ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2012Справа №5002-8/947-2012

За позовом житлово-комунального підприємства «Скворцово» Скворцовської сільської ради, с. Скворцове

до відповідачів:

1. Шкільненської селищної ради, Сімферопольського району, смт. Шкільне

2. Виконавчого комітету Шкільненської селищної ради, Сімферопольського району, смт. Шкільне

про стягнення 291386,14 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники:

від позивача - представник ОСОБА_2, довіреність № 10 від 13.03.12, у справі; директор Васильєв О.І., наказ від 09.03.11, у справі.

від відповідача 1. - представник ОСОБА_4, довіреність від 14.05.12, у справі.

від відповідача 2. - представник ОСОБА_4, довіреність від 18.05.12, у справі.

Суть спору: позивач - Житлово-комунальне підприємство «Скворцово» Скворцовської сільської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - Шкільненської селищної ради про стягнення з останнього на користь позивача за договором про постачання теплової енергії від 26 листопада 2010 року суму заборгованості в розмірі 304384,25 грн., а саме: основний борг - 280131,75 грн., пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення за період з 01 січня 2012 року - 20 березня 2012 року в розмірі 22410,54 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 01 січня 2012 року - 20 березня 2012 року в розмірі 1841,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 листопада 2010 року між сторонами був укладений договір про постачання теплової енергії за умовами якого енергопостачальна організація (позивач) взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у термін, які передбачені договором. Однак, відповідачем не були виконані свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 304384,25 грн., яка на сьогоднішній день заборгованість не погашена, це й стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

24 квітня 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за теплову енергію у сумі 280131,75 грн., 3% річних у сумі 1841,96 грн. та пені у розмірі 9412,43 грн. за період 01 січня 2012 року по 20 березня 2012 року та залучено до розгляду справи, за клопотанням позивача, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Шкільненської селищної ради (а.с. 73-75).

08 травня 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим залучено до участі в справі другого відповідача - Виконавчий комітет Шкільненської селищної ради (а.с. 93-95).

17 травня 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України(а.с. 108-110).

Представник Шкільненської селищної ради надав письмове заперечення на позов та клопотання про зупинення провадження у справі № 5002-8/947-2012 до розгляду судом справ про визнання частково недійсним договору поставки теплової енергії № 1 від 26 листопада 2010 року, визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 31 травня 2010 року та визнання противоправним та скасування рішення виконавчого комітету Шкільненської селищної ради № 1/63 від 26 листопада 2010 року.

Житлово-комунальне підприємство «Скворцово» Скворцовської сільської ради з клопотання про зупинення провадження у даній справі не згодне.

У судовому засіданні 24 травня 2012 року була оголошена перерва на 28 травня 2012 року, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 28 травня 2012 року в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Шкільненської селищної ради та відповідача - виконавчого комітету Шкільненської селищної ради 28 травня 2012 року проти позову заперечували, позовні вимоги не визнають. Просили відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2010 року між житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради (постачальник) та Шкільненською селищною радою (споживач) укладено договір про поставку теплової енергії (а.с. 10-12).

Строк дії договору встановлений у пункті 10., а саме: даний договір набирає чинності з 26 листопада 2010 року та діє до 31 травня 2011 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в необхідних обсягах, а споживач - зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим договором.

Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та строки, передбачені цим договором (пункт 2.2.1. договору).

У пункті 2.4.1. договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечувати поставку теплової енергії споживачу в обсягах у відповідності з договором.

Згідно з пунктом 3.2. договору, кількість теплової енергії, яка відпущена споживачу, визначається постачальником по показникам теплолічильника із рахунку за 1 Гкал - 1588,60 в т.ч. ПДВ 20% за 1 Гкал - 264,77 грн. або у випадку відсутності теплолічильника розрахунок буде провадитись із розрахунку площі, яка опалюється, за 1 кв.м. - 22,43 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3,74 грн. Тарифи затверджені рішенням виконавчого комітету Шкільнеської селищної ради № 1/63 від 26 листопада 2010 року.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунок за теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі у відповідності з встановленими тарифами у наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 60000,00 грн. здійснюється не пізніше 10 числа місяця поставки;

- наступні оплати здійснюються на підставі акту виконаних робіт до 30 (31) числа місяця поставки теплової енергії.

Додатковою угодою № 2 до договору житлово-комунальним підприємством «Скворцово» та виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради вирішено, пункт 10. договору викласти у наступній редакції: даний договір набирає чинності з 26 листопада 2010 року та діє до 31 грудня 2011 року (а.с. 13).

