою суду від 9 червня 2011р., було відмовлено, дане рішення набуло законної сили, вжиті заходи забезпечення даного позову подальшому застосуванню не підлягають.

Посилання апелянта на те, що ним подана касаційна скарга на рішення суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, так як це не передбачено діючим процесуальним законодавством.

Однак, ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до суду касаційної інстанції, як із клопотанням про зупинення виконання рішення суду, так і з клопотанням про забезпечення позову відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що законних підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів


ухвалила:


апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 березня 2012р. залишити без мін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.



Головуючий:


Судді


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація