У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 22-5984 Головуючий у першій інст.- Малинников О.Ф.

Доповідач - Побірченко Т.І..

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 року Колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого - судді Побірченко Т.І.

суддів - Барановської Л.В., Качана В.Я.

при секретарі Левченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства «Фірма «Славента» - Перуна Артема Дмитровича

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Фірма «Славента» про стягнення нарахованої, невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2012 року позов ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Фірма «Славента» про стягнення нарахованої, невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Фірма «Славента» на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 34800,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 47400,00 грн., 10000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник Приватного підприємства «Фірма «Славента» - Перун Артем Дмитрович просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 була прийнята на роботу 01.02.2008 року згідно Наказу № 01/02 від 01 лютого 2008 року на посаду головного інженера на ПП «Фірма «Славента». Відповідно до Наказу № 01/10 від 01.10.2008 року її було переведено на посаду заступника директора ПП «Фірма Славента».

Про розмір заробітної плати, яка нараховувалася підприємством ОСОБА_3 свідчать копії відомостей на виплату грошей з листопада 2007 року по лютий 2010 року по заробітній платі, звіти про суми нарахованої заробітної плати, звіти податкових нарахувань та квитанції банків про перерахунки обов'язкових виплат до податкових органів, Пенсійного Фонду.

Щодо розміру заробітної плати, нарахованої за період роботи, ОСОБА_3 не заперечувала. Проте посилається на те, що їй заробітна плата з 01.02.2008 року по червень 2010 року не виплачувалася. У зв'язку з відмовою відповідача виплатити їй заробітну плату та втратою трудової книжки у неї погіршився стан здоров'я, тому у червні 2010 року вона подала заяву про звільнення.

Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Ст.116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Представник відповідача стверджував, що заробітна плата нараховувалася та виплачувалася працівникам вчасно, на підтвердженням чого надано «Відомості на виплату грошей» з листопада 2007 року по лютий 2010 року. Проте, з березня 2010 по вересень 2010 року позивач отримувала заробітну плату, але відмовлялася підписувати відомість про виплату грошей у зв'язку з конфліктною ситуацією, що виникла між нею та головним бухгалтером фірми ОСОБА_4 ПП «Фірма «Славетна» надала суду звіти щодо податкових нарахувань та квитанції банків про перерахунки обов'язкових виплат до податкових органів, Пенсійного Фонду.

Проте, ці документи підтверджують лише факт нарахування заробітних плат та здійснення обов'язкових відрахувань, а не факт отримання позивачем заробітної плати. Останній факт має бути підтверджений підписом працюючого у відомості про заробітну плату.

ОСОБА_3 оспорює підписи на копіях відомостей, які вчинені іншими особами, тому нею та представником відповідача було заявлене клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Проте, оскільки за словами представника відповідача, оригінали відомостей про отримання заробітної плати викрадені, проведення такої експертизи на підставі копій неможливе.

Таким чином, відповідно до наданих розрахунків та копій відомостей заборгованість по заробітній платі складає 34 800 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні 47 400 грн.

Щодо моральної шкоди, то відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та надані ОСОБА_3 докази, щодо спричинення їй моральної шкоди, приймаючи до уваги її стан здоров'я, суд правомірно частково задовольнив її вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Враховуючи той факт, що відповідачем не виплачено кошти, належні позивачу при звільненні та завдання у зв'язку з цим моральної шкоди, суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Фірма «Славента» - Перуна Артема Дмитровича відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-