Житлово-комунальне підприємство «Скворцово» Скворцовської сільської ради на підставі договору про поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року здійснювала постачання теплової енергії у терміни та за встановленими тарифами (цінами).

Згідно умов договору Житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради за період 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2011 року було поставлено теплову енергію на загальну суму 378068,69 грн.

Поставка теплової енергії підтверджується актами приймання виконаних робіт за грудень 2010 року, січень 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року (а.с. 15, 16, 17, 18, 19, 20).

Шкільнеською селищною радою було оплачено 97936,94 грн.

Таким чином, за Шкільнеською селищною радою станом на 23 квітня 2012 року склалася заборгованість в розмірі 280131,75 грн.

Сума заборгованості в розмірі 280131,75 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який був складений між Житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради та виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради (а.с. 63).

Шкільнеською селищною радою свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг по поставці теплової енергії виконало не належним чином та не оплатило вартість наданих послуг.

Крім того, позивач просить стягнути з Шкільнеської селищної ради пеню, на підставі пункту 5.2.1. договору, за період з 01 січня 2012 року по 20 березня 2012 року в розмірі 9412,43 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 01 січня 2012 року по 20 березня 2012 року в розмірі 1841,96 грн.

Загальна сума заборгованості за розрахунками позивача, станом на день подачі позовної заяви, за договором про поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року складає 291386,14 грн., що й стало підставою для звернення позивача із даною позовною заявою до суду.

В обґрунтування своїх позовним вимог, позивач посилається на те, що Шкільненською селищною радою не виконуються умови договору поставки теплової енергії від 26 листопада 2010 року, на підставі чого, за відповідачем утворилася заборгованість з оплати за теплову енергію, чим Шкільненська селищна рада порушує умови пункту 2.2.1. договору. Заборгованість у добровільному порядку не погашена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник відповідача - Шкільненської селищної радої проти позову заперечував, позовні вимоги не визнає. В письмових поясненнях, наданих суду 08 травня 2012 року, зазначає, що додаткова угода була укладена між житлово-комунальним підприємством «Скворцово» та виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради. Акт звірки взаємних розрахунків підписаний виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради, а не Шкільненською селищною радою, тому, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до статті 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимоги однієї із сторін.

26 листопада 2010 року між житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради (постачальник) та Шкільненською селищною радою (споживач) укладено договір про поставку теплової енергії.

Пунктом 1.1 договору було визначено, що постачальник приймає на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в необхідних обсягах, а споживач - зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим договором.

Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та строки, передбачені цим договором (пункт 2.2.1. договору).

У пункті 2.4.1. договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечувати поставку теплової енергії споживачу в обсягах у відповідності з договором.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що, кількість теплової енергії, яка відпущена споживачу, визначається постачальником по показникам теплолічильника із рахунку за 1 Гкал - 1588,60 в т.ч. ПДВ 20% за 1 Гкал - 264,77 грн. або у випадку відсутності теплолічильника розрахунок буде провадитись із розрахунку площі, яка опалюється, за 1 кв.м. - 22,43 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3,74 грн.

Тарифи затверджені рішенням виконавчого комітету Шкільнеської селищної ради № 1/63 від 26 листопада 2010 року.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі у відповідності з встановленими тарифами у наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 60000,00 грн. здійснюється не пізніше 10 числа місяця поставки;

- наступні оплати здійснюються на підставі акту виконаних робіт до 30 (31) числа місяця поставки теплової енергії.

Житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради за період 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2011 року було поставлено Шкільненській сільській раді теплову енергію на загальну суму 378068,69 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за грудень 2010 року, січень 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, які долучені до матеріалів справи.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 лютого 2012 року, який був складений між Житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради та виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради, була визнана сума боргу в розмірі 280131,75 грн.

Гарантійним листом за вих. № 429 від 29 липня 2011 року Шкільнеська селищна рада зазначила, що має заборгованість перед Житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради. Гарантує погашення заборгованості за спожиту теплову енергію поетапно рівними частками.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 23 квітня 2012 року, який був складений між Житлово-комунальним підприємством «Скворцово» Скворцовської сільської ради та виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради, була визнана сума боргу в розмірі 280131,75 грн.

Посилання відповідача - Шкільненської селищної ради, що акт звірки взаємних розрахунків був підписаний з боку виконавчого комітету Шкільнеської селищної ради, який не є стороною за договором про поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року, не може бути належним доказом визнання заборгованості.

