Справа № 412/3029/2012

Провадження № 2/412/2790/2012

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року                                                             Жовтневий районний суд

                                                                                 м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого                               –судді Галічого В.М.

Секретаря                               –Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»у березні 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 11.06.2008 року № 290/08-ФЛ, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»та ОСОБА_1 останньому було надано кредитні ресурси з розміром кредитного ліміту в сумі 5 000, 00 грн., зі сплатою 22 % річних, з кінцевим строком повернення 05.04.2010 року.

Оскільки зобов’язання за вищезазначеним договором про надання кредитної лінії виконувалися неналежним чином, станом на 22.02.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 14 399,01 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь.

Представником позивача до суду подана заява про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги було підтримано (а.с. 58).

Відповідач до суду не з’явився, явку своїх представників не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 50, 55), що згідно ст. ст. 197, 224 ЦПК України є підставою для вирішення справи без їх участі у заочному порядку.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 11.06.2008 року № 290/08-ФЛ, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»та ОСОБА_1 останньому були надані у користування кредитні ресурси з розміром кредитного ліміту 5 000, 00 грн., зі сплатою 22 % річних, з кінцевим строком повернення 05.04.2010 року (а.с. 6-8).

Оскільки зобов’язання за вищезазначеним кредитним договором виконувалися неналежним чином, станом на 22.02.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 14 399,01 грн., відповідно до наданого представником позивача розрахунку (а.с. 11), правильність якого відповідачами не оспорювалася.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та змісту вищезазначених положень закону суд вважає позовні вимоги –обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 512-516, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»14 399, 01 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев’яносто дев’ять гривень одну копійку).

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»214, 60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                           Галічий В.М.