Доводи відповідача, що у зв'язку із змінами внесеними до статті 22 Бюджетного кодексу України головним розпорядником бюджетних коштів можуть бути виключно виконавчі органи та апарати місцевих рад, головні управління. Управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів державних місцевих, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників, також не приймається судом до уваги.

Так, дійсно, договір про поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року підписаний Шкільненською селищною радою в особі голови селищної ради, а акти приймання виконаних робіт та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами підписані виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради, однак, підписані вони в особі голови селищної ради.

Голова Шкільненської селищної ради водночас є також головою виконавчого комітету Шкільнеської селищної ради.

Оскільки договір поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року був укладений з Шкільненською селищною радою, яка є стороною за договором, саме Шкільненською селищною радою не були виконані умови зазначеного договору в частині оплати спожитої теплової енергії, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги відносно Шкільненської селищної ради щодо стягнення суми заборгованості за договором поставки теплової енергії від 26 листопада 2010 року в розмірі 280131,75 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, Шкільнеською селищною радою під час розгляду даної справи не надано належних доказів погашення заборгованості за договором поставки теплової енергії від 26 листопада 2010 року в розмірі 280131,75 грн.

Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Шкільненської селищної ради суми основного боргу в розмірі 280131,75 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

У статті 549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором, винна сторона відшкодовує іншій спричинення збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, окрім випадку письмової відмови сторони.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - пеня в розмірі 0,1%, яка повинна бути до суми за кожний день прострочення (пункт 5.2.1. договору).

Позивачем представлений розрахунок пені та 3% річних, згідного якого він просить стягнути:

- пеня в розмірі 9412,43 грн.;

- 3% річних у розмірі 1841,96 грн.

Суд, розглянувши наданий позивачем розрахунок суми боргу, пені та 3% річних, вважає що позовні вимоги житлово-комунального підприємства «Скворцово» Скворцовської сільської ради до відповідача - Шкільнеської селищної ради підлягають задоволенню в частині стягнення суми боргу в розмірі 280131,75 грн., пені в розмірі 9412,43 грн., 3% річних у розмірі 1841,96 грн.

У задоволенні позовних вимог житлово-комунального підприємства «Скворцово» Скворцовської сільської ради до відповідача - виконавчого комітету Шкільненської селищної ради суд відмовляє, з огляду на наступне.

Договір про поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року підписаний Шкільненською селищною радою в особі голови селищної ради, яка є належною стороною за даним договором.

Всі правовідносини, які витікають з договору поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року, стосуються безпосередньо сторін за цим договором, а саме: житлово-комунального підприємства «Скворцово» Скворцовської сільської ради та Шкільнеської селищної ради.

Договір про поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року встановлює права та обов'язки саме для сторін за договором: житлово-комунального підприємства «Скворцово» Скворцовської сільської ради та Шкільнеської селищної ради.

Акти приймання виконаних робіт та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами підписані виконавчим комітетом Шкільнеської селищної ради, однак, підписані вони в особі голови селищної ради.

Відповідно, позовні вимоги житлово-комунального підприємства «Скворцово» Скворцовської сільської ради до відповідача - виконавчого комітету Шкільненської селищної ради суд не підлягають задоволенню, оскільки виконавчий комітет не є стороною за договором про поставку теплової енергії від 26 листопада 2010 року.

Представником виконавчого комітету Шкільненської селищної ради під час судового засідання було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду судами про визнання частково недійсним договору поставки теплової енергії № 1 від 26 листопада 2010 року та визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 31 травня 2010 року та визнання противоправними та скасування рішення виконавчого комітету Шкільненської сільської ради № 1/63 від 26 листопада 2010 року.

Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів.

Відповідачем не доведено неможливість розгляду даної справи до розгляду судами про визнання частково недійсним договору поставки теплової енергії № 1 від 26 листопада 2010 року та визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 31 травня 2010 року та визнання противоправними та скасування рішення виконавчого комітету Шкільненської сільської ради № 1/63 від 26 листопада 2010 року, відповідно, суд не убачає підстав для зупинення провадження у справі.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, виконавчий комітет Шкільненської селищної ради має право подати заяву про перегляд даного судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

28 травня 2012 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 31 травня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до відповідача - Шкільненської селищної ради задовольнити.

2. Стягнути з Шкільненської селищної ради на користь житлово-комунального підприємства «Скворцово» Скворцовської сільської ради суму заборгованості в розмірі 280131,75 грн.; пеню в розмірі 9412,43 грн.; 3% річних в розмірі 1841,96 грн.; судовий збір в розмірі 6106,87 грн.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог до відповідача - виконавчого комітету Шкільненської селищної ради відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.